Тема 9. Державно-правові вчення соціалістичного та комуністичного спрямування.
1. Загальна характеристика ідей утопічного соціалізму.
2. Ідеальна держава Томаса Мора.
3. Утопічні погляди Томмазо Кампанелли.
4. Соціалістичний ідеал Сен-Сімона.
5. Вчення про соціалістичний лад Ш. Фур’є.
6. Суспільний ідеал Р. Оуена.
7. Державницькі ідеї Маркса та Енгельса.
8. Маркс і Енгельс про майбутнє суспільного розвитку.
9. Політичні погляди Е. Бернштейна.
10. Соціальна ідея В. Леніна.
11. Ленінська диктатура пролетаріату та її форми.
VІІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЬНИХ ЗАХОДІВ
І ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ ТИХ ХТО НАВЧАЄТЬСЯ
Під час вивчення дисципліни передбачається проведення поточного, модульного та підсумкового контролю.
Поточний контроль.
Поточний контроль здійснюється з метою перевірки рівня засвоєння знань студентів під час семінарських і індивідуальних занять.
Основними завданнями поточного контролю є: встановлення й оцінювання рівня розуміння і засвоєння окремих елементів знань, умінь та навичок.
Використовуються такі методи поточного контролю, як усне та письмове опитування.
Оцінювання знань здійснюється за п’ятибальною шкалою.
Оцінка виставляється за усну відповідь, письмову роботу:
“відмінно” – якщо студент показує повні, міцні, глибокі та системні знання програмного матеріалу; грамотно та логічно його викладає; самостійно і швидко оцінює різноманітні ситуації та приймає правильні рішення; аргументовано використовує знання у стандартних та нестандартних практичних ситуаціях, при виконанні творчих завдань; робить логічні висновки, узагальнення; бездоганно володіє прийомами роботи зі спеціальними технічними засобами; вміє знаходити інформацію та аналізувати її, ставити та розв’язувати проблемні завдання; демонструє впевнені знання законодавчих актів України, інструкцій;
“добре” – якщо студент знає програмний матеріал, грамотно його викладає; правильно знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності; його відповідь логічна, хоча студент допускає незначні помилки у формулюванні термінів і категорій; йому бракує власних суджень; самостійно використовує одержані знання при вирішенні практичних стандартних ситуацій; вміє аналізувати, систематизувати і узагальнювати інформацію, робить правильні висновки; використовує загальновідомі докази, самостійно і правильно аргументує, підтверджує практичними прикладами; правильно володіє прийомами практичної роботи зі спеціальними технічними засобами.
“задовільно” – якщо студент має знання тільки основного навчального матеріалу, але не засвоїв його детально, може з помилками (неточностями) дати визначення основних понять, не допускає грубих помилок у відповіді, потребує в окремих випадках додаткових питань для прийняття правильного рішення; може повторити певну практичну дію (операцію) за зразком; практичні стандартні ситуації вирішує за зразком.
“незадовільно” – якщо студент допустив грубі помилки, відповідає неправильно, не може застосовувати одержані знання на практиці.
Загальну оцінку за аудиторну, індивідуальну роботу потрібно вираховувати як середньоарифметичну з поточних оцінок, шляхом ділення суми оцінок (5,4,3,2), отриманих протягом модуля (семестру, періоду вивчення дисципліни) на їх кількість. Для розрахунку кількість поточних оцінок повинна бути не менше чотирьох. Незадовільна оцінка «F» зараховується як нуль балів.
Поточні незадовільні оцінки, одержані на заняттях, перездавати не можна.
Середньоарифметична оцінка з поточних оцінок складається з оцінок за аудиторну, індивідуальну роботу та проставляється окремою графою в журналі обліку навчальних занять з округленням до 0,01 після останнього заняття з модуля.
Контроль навчальної роботи студентів здійснюється під час аудиторних занять, що проводяться відповідно до розкладу, а також шляхом перевірки результатів самостійно виконаних ними завдань (самостійної роботи), індивідуальних завдань передбачених програмою з навчальної дисципліни «Історія вчень про державу і право».
Обов’язковими для оцінювання є заняття: Т.1/2=2, Т.2/2=2, Т.3/2=2, Т.5/2=2, Т. 8/2=2, Т.10/2=2, Т.10/3.