ТЕМА 12. Організація виробництва і забезпечення якості продукції
Методичні поради до вивчення теми
При вивченні даної теми студентам необхідно ознайомитися з поняттями виробничого процесу як сукупності взаємопов’язаних дій людей, засобів праці та природи, потрібних для виготовлення продукції. Основними елементами виробничого процесу є: засоби праці, предмети праці, персонал, дія сил природи, продукція.
При вивченні цих питань слід уяснити принципи організації виробничого процесу. До них належать: спеціалізація, пропорційність, паралельність, прямоточність, безперервність, ритмічність, гнучкість.
Виділяють такі організаційні типи виробництва: одиничне, серійне й масове.
Вивчаючи методи організації виробництва необхідно звернути увагу на особливості потокового та не потокового виробництва, особливості організації та параметри потокових ліній.
Закінчення теми передбачає розгляд суспільних форм організації виробництва. Основними серед них є: концентрація, спеціалізація, конверсія, кооперування, комбінування, диверсифікація.
У процесі виробництва людина взаємодіє з певними засобами виробництва і створює конкретні матеріальні блага. Отже останні є продуктами праці, тобто споживною вартістю, речовиною природи, пристосованою людиною за допомогою знарядь праці до своїх потреб. Студенти на цьому етапі вивчення теми мають усвідомити, що матеріальний результат праці у більшості випадків виступає у формі конкретного продукту – продукції (виробу).
Далі студенти набувають знання про те, що протягом певного відтинку часу виготовлювана продукція перебуває на різних стадіях технологічного процесу і з огляду на це її поділяють на незавершене виробництво, напівфабрикати, готові для споживання продукти. Продукти праці є придатними для різних сфер (способів) використання у народному господарстві.
На наступному етапі вивчення теми студенти усвідомлюють, що визначальним розділом плану господарської діяльності і розвитку будь-якого підприємства є його виробнича програма (план виробництва продукції), що являє собою конкретну сукупність завдань з обсягу виробництва продукції визначеної номенклатури і асортименту та належної якості на певний календарний період. Формування виробничої програми у країнах з розвинутою ринковою економікою, а сьогодні все більше і в Україні, ґрунтується на бізнес-плані. Його структура та зміст суворо не регламентовані, він може мати будь-яку кількість розділів і є орієнтованим на досягнення успіху головним чином у фінансово-економічній діяльності.
Важливо у ході вивчення теми студентам звернути увагу на те, що економічні ресурси у процесі виробництва перетворюються у продукцію (послуги) і повинні постійно доповнюватися. З цією метою і організовується матеріально-технічне забезпечення, яке включає: визначення потреби у матеріально-технічних ресурсах, їх пошук і закупівлю, організацію доставки, зберігання і видачу окремим споживачам на підприємстві. Слід зауважити, що постачання матеріально-технічних ресурсів повинно бути своєчасним, комплектним і з мінімальними витратами.
Студентам слід оволодіти методикою визначення потреби у матеріалах і створення їх необхідних запасів.
Отже, закінчуючи вивчення даної теми, студентам слід зрозуміти, що споживна вартість і якість виробів безпосередньо пов’язані між собою, але на відміну від споживної вартості якість продукції характеризує ступінь її придатності для споживання, тобто кількісну сторону суспільної споживної вартості.
План семінарського заняття
1. Характеристика, структура і принципи організації виробничих процесів.
2. Організаційні типи виробництва.
3. Методи організації виробництва.
4. Виробничий цикл, його складові.
5. Виробнича та соціальна інфраструктура підприємства.
Термінологічний словник
Виробнича процес – сукупність взаємопов'язаних процесів праці та природних процесів, у результаті яких вихідні матеріали перетворюються на готову продукцію.
Диверсифікація – одночасний розвиток декількох технологічно не пов’язаних між собою видів виробництв, що значно розширює номенклатуру та асортимент виробленої продукції.
Інфраструктура підприємства – це комплекс цехів, господарств та служб, які забезпечують необхідні умови для функціонування підприємства. Розрізняють виробничу і соціальну інфраструктуру підприємства.
Конверсія – істотне (іноді повне) перепрофілювання виробничого потенціалу підприємства на випуск іншої продукції під впливом докорінної зміни ринкового середовища або глобальних чинників розвитку економіки.
Концентрація – процес зосередження засобів виробництва на великих підприємствах.
Кооперування – форма виробничих зв’язків між підприємствами, що спільно виготовляють певний вид кінцевої продукції.
Масове виробництво – тип виробництва, який характеризується вузькою номенклатурою і великим обсягом випуску продукції, яка безперервно виробляється протягом тривалого часу.
Одиничне виробництво – тип виробництва, який характеризується широкою номенклатурою продукції і мали обсягом її випуску.
Організація виробництва – певним чином упорядкована і зкоординована у часі і просторі система взаємодії особистих і речових елементів виробничого процесу – людей, як персоналу підприємства, знарядь і предметів праці.
Серійне виробництво – тип виробництва, який характеризується обмеженою номенклатурою і відносно великим обсягом випуску продукції, яка виробляється періодично повторюваними партіями.
Спеціалізація – поділ традиційних та формування нових галузей суспільного виробництва.
Теми рефератів
1. Процес виробництва продукції, його складові та принципи раціональної організації.
2. Типи і методи організації виробництва.
