ТЕМА 14. Фінансово-економічні результати діяльності підприємства
Методичні поради до вивчення теми
Фінансові результати відображають мету підприємницької діяльності.
Доход від реалізації матеріальних цінностей і майна – це різниця між ціною їх продажу і матеріальними витратами на придбання і реалізацію.
Практичне значення показника доходу полягає у тому, що він характеризує загальну суму коштів, яка надходить на підприємство за певний період, і, за вирахуванням податків може бути використана на споживання та інвестування.
Прибуток – частина виручки, що залишається після відшкодування усіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства.
Рентабельність – відносний показник ефективності роботи підприємства. У загальній формі обчислюється як відношення прибутку до витрат.
Ефективність виробництва – це комплексна оцінка кінцевих результатів використання засобів виробництва і робочої сили за певний проміжок часу.
Кількісна визначеність критерію ефективності підприємства знаходить відображення в окремих показниках загальної ефективності виробництва, які формують систему показників ефективності.
План семінарського заняття
1. Поняття доходу та прибутку як основних показників діяльності підприємства.
2. Поняття фінансової діагностики та оцінки фінансово-економічного стану підприємства.
3. Напрямки підвищення ефективності діяльності підприємства.
Термінологічний словник
Дохід – виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).
Чистий дохід – визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції відповідних податків, зборів.
Валовий прибуток – різниця між чистим доходом від реалізації продукції і собівартістю реалізованої продукції.
Прибуток від операційної діяльності – визначається як алгебраїчна сума валового прибутку, іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.
Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування – визначається як алгебраїчна сума прибутку від операційної діяльності, фінансових та інших доходів (витрат).
Чистий прибуток – враховує у своєму складі суму прибутку від звичайної діяльності після оподаткування з врахуванням сальдо надзвичайних доходів і витрат після сплати законодавчо встановлених податків; залишається у розпорядженні підприємства.
Рентабельність – відносний показник ефективності роботи підприємства, котрий обчислюється як відношення прибутку до витрат (ресурсів).
Точка беззбитковості – мінімальний обсяг виробництва (реалізації) продукції, при якому сума одержаного валового доходу дорівнює сумі поточних витрат.
Ліквідність – спроможність підприємства своєчасно розраховуватися за зобов’язаннями, або можливість перетворення оборотних активів в гроші для оплати зобов’язань.
Економічна ефективність виробництва – кількісне співвідношення результатів господарської діяльності і витрат.
Теми рефератів
1. Функції прибутку підприємства
2. Фактори формування прибутку підприємства
3. Рентабельність, показники оцінки та резерви підвищення.
4. Маржинальна оцінка фінансових результатів підприємства.
Питання для самостійного вивчення
1. Джерела формування доходу підприємства. Резерви підвищення доходу.
2. Показники оцінки фінансово-економічних результатів діяльності підприємства.
3. Формування та резерви збільшення фінансового результату по операційній діяльності підприємства.
4. Принципи формування системи показників ефективності діяльності підприємства, шляхи підвищення ефективності.
Практичні заняття
Дивись навчально-методичний посібник з дисципліни «Економіка підприємства» для студентів спеціальності 6.091711 «Технологія харчування» (2007 р.) заняття 1– завдання № 68–82, заняття 2 – завдання № 82–100.
Літературні джерела
1. Господарський кодекс України// www.Rada.com.ua.
2. Кулішов В.В. Економіка підприємства: теорія і практика. – К.: Ніка-Центр, 2002. – С. 433–464
3. Ващекин Н.П., Делиев М.И., Урсул А.Д. Безопасность предпринимательской деятельности. – М.: ЗАО «Издательство«Экономика», 2002. –С. 5–37
4. Машина Н.І. Економічний ризик та методи його вимірювання. – К.: ЦНЛ, 2003. – С. 9–22.
Тести
1. Прибуток – це:
а) виручка від підприємницької діяльності за вирахуванням матеріальних і прирівнених до них витрат;
б) частина виручки, що залишається після відшкодування усіх витрат на виробничу і комерційну діяльність;
в) чистий дохід від реалізації продукції.
2. Прибуток від реалізації продукції – це:
а) виручка від реалізації продукції;
б) чистий прибуток підприємства;
в) різниця між обсягом реалізованої продукції (без ПДВ та акцизу) та її собівартістю.
3. Чистий прибуток підприємства – це:
а) загальна сума прибутку підприємства за усіма видами діяльності після його оподаткування;
б) прибуток від звичайної діяльності після сплати законодавчо встановлених податків;
в) виручка від реалізації продукції за мінусом витрат на виробництво.
