ТЕМА 8. Капітал підприємства
Методичні поради до вивчення теми
Приступаючи до вивчення теми, студенти мають усвідомити, що виготовлення продукції (виконання роботи, надання послуг) здійснюється в процесі взаємодії людини та певних засобів виробництва. Останні за своїм матеріально-речовим змістом складають виробничі фонди підприємства, всю сукупність яких за властивими їм ознаками поділяють на основні та оборотні.
Основні фонди – це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй не змінній споживній формі, а їх вартість переноситься конкретною працею на вартість виготовлюваної продукції (платні послуги) частинами в міру спрацювання.
Далі студентам слід ознайомитися з методикою оцінки основних фондів; така оцінка являє собою грошове вираження вартості основних фондів. Вона необхідна для правильного визначення загального обсягу основних фондів, їх динаміки і структури, розрахунку економічних показників господарської діяльності підприємства за певний відтинок часу.
Існують такі види оцінки основних фондів:
а) первісна вартість – це фактична вартість основних фондів на момент введення в дію чи придбання;
б) відновна вартість – це вартість відтворення основних фондів у сучасних умовах виробництва, вона враховує ті ж витрати, що й первісна вартість, але за сучасними цінами;
в) повна (первісна і відновна) вартість основних фондів – це їх вартість у новому, не спрацьованому стані;
г) залишкова вартість основних фондів – характеризує реально існуючу їх вартість, ще не перенесену на вартість виготовлюваної продукції (виконуваної роботи, здійснювані послуги). Вона є розрахунковою величиною і визначається різницею між повною первісною (відновною вартістю) та накопиченою на момент обчислення сумою спрацювання основних фондів; на час спричиненого зношування їх вибуття має назву ліквідаційної вартості.
Оборотні фонди – це предмети праці, які використовуються у виробництві: сировина, матеріали, паливо, тара, напівфабрикати, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів. На відміну від основних фондів оборотні фонди цілком споживаються у кожному виробничому циклі, змінюють або втрачають натуральну форму й переносять свою вартість на виготовлений продукт внаслідок одномоментного використання.
У ході вивчення теми студенти знайомляться із сутністю та складом оборотних коштів. Зокрема слід відзначити, що це сукупність грошових коштів підприємства, необхідних для формування і забезпечення кругообігу виробничих оборотних фондів та фондів обігу.
Важливе значення має структура оборотних коштів і їх класифікація. Співвідношення окремих елементів оборотних коштів характеризує їх виробничо-технологічну (стадійну) структуру.
Нормування (розрахунок нормативів) – це визначення необхідного розміру грошових коштів, що вкладаються у мінімальні запаси товароматеріальних цінностей для забезпечення безперервного процесу виробництва.
Норма витрат – гранично допустима величина витрат певного виду оборотних коштів на виготовлення продукції за умов конкретного виробництва з урахуванням необхідності застосування прогресивної технології, сировини та матеріалів високої якості.
Закінчуючи вивчення теми, студенти знайомляться з показниками ефективності використання основних та оборотних фондів та оборотних коштів, з напрямами їх інтенсифікації.
План семінарського заняття
1. Поняття капіталу підприємства та його склад.
2. Методика оцінки стану та ефективності використання основних фондів підприємства.
3. Показники та шляхи підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів
4. Оцінка та напрями підвищення ефективності використання оборотних коштів.
Термінологічний словник
Основні виробничі фонди – частка виробничих фондів, що використовується більше одного виробничого циклу і у кожному циклі частково переносить свою вартість на новостворений продукт.
Активні основні фонди – устаткування – машини, обладнання, тобто ті елементи, що приймають безпосередню участь у процесі виробництва.
Пасивні основні фонди – будівлі, споруди, трубопроводи тощо, тобто ті елементи, що не приймають безпосередньої участі у виробництві, але створюють для нього необхідні умови.
Амортизація – процес перенесення авансованої раніше вартості засобів праці на вартість продукції, що виробляється, з метою її повного відшкодування.
