ТЕМА 5. Ринок і продукція
Методичні поради до вивчення теми
У суспільстві люди живуть не ізольовано, а в умовах, де історично сформувалася залежність однієї людини від іншої у процесі економічної діяльності.
Така залежність визначає виробництво певного продукту праці – товару, який обмінюється на гроші, а їх, у свою чергу, можна обміняти на інший продукт праці (товар). Отже, центральним моментом у відносинах між людьми у суспільстві є обмін.
Особливістю ринкових відносин є те, що вони не передбачають якихось попередньо заданих настанов: щодо виду продукту його ціни, витрат на виробництво, обсягів випуску тощо. Це усе саморегулюється шляхом безпосередніх контактів ліги виробниками (продавцями) і покупцями.
Оскільки ринок – це обмін, то головним у ньому є те, що товари (продукти) мають задовольняти індивідуальні та виробничі (колективні) потреби. Здійснюючи обмін, його учасники підходять до нього, як правило, раціонально, а саме – постійно порівнюючи міру задоволення власних потреб з теми витратами, які вони мають понести.
Механізм відносин між учасниками ринку у суспільстві має бути упорядкований законодавчо.
Структура механізму сучасного ринку надзвичайно складна і поєднує численні аспекти його організації і функціонування: географічний, предметно-функціональний, юридичний, демографічний тощо.
Протягом тривалого часу людство виробило і засвоїло низку вимог, що складає систему поведінки на ринку і є відображенням об'єктивних економічних законів. У разі недоотримання зазначених вимог товаровиробника чекає банкрутство.
Між ціною попиту і кількістю продукції, що продається, існує взаємозв’язок: чим менша кількість товару, тим вище споживач оцінює його корисність, тим вищу ціну він згоден за нього заплатити, і навпаки. Але може трапитися й таке, коли ціна попиту висока, покупців знаходиться порівняно небагато, що зумовлює незначний обсяг продаж. Якщо ж ціна попиту знижується, товар стає доступним, кількість споживачів збільшується разом з обсягом продаж.
Змагання виробників за споживача на ринку визначають терміном «конкуренція». Результати конкурентної боротьби, позитивні чи негативні, залежать від умов, в яких вона протікає, від її характеру.
Товарний ринок, що поєднує вільний і конкурентний ринки, є інтегрованим поняттям, що охоплює ринки товарів і послуг, цінних паперів і грошей, трудових ресурсів. Але за такими формуваннями діють також ринки засобів виробництва, окремих продуктів (меблів, взуття, зерна, молока) тощо.
Усі види ринків взаємопов’язані. Так, виробник, що діє на товарному ринку, розпочинає виробництво і продаж, при цьому він обов’язково контактує з ринком трудових ресурсів, купуючи на ньому робочу силу, та з ринком цінних паперів і грошей, звідки отримує кошти для інвестування.
Отже, в економіці існують не лише окремі типи ринків, а й ринкова система, усі елементи якої знаходяться у певному співвідношенні і взаємозв'язку. Значення такого співвідношення та взаємовпливу його складових елементів виключно велике.
План семінарського заняття
1. Сутність ринку, ринкових відносин.
2. Незалежність і економічна відповідальність суб’єктів ринкових відносин.
3. Державне регулювання ринку, його правовий супровід.
4. Чинники, що впливають на формування ринку у регіоні.
5. Продукція як результат функціонування ринку.
Термінологічний словник
Ринок – це система відносин між суб’єктами товарно-грошового обміну як взаємозв’язку між продавцями (виробниками) і покупцями (споживачами) через рух товарів (продуктів) і грошей.
Банкрутство – це пов’язана з нестачею активів у ліквідній формі нездатність суб’єкта підприємницької діяльності задовольнити у визначений для цього термін висунуті йому кредиторами вимоги і виконати зобов’язання перед державним бюджетом.
Ринковий механізм – це система товарно-грошових відносин, яка забезпечує еквівалентний обмін продуктів (товарів, послуг), робочої сили, фінансових ресурсів та цінних паперів.
