Рис. 1. Показники стану сформованості усного мовлення у старших дошкільників із заїканням та у дітей без мовленнєвих порушень (у %)
Дані експерименту показують, що діти із заїканням мають значно нижчий рівень сформованості усного мовлення. Для перевірки було обчислено відсоткову різницю індексів за формулою:
Vr 
Vr – відсоткова різниця індексів: експериментальної групи дітей, які не мають порушень мовлення та експериментальної групи дітей із заїканням.
Відсоткова різниця індексів засвідчила про значні відмінності в сформованості усного мовлення дітей старшого дошкільного віку, що вимагає формування нових підходів до організації та структурування процесу корекції усного мовлення старших дошкільників із заїканням за допомогою інноваційних арттерапевтичних технологій.
У третьому розділі – „Експериментальна методика корекції усного мовлення у дітей старшого дошкільного віку засобами арттерапії” – представлено теоретичне обґрунтування методики формувального етапу експерименту, організаційні форми, принципи, зміст, педагогічні умови та етапи впровадження методики корекції порушень усного мовлення у дітей старшого дошкільного віку із заїканням засобами арттерапії.
Одержані в результаті констатувального етапу експерименту кількісні та якісні дані щодо стану сформованості усного мовлення дітей вказують на необхідність застосування більш ефективних засобів корекційної роботи зі старшими дошкільниками із заїканням.
Визначено педагогічні умови корекції усного мовлення дітей старшого дошкільного віку із заїканням засобами арттерапії: 1) організаційно-педагогічні – створення навчально-корекційного й комунікативного середовища, здійснення диференційованого підходу з урахуванням характеру та ступеня прояву клінічної форми заїкання, реалізація комплексного підходу командою спеціалістів: логопедом, психологом, музичним керівником, вихователем, соціальним педагогом; 2) загальнодидактичні – використання таких принципів як наступність, етапність і системність у змісті корекції мовлення засобами арттерапії, застосування логопедичних та арттерапевтичних занять як основних форм організації навчально-мовленнєвої діяльності дошкільників, ефективних методів і прийомів роботи; 3) технологічні – психолого-педагогічне й логопедичне діагностування (стартове, поточне, фініше) дитини як основа організації корекції усного мовлення, активізація роботи сенсорних аналізаторів: слухового, зорового, мовнорухового, кінестетичного, безпосередній вплив на психоемоційну сферу дітей із заїканням засобами арттерапії.
На підставі узагальнених теоретичних основ корекційно-виховного навчання старших дошкільників із заїканням визначено основні складові процесу корекції компонентів усного мовлення, а саме: імпресивного та експресивного, а також психоемоційних станів. Поряд із загальнодидактичними та логодидактичними принципами виокремлено спеціальні принципи онтогенетично-орієнтованої системної арттерапії, що є теоретичним підґрунтям для створення методики корекції усного мовлення старших дошкільників засобами арттерапії.
У відповідності до завдань дослідження нами було розроблено методику корекції усного мовлення дітей старшого дошкільного віку із заїканням засобами арттерапії, визначено її дидактичний зміст та основні етапи впровадження (див. рис. 2):
- діагностико-превентивний, що передбачав обстеження мовлення дітей із заїканням (взаємопроникнення констатувального та формувального етапів експерименту) та формування базових невербальних і вербальних процесів, що впливають на мовленнєву діяльність старших дошкільників із заїканням;
- корекційно-діяльнісний, що передбачав розвиток фонетико-фонематичних і лексико-граматичних компонентів мовленнєвої системи та закріплення правильних мовленнєвих стереотипів;
- мовленнєво-комунікативний , що передбачав розвиток самостійних комунікативних навичок у всіх формах зв’язного мовлення дітей старшого дошкільного віку із заїканням.
Усі етапи впроваджувались послідовно, підпорядковувались єдиній меті, власному змісту, завданням та засобам реалізації у відповідності до рівнів стану сформованості усного мовлення дошкільників із заїканням.
Значна частина дітей із заїканням, що брала участь формувальному експерименті вже була раніше охоплена корекційним навчанням за класичними методиками формування усного мовлення: (обмеженого, шепітного, суміжного, відображеного та етапу правильної відповіді на запитання). Нашим завданням було закріплення правильних мовленнєвих стереотипів і розвиток самостійного та контекстного мовлення дітей вільного від затинок.
Організація корекції усного мовлення старших дошкільників із заїканням засобами арттерапії стала одним з основних напрямів науково-методичної й організаційно-педагогічної діяльності спеціальних закладів. Спільну спрямованість корекційно-виховної діяльності навчальних закладів і експериментальної роботи зумовило те, що експериментально-дослідницька робота стала органічним компонентом корекційно-педагогічного процесу. До формувального експерименту було залучено 92 дитини: дві експериментальні (по 23 дитини) та дві контрольні (по 23 дитини) групи дітей із заїканням, які відвідували спеціальні ДНЗ і підготовчі класи спеціальних шкіл-інтернатів.
   | ||||
| ||||
Оскільки експериментом були охоплені діти старшого дошкільного віку, провіднимими видами діяльності при корекції усного мовлення засобами арттерапії, були ігри з елементами активізації мовленнєво-комунікативного та творчого процесів навчально-виховного спрямування. Створене навчально-корекційне, мовленнєво-комунікативне середовище за допомогою терапевтичного впливу мистецтва сприяло керованості мовленнєвого розвитку дітей із заїканням, забезпеченню широких динамічних зв'язків із оточенням, наступності результатів корекційного процесу.
Основною формою організації процесу корекції мовлення дошкільників у спеціальному навчальному закладі є логопедичні заняття, тому зміст авторської методики корекції усного мовлення старших дошкільників із заїканням засобами арттерапії ми інтегрували в корекційно-виховний процес спеціальних закладів у вигляді арттерапевтичних занять, які проводились протягом одного навчального року в поєднанні з логопедичними. Проводили підгрупові (диференційовано для дітей із різними формами заїкання) заняття з арттерапії кожного тижня замість музично-ритмічного, яке було повністю компенсоване, ще раз на тиждень усі діти відвідували заняття з логоритміки.
Необхідною умовою є розмежування занять із арттерапії від традиційних занять у спеціальних навчальних закладах з малювання, ліплення, аплікації
чи музики. На таких заняттях діти вчаться володіти до деякої міри тим чи іншим видом мистецтва, техніками, жанрами (на задану тему), а в процесі арттерапевтичних занять – вільно виражають творчу експресію, почуття, емоції. Таке вираження передбачає й активну вербалізацію творчого процесу.
Таким чином, методика корекції усного мовлення старших дошкільників із заїканням спрямована на інтеграцію розвитку вербальних та невербальних базових чинників з метою поетапного комплексного формування компонентів мовленнєвої системи та психоемоційних станів дошкільників із заїканням і поєднує традиційні логокорекційні технології з інноваційними арттерапевтичними на полісенсорній основі.
За даними контрольного зрізу (за визначеними критеріями та показниками) у дітей експериментальної групи було виявлено суттєві позитивні зміни, що вплинули на загальну характеристику стану сформованості усного мовлення дітей із заїканням. За результатами зіставно-порівняльного аналізу одержані рівні сформованості усного мовлення дітей старшого дошкільного віку із заїканням підтвердили наші дослідницькі передбачення (див. табл.1.).
Таблиця 1.