Геополітичні пріоритети Російської Федерації,ЄС, США та України
| Україна | ЄС | США | Росія | |
| Пріоритетна орієнтація на інтеграцію у структури ЄС. Поглиблення особливого партнерства з НАТО. | Зацікавленість у вступі України до ЄС та забезпеченні політичної та економічної взаємодії. | Зниження ступеню політичного та економічного впливу РФ на території географічної Європи. | Приєднання до «великої сімки» й активна протидія розширенню НАТО. | |
| Виживання України як суверенної незалежної держави, зміцнення фундаментальних цінностей та інституцій, що забезпечують безпеку, соціокультурний прогрес та добробут. | Забезпечення відповідних рамок для політичного діалогу між Україною та ЄС, які дозволятимуть розвивати тісні політичні відносини | Після перемоги у «холодній війні», США зацікавлена у недопущенні на території екс-СРСР реакційно-реваншистського блоку на чолі з нестабільною РФ, яка володіє ядерною зброєю. | Загарбання «історичних російських земель», інтеграція нових незалежних держав довкола Росії. | |
| Протидія неконтрольованому іноземному економічному проникненню і всебічний захист економічного суверенітету. Блокування поточних спроб односторонньої іноземної інформаційної та соціокультурної експансії і домінування. Цілеспрямоване формування у масовій свідомості універсальних європейських та євроатлантичних цінностей і соціокультурних орієнтацій. | Забезпечення основи для взаємовигідного економічного, соціального, фінансового, науково-технічного та культурного співробітництва; | В інтересах США становлення на пострадянському просторі досить успішної відносно великої країни, яка поділяє цінності демократії і ринку, яка могла б стати зразком успішного цивілізаційного переходу і провідником сприйнятих цінностей далі в Євразію. Потенційно Україна досить вдало підходить на цю роль. | Економічна і соціокультурна експансія в усіх пострадянські країни, підтримка російськомовного населення, створення умов для політичного контролю та домінування. | |
| Наявність спільних інтересів країн групи ГУУАМ слугує передумовою для вироблення загальної політики по ряду питань, що повинно сприяти підвищенню ефективності реалізації цих спільних інтересів. | США та ЄС, не бажаючи реставрації СРСР, зацікавлені у зміцненні міждержавного утворення, що, в свою чергу, підвищує здатність пострадянських країн до опору інтеграційним ініціативам Москви. | Бажання реставрувати колишній СССР | ||
| НАТО є суттєвим стримуючим чинником по відношенню до агресивної політики Росії. Враховуючи недієздатність ООН, ОБСЄ та інших організацій, покликаних, проте нездатних контролювати власні ж принципи і норми країнами-членами, НАТО залишається єдиною ефективною системою примушування в сучасному світі. Створення альтернативної системи безпеки на базі ООН нереально, що довела багатолітня практика. Збільшення будь-яких регіональних воєнних блоків (наприклад, суто для ЄС), є кроком назад. Для України, зорієнтованої на європейські цінності і демократичний шлях розвитку, НАТО як універсальна система безпеки, яка об’єднує розвинуті країни світу, представляє не загрозу, а інтерес для приєднання. | Зміцнення глобальної ефективної системи безпеки на основі ООН. | Для США НАТО є міцним інституційним мостом в Європу, що пов’язує США з ЄС у військовому та політичному аспектах. Враховуючи відсутність ефективної альтернативи НАТО, в якій би політична роль США була також досить значною, як у Північноатлантичному блоці, Америка зацікавлена в подальшому зміцненню саме НАТО як воєнно-політичної організації однодумців все більш глобального характеру. | Відновлення стратегічного балансу між атлантичною спільнотою (НАТО) і Росією як військово-стратегічною спадкоємницею СРСР, орієнтація на формування стратегічної біполярності. | |
| Захист суверенності, культури, мови та самобутності держави | Не втручаються з питаннями історичного та соціокультурного розвитку держави | Укріплення позицій російської мови, «захист російськомовного населення», спроби знищити українську самобутність | ||