Особливе місце займає розвиток радянської економічної науки.
1917 – 1921 р. – в країні здійснювався жорсткий комуністичний контроль;
1921 – кінець 20-х років – настає “золоте століття” радянської економічної науки, відбуваються дискусії, послаблення контролю з боку партійної цензури.
Кінець 30 – 89 роки – відбувається догматизація економічної науки у СРСР, її відрив від світової практики. Тобто з кінця 20-х років радянська економічна наука розвивалась відокремлено від світової науки. Аналіз ринкових відносин був відсутній.
1991 рік – по сьогодні. З розпадом СРСР відбуваються зміни в розвитку економічної науки. З’явився доступ до світової економічної науки. Відбувається зближення вітчизняних та зарубіжних праць.
2. Місце економічно системі наук
Економічна історія є джерелом фактичного матеріалу для всіх економічних наук, перш за все для економічної теорії (політекономії). У системі економічних наук історія господарства відіграє фундаментальну роль. Вона є ключем до пошуку генетичних залежностей та історичних закономірностей в економічному житті держав і народів.
Важливою є взаємодія економічної історії з конкретними соціологічними дисциплінами. Адже вплив на розвиток економіки таких факторів, як соціальний склад працівників, управління виробничими колективами, задоволеність працею, настрій, поведінка працівників тощо також має враховуватися історією господарства. Економічні результати — це результати насамперед .діяльності людей, виробничих колективів.
Існує тісний зв'язок історії господарства з історичними науками, насамперед з загальною історією, яка певну увагу приділяє й історії економіки. У свою чергу економічна історія не може обійти найважливіші події загальної історії, оскільки зрозуміти економічний розвиток суспільства, не враховуючи ідеології, політики та інших факторів, неможливо.
Економічна історія обов'язково включає вивчення внутрішньої і зовнішньої політики держави, суспільних рухів, війн, національних і етнографічних особливостей, законів, релігійних культур, науки і мистецтва тощо. Але всі ці проблеми вивчаються не самі по собі, а тільки з точки зору їхньої ролі в розвитку економіки.