4. Рентабельність – це:
а) абсолютний показник ефективності виробництва;
б) відносний показник ефективності діяльності підприємства;
в) відношення валових витрат на виробництво продукції до обсягу реалізації.
5. Рентабельність окремих видів продукції обчислюється як:
а) відношення ціни виробу до прибутку;
б) відношення прибутку до виробничих фондів;
в) відношення прибутку від реалізації виробу до собівартості.
6. Рентабельність виробничих фондів підприємства визначається як:
а) відношення валового прибутку до величини сукупних активів;
б) відношення загальної суми прибутку підприємства за усіма видами діяльності до оподаткування до середньорічної вартості основних виробничих фондів та оборотних коштів;
в) відношення чистого прибутку до власного капіталу підприємства.
7. Показником, що характеризує рівень поточних витрат на виробництво (собівартість продукції), є:
а) показник ефективності застосовуваних ресурсів;
б) показник ефективності споживаних ресурсів;
в) показник частки приросту продукції за рахунок інтенсифікації виробництва.
8. Що розуміється під точкою беззбитковості?:
а) це мінімальний обсяг діяльності підприємства, за якого сума отриманого доходу дорівнює сумі поточних витрат;
б) обсяг діяльності, що забезпечує отримання мінімального прибутку на вкладений капітал;
в) обсяг діяльності, що забезпечує отримання граничного доходу.
9. Що означає поняття «Самоокупність»?
а) рівень господарювання, що забезпечує мінімальну рентабельність;
б) умови, за яких досягається можливість отримання прибутку у розмірі достатньому для нормального виробничого і соціального розвитку;
в) умови, за яких підприємство з отриманої виручки від реалізації продукції відшкодовує поточні експлуатаційні витрати.
10. Що розуміється під ліквідністю підприємства?
а) підприємство знаходиться у стані банкрутства, швидкої ліквідації;
б) спроможність підприємства оперативно перетворити свої активи у сплачені засоби для оплати поточних зобов’язань;
в) спроможність підприємства перетворити свої активи у платіжні засоби для ліквідації заборгованості з заробітної плати та довготермінових зобов’язань.
11. Коефіцієнт термінової ліквідності – це відношення:
а) оборотних активів високої ліквідності до поточних зобов’язань;
б) чистого прибутку до власного капіталу;
в) валового прибутку до загальної суми боргових зобов’язань.
12. Що характеризує показник заборгованості підприємства?
а) знаходження підприємства у стані підвищеного фінансового ризику;
б) неспроможність підприємства покрити свої боргові зобов’язання перед кредиторами;
в) ступінь покриття активів підприємства за рахунок боргів.
13. Середній період оплати дебіторської заборгованості покупцями продукції – це:
а) відношення дебіторської заборгованості до обсягу кредиторської заборгованості;
б) відношення дебіторської заборгованості до обсягу продаж за розрахунковий період;
в) відношення добутку дебіторської заборгованості та кількості календарних днів у розрахунковому періоді до обсягу продаж за розрахунковий період.
14. Фінансові результати підприємства відображають:
а) рівень досягнення місії підприємства;
б) рівень соціального розвитку колективу;
в) рівень впровадження досягнень НТП.
15. Основним показником фінансової діяльності підприємства є:
а) технічна озброєність;
б) дохід;
в) питома вага пасивних виробничих фондів.
16. Валовий прибуток – це:
а) різниця між обсягом прибутку звітного та базового року;
б) співвідношення активної і пасивної частини виробничих фондів;
в) економічний результат діяльності суб’єктів господарювання (різниця між чистою виручкою та виробничою собівартістю).
17. Під чистою виручкою підприємства розуміють:
а) різновид кінцевого результату, що визначається вирахуванням із загальної виручки від реалізації продукції наданих знижок, повернення проданих товарів, податку на додану вартість, акцизного збору;
б) фінансовий результат від операційної діяльності;
в) результат отриманий від зміни форми організації виробництва.
18. Операційний прибуток – це:
а) результат взаємодії науки і виробництва;
б) фінансовий результат від операційної діяльності (валовий доход мінус операційні витрати плюс інші операційні доходи);
в) фінансовий результат за мінусом дебіторської заборгованості.
19. Прибуток від звичайної діяльності після оподаткування - це:
а) алгебраїчна сума прибутку від звичайної діяльності та податків з надзвичайного прибутку;
б) загальна сума платника податку;
в) різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків на прибуток.
