Загальний кодекс правил для адвокатів країн європейського співтовариства

.4. Регулювання розміру гонорарів

3.4.1. Розмір гонорару адвоката, що визначається у розумних межах і співвідносний з характером послуг адвоката, повинен бути заздалегідь відомий клієнту в повному обсязі.

3.4.2. Незалежно від існування будь-якої угоди між клієнтом і адвокатом, розмір гонорару останнього регулюється відповідно до статуту об'єднання адвокатів, членом якого адвокат є. У разі одночасного членства адвоката в кількох об'єднаннях, застосовується той статут, зміст якого найбільше відповідає змісту договору.

3.5. Попередня виплата гонорару

Якщо адвокат вимагає попередньої виплати гонорару і (або) компенсації можливих витрат, пов'язаних з виконанням ням замовлення клієнта, суми, що підлягають виплаті як гонорар і компенсації можливих витрат, не повинні перевищувати розумних розмірів.

У разі нездійснення клієнтом попередньої виплати, адвокат має право відмовитися від подальшої участі в розгляді справи або від надання послуг клієнту за винятком випадків, передбачених у пункті 3.1.4 цього Кодексу.

3.6. Розділ гонорарів з особами, які не є адвокатами

3.6.1. Викладене у наступному пункті не зобов'язує адвоката передавати частину гонорару особам, які не є адвокатами.

3.6.2. Відповідно до пункту 3.6.1 цього Кодексу адвокат може виплатити гонорар, комісійні або будь-які інші види компенсації спадкоємцям померлого адвоката або адвокату, раніше брав участь у розгляді справи, у розгляді якої тепер бере участь цей адвокат.

 

Великобританыя Оплата праці. За свої послуги соліситори отримують винагороду. Оплата юридичної допомоги здійснюється як за зго­дою, так і за таксою послуг за порядком, встановленим зако­нами та актами, котрі, як правило, видаються у інтересах громадян та контролюються судами. Так, закон 1974 р. надає соліситору право укладати з клієнтом письмову угоду, яка регулює розмір винагороди в справах, пов'язаних із судовим спором. В даному випадку розмір винагороди залежить від того, є справа спірною чи ні. Як відмічає англійський профе­сійний юрист Рональд Уолкер, англійське право завжди стави­лося до такого роду гонорарів як до незаконних через те, що вони суперечать публічним інтересам. При відсутності угоди соліситор може подати звіт, який містить або докладний пере­лік усіх видів виконаної роботи, або загальну суму видатків. Оплата послуг за таксою передбачає порядок, за яким витрати соліситора оцінюються як за твердою шкалою, так і за максимальними та мінімальними сумами.

Італія Оплата праці. Оплата праці адвоката здійснюється відповідно до професійних тарифів попередньо погоджених з Націона­льною спілкою адвокатів, які переглядаються і затверджуються раз на два роки міністерством юстиції. Тарифи залежать від роду занять адвоката або прокурора (для останнього тариф встановлюється менший) залежно від того, у якій категорії справ він спеціалізується (кримінальних чи цивільних), безпосередньо в суді чи дає консультації. Під­вищений тариф встановлюється для адвокатів, які працюють у вищих судових інстанціях. Тарифи застосовуються лише в тих випадках, коли між сторонами не було укладено попередньої угоди про конкретну суму винагороди. Якщо така угода була досягнута, сторони зобов'язані її додержувати. Адвокату (прокурору) категорично заборонено домовля­тися з клієнтом про отримання певного процента від суми, яку суд міг би стягнути на користь клієнта.

Німеччина Оплата праці. Гонорар за надання адвокатом юридичної допомоги встановлюється за згодою між ним і клієнтом у межах, встановлених федеральним статутом, адвокатських тарифів. Розмір конкретної винагороди обраховується, як правило, ви­ходячи з оспорюваної цінності майна, або суми укладених угод. Це стосується як судових, так і позасудових справ (нап­риклад, консультацій, оформлення договорів тощо). Встановлено такі види винагород за адвокатські дії: ве­дення судових процесів (за участь в розгляді справи; за відшу­кання нових доказів, якщо заявлено протест; за мирову угоду, досягнуту під час процесу); за участь в позасудових справах: за оформлення ділових (наприклад, торговельних) операцій; за переговори, проведені з опонентом (діловим партнером); за досягнуту мирову угоду. За складання договорів, що мають громадське значення (наприклад, про створення сумісного підприємства), завжди виплачується подвійна винагорода. За­лежно від складності справи адвокат може вимагати гонорар у повному розмірі або частку від нього.

Франція. Оплата праці. Оскільки професія адвоката віднесена законом до "незалежних і ліберльних", втручання у фінансові від­носини адвоката та його клієнта значно обмежені. В їх основу покладений принцип двосторонньої добровільної угоди. Стат­тя 10 закону про статус адвокатів в редакції від 10 липня 1991 р. передбачає, що тарифи на складання цивільно-процесуаль­них документів та участь в процесуальних діях встановлюють­ся цивільно-процесуальним законодавством. Гонорари ж за консультації, допомогу в суді, надання порад, складання пра­вових документів, що не потребують посвідчення, та за виступ в дебатах, встановлюються за домовленістю з клієнтом. При відсутності згоди з останнім гонорар визначається за звичаєм, з урахуванням матеріальної забезпеченості клієнта, складності справи, витрат адвоката тощо. Заборонено встано­влювати розмір гонорару залежно від результатів судової спра­ви. Проте не забороняється до основного гонорару доплачува­ти додатковий в разі позитивного для клієнта рішення суду.