Тема 12. Правове становище західноукраїнських земель у складі Австрійської та Австро-Угорської імперії (друга половина ХVІІІ ст. − початок ХХ ст.).

Дата: 2025-06-02; Просмотры: 11

Оценка:

0.00 из 5.00 — оценок

Скачиваний: 0

Скачать

Розподіл навчального часу на вивчення теми

Зміст навчального матеріалу

Включення українських земель до складу Австрійської імперії: з 1699 р. – Закарпаття; з 1772 р. – Галичини; з 1774 р. – Буковини.

Утворення коронного краю Галичини. Негативне значення умовного поділу краю на Західну (польську) Галичину та Східну (українську) Галичину. Неодноразові зміни території краю: з 1787 р. до 1849 р. до складу Галичини на правах окремого округу входила Буковина, з 1795 до 1809 – Холмщина.

Зміни в державному устрої Австрійської імперії і Галичини після загальноєвропейської революції 1848-1849 років. Становище окремих регіонів українських земель у складі Австро-Угорської імперії. Утворення у 1867 р. дуалістичної конституційної Австро-Угорської імперії. Прийняття Конституції Австрії у 1848 та 1867 р.: причини прийняття, мета і наслідки. Ліквідація кріпосного права та проведення інших державних реформ на українських територіях Австро-Угорщини. Західноукраїнські землі в роки Першої світової війни.

Головна Руська рада як представник українського національно-політичного і культурного руху. Її вимоги щодо зміни територіально-адміністративного устрою і створення етнічної української одиниці як передумови національно-культурного і економічного відродження. Розвиток української державницької ідеї, діяльність перших українських політичних партій. Вимоги української радикальної партії національно-територіальної автономії (1895 р.). Виборча реформа 1907 р.

Буковина. Причини окупації в 1774 р. австрійськими військами. Підпорядкування Буковини Генеральному військовому управлінню у Львові. Буковинський дистрикт. Приєднання до Галичини як окремої округи (1786 р.). Активна участь українського населення Буковини у революції 1848-1849 рр. Лук’ян Кобилиця. Буковина як окрема провінція (коронний край) імперії під офіційним титулом ґерцоґства (князівства) Буковина (з 1849 р.).

Закарпаття (Пiдкаpпатська Русь) як складова частина Угорщини. Політична і економічна дискримінація українців як причина поступового звуження смуги суцільного українського розселення на Закарпатті. Питання зміни територіально-адміністративного устрою як одна з основних вимог українців під час революції 1848-1849 рр. А. Добрянський. Прагнення національно-політичних сил возз’єднання українського Закаpпаття з Галичиною. Створення в Закарпатті української жупи як окремої територіально-адміністративної одиниці. Закарпаття (Підкарпатська Русь) як найбільш відстала в економічному, політичному і культурному розвитку, найменш інтегрована в загальноукраїнське життя українська територія.

Суспільний лад. Магнати, трудова шляхта. Кріпосні селяни. Скасування кріпацтва у 1848 р. і змі­ни в суспільних відносинах. Міське населення.

Державний устрій. Галицьке намісництво та імперський намісник. Галицька надворна канцелярія. Крайо­ві сейми Галичини і Буковини, порядок формування, склад і компетенція. Крайовий виділ (комітет). Маршалки. Губернатор і губернське правління. Крайове управління Буковиною на чолі з крайовим президен­том. Українське представництво в парламентських установах Австро-Угорщини.

Повітові, міські та сільські органи самоврядування: окружні старости циркулів і дистриктів, повітові старости, повітові громади (гміни), повітова рада і повітовий комітет, міські бу­ргомістри, громадські управи, мандатори, сільські войти. Імперський закон 1862 р. про місцеве самоврядуван­ня. Галицький крайовий закон 1866 р. про общини. Жупи в Закарпатті. Дворянські збо­ри. Крайові конституції для Галичини і Буковини 1850 р. Реформа міського самоврядування. Міська рада і міський магістрат, їх компетенція і підпорядкування. Обмеження міського самоврядування. Організація управління Львова і Чернівців за статутом 1870 р.