20. Звичайна діяльність підприємства – це:
а) діяльність, пов’язана з випуском основної продукції підприємства;
б) діяльність, спрямована на розвиток трудового колективу;
в) діяльність, спрямована на захист навколишнього середовища.
[Вверх] [Вниз]
ТЕМА 15. Розвиток підприємств:
сучасні моделі, трансформація та реструктуризація
Методичні поради до вивчення теми
Процес реструктуризації – це спосіб усунення суперечності між вимогами ринку і застарілою концепцією дій підприємства. Це здійснення організаційно-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, управління ним, форм власності та організаційно-правових форм. Це комплекс заходів, спрямованих на відновлення стійкої технічної, економічної та фінансової життєздатності підприємства.
Метою проведення реструктуризації є створення повноцінних суб’єктів господарювання, здатних ефективно функціонувати в умовах швидко змінюваного середовища, виробляти конкурентоспроможну продукцію.
Санація – це система заходів, що проводяться для запобігання банкрутству суб’єктів господарювання і спрямовуються на їхнє майбутнє відродження.
План семінарського заняття
1. Структура перебудови економіки та реструктуризація підприємств.
2. Практика здійснення та ефективність реструктуризації суб’єктів господарювання.
3. Проблеми впровадження організаційно-економічних і соціальних заходів реструктуризації.
Термінологічний словник
Виробнича структура підприємства – склад цехів та служб, що реалізують виробничий процес виготовлення продукції, форми їх взаємозв'язків.
Зовнішні чинники формування виробничої структури – економічні, правові, науково-технічні, соціально-культурні, екологічні.
Внутрішні чинники формування виробничої структури – стратегія розвитку підприємства, ресурсні обмеження, специфіка продукції, чисельність персоналу, потужність виробництва.
Технологічна форма спеціалізації цехів – підрозділи створюються за принципом технологічної однорідності.
Предметна форма спеціалізації – основні цехи спеціалізуються на виготовленні будь-якого виробу, групи виробів.
Підрозділи-центри прибутку – структурні виробничі підрозділи, яким надається широкі права у прийнятті рішень у процесі господарської діяльності та які несуть відповідальність за отримання прибутку.
Стратегічні господарські підрозділи – це підрозділи підприємства, які орієнтовані на свої ринки, своїх клієнтів, мають своїх конкурентів.
Внутрішньо фірмове підприємництво – вивільнення творчої підприємницької активності на внутрішньо фірмовому рівні.
Внутрішньо фірмова інфраструктура – формування різних об’єктів економічних відносин усередині підприємства.
Економічна відповідальність за кінцеві результати праці – безумовне виконання планових завдань і договірних зобов'язань підрозділами підприємства.
Теми рефератів
1. Стратегія структурної перебудови економіки України та її базових галузей.
2. Практика здійснення та ефективність реструктуризації суб’єктів господарювання в Україні.
3. Вітчизняний і зарубіжний досвід реструктуризації різних суб’єктів господарювання.
Питання для самостійного вивчення
1. Проблеми адаптації підприємства до динамічних зовнішніх умов функціонування.
2. Тенденції трансформації та реструктуризації на зарубіжних фірмах.
3. Концептуальні напрями трансформації виробничої структури великих підприємств.
Літературні джерела
1. Кулішов В.В. Економіка підприємства: теорія і практика. – К.: Ніка-Центр, 2002. – С. 487–505.
2. Стокер Джеймс, Долан Едвін. Вступ у бізнес / Переклад з англ. Загальна редакція і вступна стаття Заслуженого діяча науки і техніки України, доктора економічних наук Й.С. Завадського. – К.: Видавництво Європейського університету фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу, 2000. – С. 10–160.
Тести
1. Стратегічним завданням ефективного розвитку виробничого потенціалу підприємства є:
а) його структурна перебудова;
б) збільшення чисельності персоналу;
в) розширення асортименту продукції.
2. Процес реструктуризації – це:
а) ліквідація або перепрофілювання збиткових підприємств;
б) модернізація техніко-технологічної бази виробництва;
в) спосіб усунення суперечності між вимогами ринку і застарілою концепцією дій підприємства.
3. Комплекс заходів, спрямованих на відновлення стійкої технічної, економічної та фінансової життєздатності підприємства являє собою:
а) процес реструктуризації підприємства;
б) процес модернізації техніко-технологічної бази виробництва;
в) процес якісного оновлення персоналу.