Екстенсивний шлях розвитку основних фондів – спосіб збільшення обсягів виробництва шляхом кількісного приросту усіх елементів основних фондів.
Інтенсивний шлях розвитку основних фондів – якісне вдосконалення всіх елементів основних фондів через проведення раціональної економічної політики на підприємстві.
Оборотні кошти – виражені у грошовій формі кошти підприємства, необхідні для створення виробничих запасів на складах та на виробництві, для розрахунків з постачальниками, бюджетом, виплати заробітної плати тощо. Вони призначені для формування і забезпечення кругообігу оборотних фондів і фондів обігу.
Оборотні фонди – предмети праці, які використовуються у виробництві (сировина, матеріали, паливо, тара, напівфабрикати, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів); цілком споживаються у кожному виробничому циклі, змінюють або втрачають натуральну форму й переносять свою вартість на заново виготовлений продукт внаслідок одноактного використання.
Оборотність оборотних коштів – тривалість повного кругообігу засобів з моменту придбання оборотних фондів до виходу та реалізації готової продукції.
Фонди обігу – кошти, які обслуговують процес обігу продукції. До них належать: готова продукція на складах підприємства, відвантажена продукція, грошові кошти на розрахунковому рахунку у банку, дебіторська заборгованість.
Теми рефератів
1. Напрями інтенсифікації відтворення та шляхи кращого використання основних фондів підприємства.
2. Сучасна політика ресурсозбереження та ефективність її здійснення.
3. Проблеми та шляхи підвищення ефективності використання оборотних коштів на підприємствах України.
Питання для самостійного вивчення
1. Майно підприємства, джерела його формування.
2. Види запасів, управління запасами.
3. Резерви інтенсифікації відтворення основних фондів підприємства.
4. Види вивільнення грошових коштів з обороту.
Практичні заняття
Дивись навчально-методичний посібник з дисципліни «Економіка підприємства» для студентів спеціальності 6.091711 «Технологія харчування» (2007 р.) завдання № 1–20.
Літературні джерела
1. Про лізинг // Закони України. Т. 13. – С. 173–180.
2. Про оподаткування прибутку підприємств // Закони України. Т. 12. – С. 256–262.
3. Кулішов В.В. Економіка підприємства: теорія і практика. – К.: Ніка-Центр, 2002. – С. 149–195.
4. Мельник Л.Г., Корінцева О.І. Економіка підприємства: конспект лекцій. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – С. 70–78.
5. Сідун В.А., Пономарьова Ю.В. Економіка підприємства. – К.: ЦНЛ, 2003. – С. 1–184.
6. Балабанова Л.В., Сардак О.В. Цінова політика торговельного підприємства в умовах маркетингової орієнтації. – К.: Професіонал, 2004. –С. 116–170.
7. Петюх В.М. Ринок праці: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2000. – С. 180–211.
Тести
1. Характерною особливістю основних виробничих фондів є :
а) одночасне перенесення своєї вартості на вартість готової продукції;
б) тривалий час функціонування у виробничому процесі;
в) повна зміна своєї форми і розмірів в результаті участі у виробничому процесі.
2. Початкова балансова вартість основних виробничих фондів – це:
а) вартість основних фондів на початок року;
б) вартість основних фондів на момент їх встановлення;
в) вартість відтворення основних фондів в сучасних умовах.
3. Амортизація – це:
а) передчасне знецінення основних фондів, викликане здешевленням відтворення основних фондів;
б) процес відшкодування зношення основних фондів;
в) втрата основними фондами їх споживчих якостей.
4. До складу виробничих фондів входять:
а) засоби праці і предмети праці;
б) основні фонди і оборотні фонди;
в) персонал підприємства.
5. Залишкова вартість основних фондів визначається як:
а) вартість основних фондів на початок року і сума основних фондів, які вибули за рік;
б) вартість реалізації спрацьованих і знятих із виробництва основних фондів;
в) первісна вартість основних фондів за вирахуванням їх зносу.
