13. Методи контролю якості ювелірних виробів
Контрольовані параметри:1.Зовнішній вигляд:парність виробів;стан поверхні виробів;якість швів;якість кромок;конструкція деталей, кріплення;вигляд ланок ланцюжків; якість кріплення накладних деталей предметів сервірування столу. Метод контролю: Неозброєним оком у відображеному світлі лампи. Контроль вставок у парних виробах здійснюється на білому папері та у приміщенні, в яке не потрапляє пряме сонячне світло. Не дозволяється контролювати парність виробів за кольором вставок на просвіт. 2. Якість закріпки вставок. МетКонтр: візуально, легким покачуванням вставок закругленим пластмасовим або дерев'яним стержнем. 3.Якість роботи замків, булавок, шарнірних з'єднань. МК: П'ятикратне опробування в дії. 4. Міцність ланцюжків, браслетів та з'єднувальних ланок шийних прикрас. МК: Здійснюється за допомогою пристроїв, які забезпечують прикладання статичної напруги на розрив. 5. Розмір перстнів, браслетів, ланцюжків.МК: перстнів – за допомогою перстнеміру; браслетів і ланцюжків – металевою лінійкою або іншими засобами контролю. 6. Стійкість предметів сервіровки столу.МК: Визначається встановленням виробів на рівну площину. 7. Вага виробівМК: Визначається на терезах. 8. Наявність маркувальних даних:1)на виробі2)на етикетці(відповідно до вимог стандарту)МК: Неозброєним оком.
Згідно з ДСТУ–3527-97.Вироби золотарські з дорогоцінних металів. Загальні технічні умови.
14. ЕКСПЕРТ. ЯКОСТІ ЮВЕЛ. ВИРОБІВ
Експертиза якості ювелірних виробів – це послідовність операцій, які здійснюються експертами, починаючи від отримання завдання та закінчуючи складанням та передачею експертного висновку замовнику.
Зміст, порядок та кількість операцій залежать від виду експертизи та підстав для її проведення.
Експертиза ювелірних виробів складається із послідовних етапів:
- попереднє дослідження об’єктів
- доцільність та можливість його подальшого дослідження
- основне дослідження
- оцінка результатів
- експертний висновок.
При експертизі ювелірних виробів важливим є вибір засобів ідентифікації та встановлення виду. Найпоширенішою є експертиза ювелірних виробів, що були у вжитку.
Під час експертизи ведеться протокол дослідження, який завершується складанням висновку експерта. Під час експертизи ЮВ експерт виявляє проміжні факти – фактичні документи, фіз.-хім та якісні показники матеріалів, метод виготовлення, стан збереження, вік, стильові ознаки, прототипи, вартість дорогоцінних матеріалів та роботи.
15.КЛАСИФІКАЦІЯ ГОДИННИКІВ
За принципом користування годинники поділяються на: індивідуальні , суспільні.
За джерелом енергії: м еханічні, е лектричні .
Електричні за фізичним принципом дії поділяються на: електронні, електро-механічні (контактні), електронно-механічні (безконтактні).