«Догляд за пацієнтом у стадії зниження температури тіла»
Клінічна картина:
Стадія зниження температури тіла може відбуватися двома шляхами - літичним (протягом 2-3 діб) та критичним (різке зниження температури протягом декількох годин). Третя стадія гарячки характеризується тим, що теплоутворення знижується, а тепловіддача зростає.
При літичному зниженні температури : стан хворого поступово поліпшується
При критичному зниженні температури: хворі скаржаться на різку слабкість, сильний головний біль, відчуття холоду, остуду, похолодання кінцівок;
об’єктивно – поверхневе дихання, блідість шкірних покривів, холодний липкий піт, ниткоподібний пульс, зниження АТ іноді до загрозливих цифр.
ОСНАЩЕННЯ: ліжко, ковдра, медичний термометр, грілка з гарячою водою
( 3-4) рушник ( 3-4), апарат для вимірювання АТ, фонендоскоп .
Медикаменти :1% р-н мезатону, 10% р-н кофеїну-бензоату натрію,
р-н кордіаміну – 1-2мл, 10% р-н сульфокамфокаїну
№п/п | АЛГОРИТМ | Е Т А П И |
1. 2. | Попередня підготовка до виконання навику. Основні етапи. | 1. Підготувати грілку 2.Помити руки з милом під проточною водою, витерти чистим рушником 3. Заповнити шприц необхідним лікарським препаратом 1. Регулярно стежити за показниками Т,АТ,ЧСС,ЧДР. 2. При ліричному зниженні температури тіла продовжувати ретельний туалет шкіри пацієнта зі зміною натільної і постільної білизни, розширити режим активності, призначити дієту №15. 3. У разі критичного зниження температури тіла при виникненні колапсу необхідно: а) негайно викликати лікаря. Ні в якому разі не залишати пацієнта одного ! б) дати випити пацієнту міцної кави або міцного солодкого чаю в) з-під голови пацієнта забрати подушку г) підняти ножний кінець ліжка на 30-40см або використати підручні засоби ( ковдру, подушки тощо) д) до рук і ніг прикласти грілки, загорнуті у рушник е) дати зволожений кисень ж) контролювати гемодинамічні показники з) вірно доповідати черговому лікарю про стан пацієнта, стежачи за ним постійно і) виконати призначення лікаря щодо медикаментозної терапії : ввести п/ш 1% р-н мезатону або 10% р-н кофеїну-бензоату натрію – 1-2мл, 10% р-н сульфокамфокаїну – 2 мл к) після виведення пацієнта із даного стану витерти шкіру насухо, замінити натільну та постільну білизну л) створити пацієнту умови для глибокого сну. Запам’ятайте ! Якщо не надати своєчасну невідкладну допомогу пацієнту у разі виникнення колапсу, - він може померти. |
Алгоритм
«Вимірювання температури тіла у пахвовій ділянці»
№п/п | АЛГОРИТМ | Е Т А П И |
1. 2. | Попередня підготовка до виконання навику. Основні етапи. | 1. Підготовити пацієнта: - пояснити мету - повідомити , що температуру вимірюють вранці натще з 6до 8 години та з 16 до 18 години до вечері - запитати у пацієнта чи він не вживав гарячих напоїв перед вимірюванням температури - бажано, щоб пацієнт був у стані спокою; краще, щоб лежав у ліжку - звернути увагу на те, чи немає у пацієнта грілки, міхура з льодом, чи ліжко не розташоване біля гарячої батареї (взимку) - пояснити пацієнту правила вимірювання температури, отримати згоду на проведення процедури - підготувати до роботи руки; 2. Вимити руки з милом, витерти індивідуальним рушником. 1. Перевірити, чи вся ртуть у резервуарі термометра 2. Провести огляд шкіри пахвової ділянки ( протипоказанням є гіперемія, місцеві запальні процеси) 3. Витерти шкіру м’яким сухим рушником методом «промокання» 4. Встановити термометр так, щоб весь ртутний резервуар з усіх боків щільно прилягав до пахвової ділянки 5. Запропонувати пацієнту притиснути плече до грудної клітки, а передпліччя розмістити таким чином, щоб долоня розміщувалася у протилежній пахвовій ділянці 6. Через 10 хвилин вийняти термометр і визначити його показники 7. Повідомити пацієнту результат термометрії 8. Показання термометра занести у температурний лист 9. Продезінфікувати термометр |