6. Оцінка основних фондів являє собою:
а) грошове вираження їх вартості;
б) забезпечення виживання підприємства на ринку;
в) мотивацію до діяльності працівників.
7. Необхідність оцінки основних фондів визначається:
а) співвідношенням національної та іноземної грошових одиниць;
б) потребами обчислення загального обсягу фондів, їх динаміки та структури, розрахунку економічних показників діяльності підприємства;
в) ринковим середовищем підприємства.
8. Різноманітність видів оцінки основних фондів зумовлена:
а) соціально-політичним становищем у державі;
б) потребами обчислення загального обсягу фондів, їх динаміки та структури, розрахунку економічних показників діяльності підприємства;
в) тривалістю функціонування, поступовим спрацюванням, постійною зміною умов відтворення.
9. Активну частину основних виробничих фондів складають:
а) фонди, що безпосередньо беруть участь у створенні продукції;
б) фонди, що фізично застаріли;
в) фонди, що морально застаріли.
10. Пасивну частину основних виробничих фондів складають:
а) фонди, що безпосередньо беруть участь у створенні продукції;
б) фонди, що створюють умови для нормального протікання виробничих процесів;
в) фонди, що морально застаріли.
11. Економічне спрацювання виробничих фондів – це:
а) втрата основними фондами своїх первісних техніко-експлуатаційних властивостей;
б) прогнозована заміна технологій виробництва;
в) поступове зменшення їх реальної вартості.
12. Показник фондовіддачі характеризує:
а) обсяг випуску продукції в розрахунку на одиницю середньорічної вартості основних виробничих фондів;
б) обсяг випуску продукції в розрахунку на одиницю середньорічної вартості основних і оборотних виробничих фондів;
в) обсяг випуску продукції в розрахунку на одиницю потужності підприємства.
13. Коефіцієнт змінності роботи обладнання обчислюється:
а) як співвідношення кількості відпрацьованих верстато-змін до кількості відпрацьованих верстато-днів;
б) як співвідношення дійсного і номінального часу роботи обладнання за певний період;
в) як співвідношення фактично витраченого часу на виготовлення одиниці продукції до технічно обґрунтованої норми часу на одиницю продукції.
14. Фондоозброєність праці визначається як співвідношення:
а) середньоспискової чисельності працівників до середньорічної вартості основних фондів;
б) середньорічної вартості активної частини основних виробничих фондів до середньоспискової чисельності працівників;
в) середньорічної вартості основних виробничих фондів до середньоспискової чисельності працівників.
15. Коефіцієнт інтенсивного навантаження по групі обладнання розраховується як:
а) співвідношення кількості відпрацьованих верстато-змін до кількості відпрацьованих верстато-днів;
б) співвідношення дійсного і номінального фонду часу роботи обладнання за певний період;
в) співвідношення фактично витраченого часу на виготовлення одиниці продукції до норми часу на одиницю продукції.
16. До показників загальної ефективності основних фондів відносять:
а) виробіток і трудомісткість;
б) фондоозброєність і фондомісткість;
в) коефіцієнт завантаження.
17. Коефіцієнт інтенсивного оновлення – це:
а) співвідношення обсягів вибуття і введення у дію фондів за певний період;
б) співвідношення виробленої продукції та кількості працюючих;
в) співвідношення отриманого прибутку та витрат.
18. Коефіцієнт оптимальності вибуття основних фондів означає:
а) співвідношення фактичного коефіцієнту вибуття з нормативним;
б) співвідношення виробленої продукції та кількості працюючих;
в) співвідношення отриманого прибутку та витрат.
19. Співвідношення фактичного коефіцієнту вибуття з нормативним являє собою:
а) співвідношення витраченої основної та допоміжної сировини;
б) співвідношення виробленої продукції та кількості працюючих;
в) коефіцієнт оптимальності вибуття основних фондів.
20. Недосконалість коефіцієнту змінності роботи устаткування полягає у тому, що:
а) він не враховує форму власності підприємства;
б) він не враховує внутрішньозмінні втрати робочого часу;
в) він не враховує.
[Вверх] [Вниз]