Тема 3. Ранньофеодальна держава Київська Русь ( VІ ст. – початок ХІІІ ст.).

Дата: 2025-06-02; Просмотры: 12

Оценка:

0.00 из 5.00 — оценок

Скачиваний: 0

Скачать

Розподіл навчального часу на вивчення теми

Зміст навчального матеріалу

Західні, південні та східні слов’яни. Передумови та етапи формування державності у східних слов’ян у ІV-ІХ ст.

Внутрішні та зовнішні фактори консолідації слов’янських земель. Міжплемінний військово-політичний союз антів – Антське царство (кінець IV ст. – початок VII ст.). Утворення єдиної Давньоруської держави з центром у Києві. Суспільно-політичний розвиток східних слов’ян від військово-демократичної організації племен до ранньофеодальної держави. Теорії походження Київської Русі. Етапи державно-правового розвитку Київської Русі.

Соціальна структура давньоруського суспільства. Вільне, напівзалежного та феодально-залежне населення. Правовий статус князів; бояр; духовенства; міщан. Купці і ремісники. Правовий статус залежного населення: смерди, рядовичі, закупи, ізгої, холопи, челядь.

Характерні риси вищої влади Руської держави. Великий князь київський: порядок обрання, компетенція. Боярська дума: компетенція, склад. Народне віче: повноваження, порядок скликання. Князівські з’їзди (снеми).

Місцеві органи влади. Удільні князі. Представники Великого князя на місцях. Сюзеренітет-васалітет. Десяткова система управління. Двірцево-вотчина система управління. Посадники, мостники, тіуни, вірники, волостелі. Сільська територіальна община – верв.

Збройні сили: княжа дружина, народне ополчення, наймані загони.

Реформи княгині Ольги та Володи­мира Великого. Запровадження християнства як фактор державного та право­вого розвитку Київської Русі.

Джерела права та система права Руської держави. Звичаєве право – основне джерело права Руської держави. Князівське законодавство: міжнародні, міжкнязівські, князів з дружиною, князів із народом, княжі устави, грамоти та ін. Постанови кня­зівських з'їздів і вічевих зборів. Рецепція норм візантійського права в систему права Київської Русі. «Руська Правда» – видатна пам’ятка давньоруського права, її походження, редакції, зміст та вплив на подальший розвиток українського права та права інших народів. Кормчі книги. Закон судний людям. Судні грамоти. Церковне право.

Основні риси давньоруського права. Право власності на землю. Зобов’язально-договірне право: види, форми договорів, способи забезпечення виконання договірних зобов’язань. Шлюбно-сімейне право: поняття родини і сім’ї. Порядок укладання шлюбу. Підстави до укладання та припинення шлюбу. Майнові та особисті права членів подружжя. Спадкове право. Кримінальне право. Поняття злочину, елементи складу злочину. Види злочинів. Поняття та мета покарань. Види покарань.

Судочинство: види та стадії судових процесів. Докази. Учасники та сторони судового процесу.

Терміни:

Антський союз, поляни, Військова демократія, теорії походження Київської Русі, боярська рада, снеми, віче, верв, княж-двір, тіуни, мечники, ябедники, огнищани, під’їзні, «ряд», «докінчання», вервний староста двірцево-вотчинна система, посадники, волостелі, ключники, дітські, конюший, урок, данщики, дим-двір, рало-плуг, великокнязівська дружина, біле духовенство, чорне духовенство, чорні гродські, смерди, рядовичі, закупи, вдачі, задушні люди, прощені, ізгої, холопи, челядь, звичаєве право, княже законодавство, Руська правда, Кормча книга, «віно», образа, «в пиру», «викуповування провини», судні мужі, вотчинний суд, тяжба, сутяжники, істець, позваний, видоки, послухи, «лицо», ордалії.

Методичні вказівки з вивчення теми:

- проаналізувати походження давніх слов’ян;

- дослідити Антський союз слов’янських племен;

- дослідити Полянський союз слов’янських племен як основу утворення Київської Русі;

- розібрати загальні основи державного устрою Київської Русі (форму правління, територіального устрою та політичного режиму);

- проаналізувати структуру вищих органів управління Київської Русі (Великий князь, місцеві князі, князівські з’їзди, боярська рада);

- дослідити порядок організації місцевих органів управління на Русі (віче, верв);

- встановити основи суспільного устрою (вільні, напіввільні, невільні);

- розібрати основи суспільного устрою Київської Русі (вільні, напіввільні, невільні);

- проаналізувати суспільне становище вільних людей (князі київські, місцеві (удільні) князі, бояри, дружинники, духовенство, люде);

- проаналізувати суспільне становище напіввільних людей (смерди, рядовичі, закупи, вдачі, задушні люди, прощені, ізгої);

- проаналізувати суспільне становище невільних людей (холопи, челядь);

- дослідити історичні аспекти щодо списків (близько 300) та редакцій «Руської правди» (коротка, широка та скорочена);

- розглянути характер, зміст та структуру «Руської правди»;

- проаналізувати історичне значення «Руської правди» як для доби Київської Русі, так і для всього українського державотворення;

- усвідомити загальну характеристику та особливості цивільного та кримінального права Київської Русі;

- розібрати основні положення права власності Київської Русі;

- розібрати основні положення зобов’язального права Київської Русі;

- розібрати основні положення спадкового права Київської Русі;

- проаналізувати поняття та види злочинів в Київській Русі;

- розібрати поняття та види покарань Київської Русі;

- дослідити судоустрій Київської Русі (світські і церковні суди);

- розглянути загальну характеристику судочинства Київської Русі (обвинувально-змагальний характер суду, особливі форми досудового провадження);

- проаналізувати учасників судового процесу (сутяжники, істець, позваний).

Лекційне заняття