Внутрішня кровотеча.
◊ Кровотечу в грудну або черевну порожнини неможливо зупинити на полі бою. Таких поранених треба негайно евакуювати для проведення хірургічного втручання.
◊ Виграти час для евакуації може застосування холоду, тиснучих пов’язок, введення 1 г транексамовой кислоти на 100 мл фіз. розчину якомога швидше, але не пізніше трьох годин після отримання поранення, внутрішньовенне введення розчинів для боротьби з шоком (при ушкодженні живота пити давати не можна).
◊ Стабілізація переломів таза за допомогою тазової пов’язки або шляхом тугого обв’язування таза широким ременем (наприклад, складеним простирадлом) може привести до зменшення тазової кровотечі.
Кровотеча з голови: зазвичай доволі сильна внаслідок доброго кровопостачання голови.
◊ Зупиняється прямим натисканням.
◊ Рани на голові перетискати доволі важко.
◊ Необхідно застосовувати компресійні пов’язки, якщо затискання руками неможливе.
◊ Пов’язки слід накладати по окружності голови. Найкраще для цього затосовувати ізраїльський бандаж.
◊ Якщо судину, з якої кровить, добре видно, на неї можна накласти затискач.
◊ Затискаючи рану, уникайте вдавлення сторонніх фрагментів у головний мозок, однак зупиняйте кровотечу навіть незважаючи на відкритий головний мозок.
◊ Захист відкритого головного мозку неадгезивною марлею або пластиком може звести ушкодження до мінімуму.
Кровотеча при пораненні шиї.
· Кровотеча при пораненні шиї дуже небезпечна і виживання пораненого залежить від його власних дій в перші хвилини, а то і секунди після поранення. Пораненому пощастить, якщо поруч буде добре навчений боєць-рятувальник.
· При пораненні шиї можуть бути кровотечі різного походження. При чому венозна кровотеча є не менш небезпечною ніж артеріальна, так як вени шиї мають високий присмоктуючий ефект, що може призвести до потрапляння повітря в кров’яне русло і швидкої загибелі пораненого від повітряної емболії.
· Ушкодження сонної артерії призводить до швидкої крововтрати і становить високу загрозу для життя пораненого.
· Перше, що необхідно зробити в порядку само- чи взаємодопомоги — швидко затиснути рану рукою. Бажано щоби між рукою та раною була якась матерія — шарф, шапка, комір сорочки, бинт, тощо.
· Якщо таким чином вдалося зупинити чи значно зменшити кровотечу, необхідно тиск рукою замінити на постійний тиск давлючої пов‘язки чи джгута. З цією метою добре мати ізраїльський бандаж або джгут Есмарха (єдина перевага цього джгута перед C.A.T. турнікетом. C.A.T. Турнікет не накладається на шию).
· Джгут або бандаж накладається сторонньою особою. Для цього під джгут на місце кровотечі підкладається валік з матерії. При використанні ізраїльського бандажу на рану накладається подушечка так, щоби аплікатор знаходився над раною. Рука постраждалого з протилежного від поранення боку піднімається і притуляється внутрішньою поверхнею плеча до вуха виконуючи роль шини. Джгут, банжаж або інша давлюча пов’язка накладається на шию в області рани через заведену вгору руку постраждалого з протилежної від рани сторони.
· Якщо рана знаходиться у верхній частині шиї, поранений так і транспортується з заведеною вгору рукою. При розташуванні рани у нижній частині шиї, руку можна опустити, при цьому на рану буде здійснюватися додатковий тиск.
· З огляду на те, що кровопостачання голови відбувається з двох сторін, потреби в послабленні джгута, фіксації часу накладення, та обмеженні часу накладення немає.