Тема 1. Предмет та метод історії економіки та економічної думки
1. Предмет та завдання економічної історії.
2. Предмет та завдання історії економічної думки.
3. Місце історії економіки та економічної думки в системі економічних наук.
1. Предмет та завдання економічної історії
Економічна історія (історія народного господарча) — важлива гуманітарна дисципліна, складова істина вищої економічної освіти. Вона вивчає господарську діяльність людства в історичному розвитку, починаючи з первісного суспільства і до сучасності; основні явища і процеси матеріального виробництва; діяльність економічних організацій і ; економічну політику провідних держав світукраїни; досліджує загальні закономірності економічного життя, а також його особливості в окремих країнах.
Предметом економічної історії є :
1. Господарська діяльність людства в історичному розвитку.
2. Основні явища і процеси матеріального виробництва.
3. Діяльність екон. Організацій та установ.
4. економічну політику провідних держав світу і України
Формування в Україні ринкової економіки передбачає необхідність приведення її структури, господарського механізму, організаційних інституцій у відповідність з найважливішими тенденціями світового економічного розвитку. Подібний перехід є неможливим без усвідомлення та широкого використання сві-тогосподарських зв'язків, величезного досвіду, нагромадженого людством у раціональному використанні матеріальним, фінансових, трудових та інших ресурсів.
Слід заув-ажити, що значення історико-економіч-ного дослідження проявляється не тільки у виявленні суспільно-економічних закономірностей історичного розвитку, але й у конкретних випадках господарської практики. Неможливо навчитися основ економічного мислення, не навчившись уявляти господарство,в його історичному аспекті.
Знання економічної історії має не тільки науково-пізнавальне, але й велике виховне значення. Воно розширює кругозір студентів, сприяє правильному підходові до оцінки найважливіших історико-еко-нрмічних процесів і подій. Економіста не можна уподібнювати до обчислювальної машини, позбавленої емоцій, байдужо оперуючої з цифрами, запрограмованої лише на точність результату. Нашому суспільству потрібний не лише спеціаліст високої професійної кваліфікації, але й свідомий працівник-патріот, якому не байдужа доля Батьківщини.
2/ Предмет та завдання історії економічної думки.
Економічна думка зародилась у глибокій давнині і пройшла складний шлях від емпіричного розуміння економічних явищ до формування наукових теорій. Очевидно, уже в первісному суспільстві люди замислювались над економічними явищами. Але ці їхні погляди ще не складалися в будь-яку систему. Перші спроби систематизації економічних поглядів можна віднести до стародавньої доби й середньовіччя. Проте й вони ще не склались у наукові системи.
Джерела, з яких ми використовуємо дані про минуле – це археологічні розкопки, наскельні малюнки, вірування, різні манускрипти. Проте вони містять дуже мало того, що могло б мати назву економічної думки. Перші письмові свідоцтва містяться в законах, збірниках правил (закони царя Хаммурапі). Проте лише з розвитком товарно-грошових відносин починається дослідження проблем товарообміну та виробництва.
Найбільшого розквіту стародавня економічна думка отримала у Стародавній Греції та Стародавньому Римі. Проте економічна думка не виділялася з науки філософії. У середні віки їз за інквізиції також не відбувалось розвитку економічної думки, так і інших наук. Лише в період розпаду феодального способу виробництва – в процесі первісного нагромадження капіталу (15-16 ст.) з розвитком торгівлі виникла перша економічна течія – меркантилізм. Формування і розвиток капіталістичних відносин потребувало розуміння прогресивності нового ладу, що призвело до виникнення у 17-19 ст. Таких економічних наук як: політичної економії, статистики, бухгалтерського обліку і т. і. .Розвиток капіталізму в кінці 19 поч 20 ст потребувало подальшого аналізу всіх існуючих раніше теорій, їх переорієнтації з врахуванням монополістичного капіталізму. На цей же період припадає розквіт російської економічної думки.
Таким чином, слід підкреслити зв’язок економічних концепцій та економічної практики.
ІЕВ – наука, що вивчає лише ті концепції, теорії та ідеї, які отримали визнання і широке розповсюдження у світовій економічній науці, зберегли свою актуальність до сьогодні і відображають основні тенденції розвитку економічної теорії.
ІЕВ вивчає історичний процес виникнення, розвитку, боротьби, злиття основних економічних ідей, концепцій, теорій, поява окремих економічних шкіл та течій в різних країнах в різні періоди.
Дослідження ІЕВ базується на основі поєднання історичного та логічного методів в їх діалектичній єдності.
Історичний метод – виходить з того, що теорії та ідеї аналізуються у відповідності з історією розвитку подій, за періодами, етапами, часова послідовність не порушується.
Логічний метод – метод, при якому викладення матеріалу відбувається за проблемами, простежується взаємозв’язок економічних категорій. ІЕВ властивим є критичний, реалістичний підхід до аналізу економічних теорій, концепцій, що спирається на досвід економічної науки. Події розглядаються не в статиці, а в динаміці.
Функції ІЕВ:
1. Прагматична – полягає в аналізі досвіду використання або ігнорування окремих економічних ідей, теорій, а також відбувається історична ілюстрація наслідків цих використань або ігнорувань.
2. Ідеологічна функція включає в себе:
1). Ціннісна функція – аналіз основних економічних теорій повинен супроводжуватися моральною оцінкою - цілей, шляхів та результатів економічного розвитку та використання цих теорій на практиці (Сталінізм та його наслідки)
2). Культурна функція – дозволяє зберегти традиції, культуру в господарський практиці та економічній теорії. Економічна думка – це частина національного багатства країни. Треба пам’ятати історію і не повторювати минулих помилок.
3). Історична критика – дає наукове обґрунтування нових та критикує вже існуючі економічні теорії з позиції сучасних економічних реалій та світового досвіду.
4). Світоглядна – формування світогляду економістів.
Етапи розвитку ІЕВ:
І етап. Пов’язаний з виникненням окремих загальноприйнятих висловлювань, ідей, теорій з конкретних економічних проблем, специфічних для окремих регіонів. З бронзового віку до кінця феодалізму (до 15 ст).
ІІ етап. Виникають та розвиваються окремі теорії, що мають системний характер. З періоду первісного нагромадження капіталу (15 ст) до 18 ст.
ІІІ етап. Період формування, розвитку, боротьби, зміни цілісних економічних шкіл, течій, напрямів (з 19 ст до нашого часу).