4. Метою проведення реструктуризації є:
а) модернізація техніко-технологічної бази виробництва;
б) створення повноцінних суб’єктів господарювання, здатних ефективно функціонувати в умовах швидко змінюваного середовища, виробляти конкурентоспроможну продукцію;
в) створення додаткових робочих місць.
5. Стратегічна реструктуризація забезпечує:
а) підвищення рівня заробітної плати;
б) довготермінову конкурентоспроможність підприємства;
в) розширення географічних ринків збуту продукції.
6. Реструктуризації передує:
а) оцінка кон’юнктури ринку;
б) оцінка макроекономічної ситуації у країні;
в) оцінка внутрішнього стану підприємства.
7. Технічна реструктуризація – це:
а) забезпечення такого стану підприємства, за якого воно досягає певного рівня виробничого потенціалу, технологій, ноу-хау, управлінських навичок, кваліфікації персоналу, ефективності логістичних систем;
б) оновлення застосовуваних технологій;
в) підвищення рівня середньої заробітної плати по підприємству.
8. Економічна реструктуризація досягається у разі:
а) коли продукція підприємства, його капітальні та поточні витрати, рівень продажу і цінова політика забезпечують такий рівень рентабельності, що відповідає сучасним умовам господарювання;
б) збалансування попиту і пропозиції на ринку;
в) збільшення обсягів експорту продовольства.
9. Фінансова реструктуризація забезпечує:
а) збільшення обсягів експорту продовольства;
б) зменшення обсягів імпорту непродовольчих товарів;
в) таку структуру балансу підприємства, якої показники ліквідності і платоспроможності задовольняють вимоги ринку, відсутні проблеми погашення кредитів тощо.
10. Управлінська реструктуризація пов’язана з:
а) розширення економічної інтеграції на ринку;
б) підготовкою та перепідготовкою персоналу з орієнтацією на конкурентоспроможне функціонування підприємства, зміною його організаційної структури, менеджменту тощо;
в) розвитком окремих галузей національної економіки.
11. Часткова (обмежена) реструктуризація потрібна для:
а) відновлення економічної та технічної життєдіяльності підприємства;
б) підвищення кваліфікації персоналу та системи менеджменту;
в) забезпечення конкурентного статусу підприємства.
12. Всебічна (комплексна) реструктуризація охоплює:
а) відновлення економічної та технічної життєздатності підприємства;
б) покращення житлових умов працівників підприємства;
в) опрацювання нової організаційної структури, відповідної продуктової, трудової, техніко-технологічної політики, зміни у системі менеджменту.
13. Реструктуризація підприємств здійснюється після занесення їх до:
а) реєстру юридичних осіб – платників податку;
б) реєстру неплатоспроможних суб’єктів господарювання;
в) Червоної книги України.
14. Санація – це:
а) система заходів, що проводяться для запобігання банкрутству суб’єктів господарювання;
б) система атестації управлінського персоналу;
в) система підготовки робітників на підприємстві.
15. Санація спрямована на:
а) підвищення рівня кваліфікації персоналу;
б) майбутнє відродження підприємства;
в) зміну організаційної форми виробництва.
16. Сутність санації полягає у:
а) збільшення кількості робочих місць на підприємства;
б) опрацюванні сукупності розрахованих на перспективу заходів організаційного, виробничого, фінансового та соціально-економічного характеру, спрямованих на подолання неліквідності і усунення капітальних збитків, відновлення рентабельності, продуктивності праці тощо, що забезпечують прибутковість і життєздатність підприємства у тривалій перспективі;
в) удосконаленні системи мотивації праці на підприємстві.
17. Класична модель санації підприємства передбачає:
а) вихід підприємства з кризи та відновлення його позиції на ринку;
б) організацію боротьби з опором змінам;
в) підвищення мотивації менеджерів.
18. Важливим способом санації є:
а) випуск акцій підприємства;
б) зміна соціально-культурної орієнтації підприємства;
в) реструктуризація підприємства.
19. Реструктуризація підприємства виступає:
а) заходом з боротьби з опором змінам;
б) важливим способом санації підприємства;
в) важелем зміни соціально-культурної орієнтації підприємства.
20. Взяття на себе інвестором зобов’язань боржника шляхом переведення боргу і їх виконання за своєю економічною сутністю є:
а) заходом боротьби з опором змінам;
б) важелем зміни соціально-культурної орієнтації підприємства;
в) важливим способом санації підприємства.
[Вверх] [Вниз]