Джерела права. Імператорські патенти. Закони рейхсрату. Кодифікаційні роботи на західноукраїнських землях в кінці XVIII – на початку ХІХ ст. Дія австрійського законодавства на на території Галичини та Буковини. Практика апробації австрійського законодавства у Галичині. Цивільний кодекс (1811 р.). Торговий кодекс 1863 р. Цивільно-процесуальний кодекс (1781 р., 1796 р., 1825 р., 1895 р.). Кримінальний кодекс (1787 р., 1803 р., 1852 р.). Кримінально-процесуальний кодекс (1768 р., 1853 р., 1873 р.). Військово-кримінальний кодекс Австрії 1855 р. Кримінальний кодекс Угорщини (1879 р.) та запровадження його на Закарпатті. Цивільно-процесуальний кодекс Австрії 1895 р.

Загальна характеристика австро-угорського цивільного, кримінального права та їх особливості на українських землях.

Суди на західноукраїнських землях: земські та гродські, міські, духовні. Шляхетські суди. Повітові суди. Домініальні та комітатські суди в Закарпатті. Судові реформи після революції 1848-1849 рр. Судова реформа за імперським "Положенням про суд" 1849 р. Закон про ком­петенцію суду 1852 р. Закон про судочинство у безспірних справах 1854 р. Триступенева система судів за Конституцією 1867 р.: одноособові повітові суди, колегіальні крайові (окружні) суди, колегіальний вищий крайовий суд у Львові. Найвищі судові інстанції (Верховний судовий і касаційний трибунал у Відні). Спеціалізовані суди. Прокуратура. Фінансова прокуратура. Адвокатура.

Терміни:

Придворна канцелярія, галицький становий сейм, правління намісника, Конституція Австро-Угорщини (21 грудня 1861 р.), вірилісти, урбаріальний закон 1766 р, скасування кріпацтва в Автрійській імперії (7 вересня 1848 р.), маніфест Юліана Бачинського "Ukraina irredenta", Цивільний кодекс 1812 року, Кримінальний кодекс 1787 р., Цивільно-процесуальний кодекс 1781 р., галицький сенат, імператорський трибунал, пленопотенти.

Методичні вказівки з вивчення теми:

- розглянути процес територіальної експансії на західноукраїнські землі Австрійської імперії в кінці XVIII ст.;

- проаналізувати основні риси державного управління імперії Габсбургів на західноукраїнських землях;

- з’ясувати особливості місцевого управління на західноукраїнських землях в складі у складі Австрійської та Австро-Угорської імперії;

- проаналізувати загальні особливості суспільного устрою на західноукраїнських землях в складі Австро-Угорської імперії;

- дослідити правове становище магнатів та шляхти на західноукраїнських землях в складі Австро-Угорської імперії;

- встановити особливості правового становища селянства на західноукраїнських землях в складі Австро-Угорської імперії;

- розглянути специфіку суспільного становища міського населення на західноукраїнських землях в складі Австро-Угорської імперії;

- розібрати особливості розвитку українського національного руху на західноукраїнських землях під владою Австро-Угорщини;

- проаналізувати особливості кодифікаційних робіт на західноукраїнських землях в кінці XVIII – на початку ХІХ ст.;

- встановити основні риси цивільного права, що діяло на західноукраїнських землях в складі імперії Габсбургів;

- проаналізувати особливості кримінального права, що діяло на західноукраїнських землях в складі імперії Габсбургів;

- розглянути специфіку процесуального права, що діяло на західноукраїнських землях в складі імперії Габсбургів;

- проаналізувати загальні особливості судоустрою на західноукраїнських землях в складі Австрійської та Австро-Угорської імперій до судової реформи 1848 р.;

- встановити основні риси судоустрою на західноукраїнських землях в складі Австрійської та Австро-Угорської імперій після судової реформи 1848 р.;

- проаналізувати особливості правового статусу прокуратури та адвокатури на західноукраїнських землях в складі Австрійської та Австро-Угорської імперій.

Лекційне заняття