У країнську видавничу індустрію можна розглядати як свого роду додаток до книжкового імпорту, що домінує на ринку.
Станом на грудень 2012 року в Книжкову палату України надійшло й зареєстровано 20 885 назв книг і брошур тиражем 45 666,0 тис. пр., що у порівнянні з аналогічними даними 2011 року становить: за назвами — 110,8%, за тиражами — 131,0% . У 2012 році на одного жителя україни випущено 1,1 книг. Чи багато це, можна сказати порівнюючи з західноєвропейськими показниками, де ця цифра вимірюється десятками.
Можемо відзначити в цьому році збільшення показників, тобто зрушення розвитку у правильному напрямку. Проте книговидавничий ринок так довго перебував у негативному стані, що ці цифри не покращують загальної картини віддаленості українського сегменту цієї галузі від європейського ринку, і тим більше –– світового.
А в іншій своїй праці В. Афонін подає варіанти розв’язання проблем книговидання як частини державної інформаційної політики. Науковець бачить рішення у здійсненні низки масштабних дій державою, зокрема:
1. Визначення книговидавничої галузі України національним стратегічним пріоритетом з розробленням механізмів взаємодії і координації зусиль органів державної влади, органів місцевого самоврядування з книговидавничими організаціями та громадськими фаховими об’єднаннями щодо розвитку вітчизняної книги.
2. Розроблення і затвердження Стратегії розвитку книговидання в Україні.
3. Створення єдиної національної довідково-інформаційної системи книжкового простору України; запровадження постійного моніторингу тематичного, економічного і фінансового стану книжкового ринку України для визначення тенденцій його розвитку, забезпечення контролю за динамікою змін, що відбуваються; сприяння системній книжковій торгівлі та розвитку книжкових асоціацій, клубів.
4. Встановлення соціальних тарифів на рекламу книг вітчизняного виробництва та нормативів на обов’язкове надання електронними та друкованими ЗМІ часу і площ для реклами вітчизняної книги.
5. Розроблення Національним банком України механізмів спеціального пільгового режиму кредитування державними і комерційними банками підприємств видавничої галузі.
6. Прийняття Державної цільової програми популяризації вітчизняної видавничої продукції та Державної цільової програми підтримки читання.
7. Розроблення механізмів і процедури залучення інвестицій у видавничо-поліграфічну галузь з подальшим звільненням від оподаткування коштів, інвестованих у вітчизняне книговидання, меценатських і спонсорських коштів, спрямованих на розвиток вітчизняної книги.
8. Встановлення обов’язкових фіксованих відрахувань із центрального та місцевих бюджетів на закупівлю вітчизняних видань для національних, публічних, наукових, дитячих, сільських та шкільних бібліотек.
9. Розширення міжнародного співробітництва у сфері книговидання та книгорозповсюдження, здійснення заходів щодо популяризації української книги за кордоном.
10. Законодавче закріплення положення про те, що процедура закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти не поширюється на книжкову продукцію.
11. Вирішення питання щодо приєднання України до Флорентійської угоди і Найробського протоколу, що звільняє від митного та інших ввізних зборів книги, інші видання та документи з питань освіти, науки, культури, а також матеріали та устаткування для їхнього виготовлення.
12. Розроблення і впровадження механізмів державного регулювання розвитку книговидання, зокрема удосконалення формування програми випуску соціально значущих видань "Українська книга", збільшення обсягів державного замовлення на ці види видань.
13. Прийняття закону, який би регулював розвиток електронного книговидання, забезпечував захист авторського права і прав інтелектуальної власності при публікації електронних видань у мережі Інтернет, використанні їх у бібліотеках, національних фондосховищах; удосконалення системи обліку (Державного реєстру) видавництв, що здійснюють випуск електронних видань.
14. Внесення до Закону України "Про видавничу справу" в ст. 5 "Державна політика у видавничій справі" положення, яке визначатиме, що державні видавництва, які спеціалізуються на випуску книжкової продукції і знаходяться у власності держави, мають отримувати пріоритетний розвиток і всебічну підтримку, зокрема у випуску суспільно необхідних видань за державними тематичними програмами і на засадах державного замовлення.
15. Удосконалення чинного законодавства щодо адміністративного, митного, податкового регулювання діяльності суб’єктів видавничої справи та механізмів ввезення імпортованих книг на територію України.
16. Удосконалення законодавства щодо системи обов’язкового примірника документів, зокрема в частині застосування штрафних санкцій до порушників законодавства [2, с. 3].
19 листопада 2013 року прийнято Постанову ВРУ схвалено «Реомендації парламентських слухань на тему « Проблеми розвитку українського книговидавництва, книго розповсюдження та перспективи підтримки книговидання в Україні». Детально з нею можна означитись за посиланням: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/695-vii .Вкажемо, що тут розглянуто зміни до законодавчої системи України книговавничої галузі, визначено завдання КМУ, щодо видавничої справи,визначно також завдання Міністерства культури і Державного комітету телебачення і радіомовлення, Ради міністрів АР Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям, міським адміністраціям, органам місцевого самоврядування. Та чи допоможуть ці зміни на папері питання у якого немає відповіді.