Комплексна функціонально-містобудівна оцінка території.
Комплексна оцінка території складається в результаті зіставлення покомпонентних оцінок з позицій вико-ристання в різних цілях: для промислового будівництва, сільського й лісового господарства, для формування сельбищних зон і зон масового відпочинку населення. У якості найважливішого аспекту аналізу, розглядається придатність території для будівництва. Це дозволяє інтер-претувати соціально-функціональну прог-раму в територіальному аспекті, а також обґрунтувати проектне рішення по розміщенню виробництва й інших видів діяльності й по просторово-композиційній організації містобудівних утворень.
Приведені вище фактори врахо-вуються на всіх рівнях проектування: у схемах і проектах районного планування, у генеральних планах міст. При цьому, однак, задачі комплексної оцінки території розрізняються ступенем деталізації по рівнях проектування.
Результатом комплексного функціонально-містобудівного аналізу є схема функціональної структури. У ній визначені основні й другорядні функціональні вузли діяльності й зв'язку між ними (осі).
2. Композиційно-містобудівна оцінка
Нероздільність функціональної й естетичної складових у сприйнятті й проектуванні містобудівних об'єктів, вимагає проведення спеціального аналізу композиційних аспектів проектування. Ціль такого аналізу - у визначенні принципів містобудівної композиції. При цьому середовище розглядається як єдине ціле, що сприймається людиною як заданий об'єктивна реальність.
У композиційно-містобудівній оцінці мова йде про духовне, емоційне сприйняття містобудівного середовища, "ефективність" якого спирається насамперед на естетичні характеристики.
Теорія містобудівної композиції розглядає закономірності побудови об'єктів усіх масштабних рівнів - від окремих міських ансамблів до композиційних систем регіонального масштабу, виявляючи загальні закономірності їхнього формоутворення за законами естетики.
Композиційний аналіз у містобудівному мистецтві має ряд особливостей. Ці особливості визначаються властивостями містобудівних утворень як об'єктів художньої творчості: єдністю функціональних і художніх сторін, взаємозв'язком об'єктів із природними умовами й компонентами; динамічністю процесів формування об'єктів; великими фізичними розмірами об'єктів, що не піддаються одноразовому сприйняттю; двостадійністю їхнього формування - на стадіях проекту й - здійснення проекту. Названі особливості визначають зміст і орієнтацію композиційного аналізу.