Підприємницька діяльність – це основа ринкових відносин, спрямована на задоволення потреб споживачів, та отримання за рахунок цього виробниками власних економічних вигод.
Власність – це право володіння майном та обов’язок нести витрати щодо його збереження, ремонту, господарської експлуатації, а також брати на себе ризик.
Корпоративна (виробнича, бізнесова)культура (етика) – це морально-економічна категорія, що містить історичні традиції, культурні надбання, роль особливості в історії, взаємовідносини між партнерами на ринку та всередині колективу підприємства, ставлення до ризику тощо.
Партнерство – це стосунки між учасниками ринкових відносин, сутність яких полягає у пошуку взаємних домовленостей, дотримання принципу рівноправності, відсутності диктату.
Конкуренція – це форма взаємодії суб'єктів ринку, боротьба за найвигідніші умови вкладення капіталу, збільшення обсягів продажу, сутність чого зводиться до завоювання прихильності споживачів і є засобом виживання на ринку у довготерміновій перспективі.
Монополія – це ринок, на якому діє лише один продавець.
Кон’юнктура ринку – зовнішній прояв внутрішнього стану економічної системи у певний період часу (від лат. conjurgi – сукупність умов, ситуація), що слугує для оцінки економічного стану, тенденції і перспектив розвитку конкретного ринку через зміну попиту, пропозиції та ціни.
Теми рефератів
1. Економіка України: стан та перспективи розвитку.
2. Доцільність державного втручання у розвиток ринкових відносин.
3. Переваги та недоліки окремих форм підприємницької діяльності.
4. Сутність партнерства.
Питання для самостійного вивчення
1. Характеристика стану ринку в Україні.
2. Категорія «ринок», її сутність.
3. Класифікація ринків.
4. Ринковий механізм, характеристика його складових елементів.
5. Підприємництво, його різновиди.
6. Характеристика взаємовідносин між суб’єктами ринку.
7. Конкуренція, її роль для розвитку ринку.
8. Кон’юнктура ринку, її вплив на формування ресурсного забезпечення.
9. Ринкові відносини і продукція.
10. Державний захист підприємницької діяльності.
11. Правовий супровід діяльності суб’єктів ринку.
12. Соціальна відповідальність підприємства.
Літературні джерела
1. Раицкий К.А. Экономика организации (предприятия): Учебник. – М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и Ко», 2003. – С. 621–703.
2. Сідун В.А., Пономарьова Ю.В. Економіка підприємства: Навч. посіб. – К.: ЦНЛ, 2003. – С. 152–164.
3. Виноградська А.М. Комерційне підприємництво: сучасний стан, стратегії розвитку: Монографія. – К.: ЦНЛ, 2004. – С. 327–429.
4. Пивовар А.Г. Большой англо-русский финансово-экономический словарь. – М.: Экзамен, 2003. – С. 941–942.
5. Подсолонко В.А. та ін. Підприємництво. – К.: ЦНЛ, 2003. – С. 218–262.
6. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2004. – С. 305–334.
7. Стокер Джеймс, Долан Едвін. Вступ у бізнес / Переклад з англ. – К.: Видавництво Європейського університету фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу, 2000. – С. 381–394.
Тести
1. Термін «ринок» в Україні асоціюють:
а) з капіталізмом, безробіттям;
б) з розвитком у межах планової економіки;
в) з посиланням вимог з боку держави до продуцентів.
2. Ринок – це:
а) система морально-етичних норм суспільства;
б) система відносин між суб'єктами товарно-грошового обміну як взаємозв’язку між продавцями і покупцями через рух товарів і грошей;
в) система мотивації на підприємстві.
3. Система взаємовідносин між суб’єктами товарно-грошового обміну визначається категорією:
а) ринок;
б) підприємництво;
в) конкуренція.
4. Ринкові відносини сформувалися внаслідок:
а) формування корпоративної культури;
б) загострення демографічної ситуації;
в) суспільного розподілу праці.
