Тема 5. Правове становище українських земель в складі Великого князівства Литовського (друга половина ХІV ст. – перша половина ХVІ ст.).

Дата: 2025-06-02; Просмотры: 12

Оценка:

0.00 из 5.00 — оценок

Скачиваний: 0

Скачать

Розподіл навчального часу на вивчення теми

Зміст навчального матеріалу

Утворення Литовської держави. Передумови та процес приєднання українських земель до Великого князівства Литовського та врегулювання цього питання з Ордою. Політична автономія українських земель у складі Литовської держави. Польсько-литовські унії: Кревська 1385 р., Городельська 1413 р.

Суспільний лад. Князі, магнати, пани-бояри. Становлення шляхти та зростання її соціального статусу. Правове оформлення зрівняння шляхти у правах з магнатами. Постанова сейму 1552 р._. про “вивід шляхти”. Характеристика та правове становище міського населення. Селяни: особисто вільні, напів­вільні, невільники. Подальша соціальна диференціація селянства та особливо­сті їхнього соціально-правового статусу. Етапи закріпачення селянства. «Устава на волоки» 1557 р. Духовенство.

Державний устрій. Великий князь. Удільні князі та їх перетворення у підданих Великого князя (привілей 1434 р.). Пани-рада, збільшення її компетенції (привілей 1506 p.). Трансформація феодальних з’їздів у Вальний (загальний) сейм. Система центрального та місцевого управління. Центральне управління: маршалки (земські, двірські), канцлер, підканцлер, підскарбії (земські, двірські), гетьмани (земські, польні) та ін. Місцеве управління: намісники, воєводи, каштеляни, старости тощо.

Правова система. Джерела права: звичаєве право, «Руська правда», великокнязівські привілеї (пожалувані, пільгові, охоронні, земські), земські уставні грамоти. Причини проведення кодифікації права початку XVI ст. Статути Великого Князівства Литовського 1529 і 1566 років. Рецепція магдебурзького права. Церковне право: “Номоканон”, церковні устави Володимира і Ярослава,“Звід канонічного права” 1532 p.

Розвиток основних галузей права. Державне право. Становлення інститутів цивільного права. Правова регуляція феодальної земельної власності. Сервітутне право. Зобов’язальне право. Спадкове право. Шлюбно-сімейне право. Основні риси кримінального права: поняття «злочину» і його класифікація, система покарань.

Порядок організації судового процесу. Система судових установ, їх становий характер. Форми великокнязівського суду: асесорський, маршалковий, комісарський, їхній склад та компетенції. Суд «пани-ради», Сеймовий суд. Доменіальні (феодальні) суди. Церковні суди. Копні (громадські) суди. Судова реформа 1564 р. Станово-шляхетські суди: гродські (замкові), земські (шляхетські трибунали), підкоморські. Бурмістерський суд, його склад та компетенції. Особливі суди: ярмарковий, цеховий, суди для іноземців. Судебник Казимира ІV 1468 р. – як перший етап судової реформи у Великому князівстві Литовському; причини розробки і значення.

Судовий процес. Елементи слідчого (інквізиційного) процесу. Судові докази.

Терміни:

Великий вальний сейм, «поданщина», маршалок земський, панцирні слуги, «пустоши», “Устава на волоки”, фільварки, панщина, тяглові селяни, схожі селяни, отчич, цехи, юридик, жалуванна грамота, Литовська метрика, магдебурзьке право, Судебник короля Казимира Ягайловича, Перший Литовський статут, Другий Литовський статут, “дідівщина”, «віно», «виступці», ви волання, «по тюремне», земський суд, гродський суд, підкоморний суди, гарача копа, завита копа, лавники, скаржник, прокуратор, «добрі люди».

Методичні вказівки з вивчення теми:

- проаналізувати історичну ситуацію після руйнації Галицько-Волинського князівства в другій пол. ХІV ст.;

- дослідити процес захоплення українських земель Великим Литовським князівством;

- розглянути характер переймання руських духовно-культурних традицій Литовським князівством;

- розібрати загальні основи державного устрою на українських землях в складі Великого Литовського князівства;

- проаналізувати структуру вищих органів управління Великого Литовського князівства (Великий литовський князь, пани-рада, Великий вальний сейм, центральна князівська адміністрація, Литовський сейм);

- дослідити порядок організації місцевих органів управління Великого Литовського князівства (намісники, воєводи, старости, органи магдебурзького самоуправління в містах);

- розібрати основи суспільного устрою Великого Литовського князівства;

- проаналізувати суспільне становище магнатів на українських землях за часів Великого Литовського князівства;

- проаналізувати суспільне становище селянства на українських землях за часів Великого Литовського князівства;

- проаналізувати суспільне становище міського населення на українських землях за часів Великого Литовського князівства;

- усвідомити загальну характеристику та правової системи Литовсько-Руської держави;

- розібрати основні розібрати основні джерела Литовсько-Руської держави («Руська Правда», великокнязівське законодавство, постанови сеймів, Литовська Метрика, магдебурзьке право;

- розібрати зміст кодифіковани актів Литви (Судебник Казимира Ягайловича, І і ІІ Литовські статути);

- проаналізувати основні галузі литовсько-руського права (право власності, спадкове право, зобов’язальне право, сімейне право, кримінальне право);

- проаналізувати загальну характеристику та особливості судової системи на українських землях Литовської держави (великокнязівський суд, територіальні суди, доменіальні суди, копні суди);

- розглянути судову систему Литовсько-руської держави після реформи суду 1564 р (гродські, підкоморські та земські суди);

- розібрати специфіку діяльності копного суду та систему судоустрою Литовсько-руської держави в містах (лава);

- проаналізувати загальну характеристику судового процесу Литовсько-руської держави (змагально-позивний характер з інквізиційними елементами, різна процесуальна правоздатність населення);

- розглянути учасників судового процесу (скаржник, обвинувачений, відповідач, їх представники – прокуратор та речник);

- дати аналіз доказів, що використовувалися в судовому процесі Литовсько-руської держави (власне зізнання, показання “добрих людей”, письмові акти і присяга).

Лекційне заняття