Тема 5. Вчення про державу і право західноєвропейського Просвітництва Х V ІІІ ст. та періоду за незалежність США.
Державно-правові концепції представників французького Просвітництва. Вольтер про концепцію природного права, його гарантії. Шарль Монтеск’є про основні природні закони. Жан Жак Руссо, його концепція «суспільного договору». Дідро про природу людини як головний аспект політично-правових розмірковувань. Гельвецій про політичні та правові основи ідеї політичної свободи друку, совісті, верховенства закону. Італійські представники просвітництва про державу і право. Віко про ідею та об’єктивний характер історичного процесу. Чезаре Беккарія про гуманістичні принципи в кримінальному праві і процесі. Політично-правові думки у США періоду боротьби за незалежність. Б.Франклін, Т.Пейн, Т.Джефферсон про ідею демократичної республіки і народного суверенітету.
Модуль 2 .
Тема 6. Вчення про державу і право в Західній Європі кінця Х V ІІІ – початку ХІХ ст.
Особливості становлення політичної та правової думки в Німеччині. Пуфендорф про соціальну етику як основу природного права. Гумбольт про державу як позицію гуманістичного індивідуалізму. Політичне і правове вчення Канта. Теоретична концепція права і «замкненої торгової держави» Й.-Г. Фіхте. Право, держава і громадянське суспільство у вченні Гегеля. Історична школа права. Політико-правові вчення представників лібералізму у Франції та Англії.
Тема 7. Основні етапи розвитку політичних і правових вчень у Росії.
Державно-правові вчення періоду утворення феодальної централізованої держави та зміцнення абсолютизму у Росії. Вчення ченця Філофея. Погляди монаха Ніла Сорського, Вассіана Патрикеєва, Йосифа Волоцького на духовну владу. Іван Пересвєтов про ідею централізованої монархії. Затвердження абсолютизму авторитету самодержавства у творах Феофана Прокоповича, Василя Татищева. Політико-правова ідеологія в Росії у другій половині ХVІІІ ст. – першій половині ХІХ ст. Катерина ІІ та її концепція освіченої монархії. Михайло Щербатов про головну роль в суспільстві дворянства. Семен Десницький про здійснення реформи державного правління і правової системи. Олександр Радищев як прихильник договірної теорії походження держави. Михайло Сперанський про обмеження законодавчої монархії. Микита Муравйов як ідеолог обмеженої монархії. Павло Пестель, його ідея республіканізму. Михайло Бакунін як ідеолог анархізму. Борис Чичерін про особистість як елемент суспільства.