Функціональна обумовленість композиційного рішення.
Функціонально-практична програма містобудівного проектування є визначальним фактором у композиційно-просторовому рішенні об'єкта. Так, функціональне зонування й напрямок основних комунікацій міста визначають планувальну структуру основних композиційних осей. Поверховість і тип забудови, прийняті за функціональними вимогами, обмежують область композиційного пошуку. Технологія промислового виробництва, що впливає на композиційно-просторове рішення комплексу.
Тобто, вузли концентрації діяльності (функціональні вузли) і зв'язки між ними (шляхи рухові транспорту й пішоходів) утворюють функціональну структуру, що відіграє роль поєднуючого "каркаса" містобудівного об'єкта на всіх рівнях проектування.
Обумовленість композиційного рішення природними факторами.
Розуміння природного середовища як заданої цілісності, у якові "входити" архітектурний об'єкт, робить необхідним пізнання принципів формування цієї цілісності.
Першим завданням на цьому етапі є оцінка образно-естетичних і структурних характеристик ландшафту. Другу завдання - це визначення ієрархічної ролі цих якостей у структурі об'єкта проектування.
Естетична оцінка ландшафту.
Естетичне сприйняття природи зв'язане з реалізацією наших уявлень про ідеальний вигляд ландшафту. Гармонійність його будівлі представляється у виді ідеального співвідношення форм рельєфу, рослинності, водних поверхонь. Образ складається у свідомості людини з унікальних (властивому даному місцю) якостей, що впливають на людину в залежності від особистості сприймаючого, розумів сприйняття й т.д. Можна говорити про безліч образних моделей міста в уявленні різних людей і соціальних груп - відповідно до їхніх естетичних смаків і установок, культурних норм, а також характеру повсякденних трудових і побутових процесів.
Образно-естетична оцінка ландшафту розробляється у двох напрямках. Перший напрямок - це натурне обстеження, здійснюване за допомогою замальовок і фотофіксацій. Цей аналіз відбиває ступінь образно-емоційного впливу природного середовища, значення шкірного елемента в композиційній структурі й характер його взаємозв'язку з іншими. Другий напрямок - це аналітичне дослідження унікальних зон ландшафту - місць найбільшої естетичної виразності (виконується на картографічних матеріалах). Такими місцями, за звичай, є "брівки" рельєфу, поворотів рік, місця контрастів масивів зелених насаджень і галявин і т.д.
Естетична оцінка природного середовища є визначальною у формуванні образного уявлення про об'єкт містобудівного проектування.