5. Під сегментацією ринку розуміють:
а) його поділ на складові частини;
б) формування мало витратного виробництва;
в) підвищення рівня добробуту населення.
6. Банкрутство – це:
а) свобода вибору продуцентами виду діяльності;
б) організація боротьби з опором змінам;
в) пов’язана з нестачею активів у ліквідній формі нездатність суб’єкта підприємницької діяльності задовольнити у визначений для цього термін висунуті йому кредиторами вимоги і виконати зобов’язання перед державним бюджетом.
7. Необхідною умовою ринкової економіки є:
а) підвищення рівня освіти населення;
б) повна самостійність і незалежність суб’єктів господарювання;
в) розширення товарного асортименту.
8. Ринковий механізм – це:
а) система товарно-грошових відносин, яка забезпечує еквівалентний обмін товарів (послуг) робочої сили, фінансів та цінних паперів і складається з низки елементів;
б) можливість отримання власних економічних вигод;
в) сукупність чинників зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства.
9. Підприємництво виступає як:
а) сукупність чинників внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства;
б) особливий вид господарської діяльності в основу якої покладено низку умов і вимог;
в) широкий обмін цінних паперів.
10. Підприємець – це:
а) керівник планового підрозділу підприємства;
б) найманий керівник, що несе відповідальність перед власником;
в) людина, яка приймає на себе ризик, пов'язаний з організацією нового підприємства чи розробкою нової ідеї, продукції чи послуги, що пропонуються споживачам.
11. Власність – це:
а) право володіння майном, поєднане з відповідальністю за витратами щодо його збереження, ремонту, господарської експлуатації та несення ризику;
б) створення пільгового податкового режиму;
в) демократизація процедури регулювання господарської діяльності державними органами.
12. Криза на ринку виникає тоді, коли:
а) до виробництва залучається суб’єкти господарювання з інших країн світу;
б) відбувається звуження асортименту продукції;
в) традиційний ринковий механізм гальмує розвиток продуктивних сил, а економічна система не може забезпечувати ефективне господарювання.
13. Кризова ситуація, що склалася на ринку, усувається лише тоді, коли:
а) збільшується асортимент продукції;
б) традиційний господарський механізм переорієнтовується у відповідності з потребами розвитку продуктивних сил;
в) змінюється форма власності підприємства.
14. Кон’юнктура – це:
а) зовнішній, ринковий прояв внутрішнього стану економічної системи у певний період часу;
б) форма підприємницької діяльності;
в) сукупність законодавчих актів, що регулюють розвиток ринку.
15. Прогноз кон’юнктури ринку – це:
а) зміна організаційної форми підприємства;
б) пошук резервів збільшення заробітної плати працівників підприємства;
в) вірогідна оцінка очікуваних змін попиту, пропозиції і цін у майбутньому.
16. Головною метою діяльності підприємства на ринку є:
а) задоволення потреб споживачів;
б) розширення номенклатури та асортименту продукції;
в) збільшення обсягів виробництва продукції.
17. У разі, коли традиційний механізм гальмує розвиток продуктивних сил, економічна система не може забезпечувати ефективне господарювання, виникає:
а) система мотивації працівників;
б) право володіння майном;
в) криза ринку.
18. Зовнішній, ринковий прояв внутрішнього стану економічної системи у певний період часу, це:
а) кон’юнктура ринку;
б) кризова ситуація;
в) створення пільгового податкового режиму.
19. Вірогідна оцінка очікуваних змін попиту, пропозиції і цін у майбутньому являє собою:
а) зміну форми власності підприємства;
б) прогноз кон’юнктури ринку;
в) створення мотиваційного механізму на підприємстві.
20. Система товарно-грошових відносин, яка забезпечує еквівалентний обмін товарів (послуг), робочої сили, фінансів та цінних паперів, являє собою:
а) прогноз кон’юнктури ринку;
б) кризову ситуацію;
в) ринковий механізм.
[Вверх] [Вниз]
МОДУЛЬ 2