Національна академія державної прикордонної служби України
ІМЕНІ Б.ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
кафедра теорії та історії держави і права
ЗАТВЕРДЖУЮ
Заступник ректора академії
з навчальної та наукової роботи
полковник І. С. Катеринчук
«___» _____________________ 20__ року
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
(вибіркова)
Історія вчень про державу і право
(для набору 2013 року)
Галузь знань 0304 Право
Напрям підготовки 6.030402 «Правознавство»
Освітньо-кваліфікаційний рівень Бакалавр
Кваліфікація Бакалавр з права
Факультет Правоохоронної діяльності та правознавства
2013 рік
Робоча програма з навчальної дисципліни «Історія вчень про державу і право» для для студентів (денна форма навчання) за напрямом підготовки 6.030402 «Правознавство», освітньо-кваліфікаційним рівнем «Бакалавр», кваліфікацією «Бакалавр з права» на 2013 – 2014 н.р.
«___» __________20__ р. 31 с.
Розробники: 1. Начальник кафедри (завідувач) теорії та історії держави і права
доктор педагогічних наук, доцент
підполковник Мірошніченко Валентина Іванівна
2. Викладач кафедри теорії та історії держави і права
Зборовська Лариса Анатоліївна
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри
протокол від «____» ___________2013 року № _____
Начальник (завідувач) кафедри теорії та історії держави і права
підполковник В. І. Мірошніченко
«____» ____________________ 2013 року
І. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ, ЇЇ МІСЦЕ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
Навчальна дисципліна «Історія вчень про державу і право» є юридичною дисципліною, що належить до циклу вибіркових дисциплін, які вивчають студенти за напрямом підготовки «Правознавство» в Національній академії Державної прикордонної служби України на першому курсі.
Мета навчальної дисципліни - формування системи світоглядних засад студентів щодо розуміння природи і змісту понять «держава», «право», «закон», «демократичне суспільство», «громадянське суспільство» тощо; загальних закономірностей виникнення й розвитку держави і права; з’ясування їх сутності, визначення можливих перспектив їх подальшої еволюції.
Завдання навчальної дисципліни – допомогти студентам засвоїти основні державно-правові концепції людства; сформувати навички орієнтування у складнощах правової термінології, що пояснює сутність та призначення держави, права, правових явищ; навчити оптимальному використанню отриманих знань у ході вирішення правових завдань.
В результаті вивчення навчальної дисципліни «Історія вчень про державу і право» студенти повинні:
знати:
правову термінологію; ідеї, концепції, теорії і доктрини, які в логічно-понятійній формі відображають історичний процес поглибленого пізнання державно-правових явищ, а саме:
- предмет, метод i функції історії вчень про державу і право;
- особливості уявлень про державу і право у країнах Давнього Сходу, Стародавній Греції та Римі;
- державно-правові вчення періоду Середньовіччя;
- державно-правові вчення нового часу;
- основні етапи розвитку політично-правових вчень у Росії;
- становлення та розвиток вчень про державу і право в Україні;
- державно-правові вчення соціалістичного та комуністичного спрямування;
- основні державно-правові вчення ХХ – поч. ХХІ ст.
вміти:
- застосовувати придбані знання для з’ясувати питання про походження держави і права, осмислювати правові форми, основні принципи побудови державного устрою та права, визначати соціальне призначення держави і права, встановлювати співвідношення права й держави, права й закону, держави й індивіда.
ознайомитись:
- з основними напрямками формування, розвитку і становлення світової державно-правової думки.
Місце дисципліни в навчальному процесі.
Дана навчальна дисципліна належить до теоретико-історичних дисциплін, які мають світоглядний характер і направлена на оволодіння студентами найбільш значущими для праворозуміння постулатами основних вчень про державу та право, які сприятимуть поглибленню розуміння сутності феномену держави та права, їхньої ролі та значення у житті суспільства. У предметному і методологічному аспектах вона взаємодіє з теорією держави і права, історією держави і права, історією філософії та історією соціології. Історія вчень про державу і право вивчає виникнення та еволюцію політичної і правової теоретичної думки людства.
Розглядаючи історичний і теоретичний аспекти цієї навчальної дисципліни, необхідно наголосити, що суттю історичного аспекту «Історії вчень про державу і право» є висвітлення того, які історично визначені, соціально й політично конкретизовані погляди на суспільство, державу і право розроблено у вченні, як ці погляди співвідносились із позиціями соціальних прошарків суспільства, чиї інтереси вони виражали, яку позицію займав автор учення свого часу.
Суттю теоретичного аспекту є філософські, загальнометодологічні та пізнавальні моменти вчення. Він дає змогу з’ясувати спосіб обґрунтування конкретних державно-правових поглядів, визначити новизну й соціальну цінність цих концепцій.
Необхідно наголосити, що в рамках однієї дисципліни розглядаються два соціальні феномени: держава і право. Це дуже важливо в соціальному плані, оскільки, політичні та правові явища внутрішньо зв’язані, політичні відносини, як складова соціальних відносин суспільства, стимулюють розвиток і вдосконалення правових норм і навпаки, норми права регулюють, упорядковують всі сфери соціальних відносин, у тому числі й політичні.
Сучасне суспільство не перестає цікавитися проблемами минулого. Сьогодні різко зростає значення історії вчень про державу і право для опанування методологічного плюралізму. Історія формування політичних, державознавчих, правових ідей виступає як найкраща школа альтернативного мислення. Зіставлення різних точок зору покликане сприяти формуванню у майбутніх юристів розуміння багатовимірності істини. Знання історії вчень про державу і право є складовою професійної культури сучасного юриста, адже культура – це, передусім, традиція та пам’ять. Видатні мислителі минулого виступають як транслятори правових цінностей, вироблених багатовіковим досвідом людства.