3. Соціальна Інфраструктура, її значення і тенденції розвитку на підприємствах за ринкових умов господарювання.
Питання для самостійного вивчення
1. Характеристика суспільних форм організації виробництва.
2. Технічна підготовка виробництва, її сутність.
3. Конкурентоспроможність, її визначення.
4. Оцінка нормативно-технічної документації з регламентування показників якості.
Літературні джерела
1. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. – К.: КНЕУ, 2001. – С. 89–95.
2. Кулішов В.В. Економіка підприємства: теорія і практика. – К.: Ніка-Центр, 2002. – С. 246–275; 326–345.
3. Івашина Г.М., Данілов О.Д. та ін. Інвестування: Навч. посіб. / О. Данілов, Г. Івашина, О. Чумаченко. – К.: Видавничий дім «Комп’ютерпрес», 2001. – С. 117–150.
Тести
1. Організація виробництва являє собою:
а) практичну реалізацію напрямків технічного розвитку підприємства;
б) певним чином упорядковану і зкоординовану у часі і просторі систему взаємодії особистих і речових елементів виробничого процесу;
в) джерело збільшення продуктивності праці робітників.
2. Організація виробництва охоплює:
а) удосконалення знарядь і предметів праці;
б) матеріальні і фінансові ресурси підприємства;
в) усі ланки виробництва.
3. Концентрація виробництва – це:
а) прискорення впровадження досягнень НТП;
б) прискорення розвитку комп’ютерних технологій;
в) процес зосередження засобів виробництва на великих підприємствах.
4. Концентрація виробництва слугує технологічною основою для:
а) концентрації капіталу;
б) підвищення продуктивності праці;
в) розвитку роздрібної торгівлі.
5. Горизонтальна інтеграція виробництва – це:
а) підвищення гнучкості виробництва;
б) збільшення кількості підприємств у межах однієї галузі;
в) прискорений розвиток сфери послуг.
6. Концентрація капіталу – це:
а) державна допомога розвитку малого бізнесу;
б) прискорений розвиток малих підприємств;
в) збільшення розмірів капіталу у процесі його нагромадження за рахунок капіталізації частини прибутку.
7. Концентрація капіталу дозволяє:
а) зміцнити позиції підприємства, зробити його більш стійкішим до циклічних коливань, збільшити прибутки;
б) прискорити розвиток малих підприємств;
в) швидко оновити асортимент продукції.
8. Спеціалізація виробництва являє собою:
а) зміцнення позицій підприємства;
б) суспільну форму поділу праці;
в) швидке оновлення асортименту продукції.
9. Кооперація – це:
а) зміцнення позицій підприємства;
б) розвиток людського чинника у процесі виробництва;
в) організаційно оформлене добровільне колективне об’єднання власності або зусиль праці для досягнення спільних цілей.
10. Комбінування виробництва побудована на:
а) технологічному та організаційному поєднанні на одному підприємстві різноманітних виробництв;
б) поєднання економічних і соціальних мотивів до праці;
в) поєднання зусиль науки і практики.
11. У лізинговому контракті право власності переходить до орендаря у разі:
а) затвердження контракту у райдержадміністрації;
б) підписання контракту;
в) підписання колективної угоди на підприємстві.
12. Агрегатна концентрація виробництва – це:
а) укрупнення виробничих одиниць підприємства (цехів, підрозділів);
б) збільшення одиничної потужності одиниць устаткування;
в) процес збільшення розміру самостійних підприємств.
13. Технологічна концентрація виробництва – це:
а) укрупнення виробничих одиниць підприємства (цехів, підрозділів);
б) збільшення одиничної потужності одиниць устаткування;
в) процес збільшення розміру самостійних підприємств.
14. Заводська (фабрична) концентрація виробництва – це:
а) укрупнення виробничих одиниць підприємства (цехів, підрозділів);
б) збільшення одиничної потужності одиниць устаткування;
в) процес збільшення розміру самостійних підприємств.
15. Виробничий процес – це:
а) сукупність взаємопов’язаних дій людей, засобів праці та сил природи, потрібних для вироблення продукції;
б) сукупність дій щодо зміни та визначення стану предмета праці;
в) процес, який здійснюється під впливом сил природи.
16. Процес виготовлення продукції, яка використовується на самому підприємстві для забезпечення нормального перебігу основних процесів називають:
а) основним процесом;
б) допоміжним процесом;
в) обслуговуючим процесом.
17. Дискретні процеси – це виробничі процеси…
а) які не потребують технологічної циклічності;
б) яким притаманна циклічність, пов’язана із виготовленням виробів певної форми;
в) які виконуються робітником за допомогою машин.
18. За яким критерієм виробничі процеси поділяються на дискретні та безперервні?
а) за призначенням;
б) за перебігом у часі;
в) за ступенем автоматизації.
19. Автоматичні процеси – це процеси, які:
а) виконуються робітником за допомогою машин;
б) виконуються машинами під наглядом робітника;
в) виконуються машинами без участі робітника за попередньо розробленою програмою.
20. Принцип спеціалізації виробничого процесу означає:
а) безперервне здійснення суміжних технологічних операцій;
б) обробку предметів праці без зустрічних і зворотних переміщень на усіх стадіях виробничого процесу;
в) зменшення номенклатури продукції, яка виробляється на кожній дільниці підприємства.
[Вверх] [Вниз]
МОДУЛЬ 3