42. Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) International Atomic Energy Agency (IAEA)

Дата: 2025-06-02; Просмотры: 13

Оценка:

0.00 из 5.00 — оценок

Скачиваний: 0

Скачать

43. Міжнародне бюро виставок (МБВ) Bureau International des Expositions (BIE)

44. Міжнародне епізоотичне бюро (МЕБ) International Office of Epizootics (OIE)

45. Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) International Bank for Reconstruction and Development (IBRD)

46. Міжнародний валютний фонд (МВФ) International Monetary Fund (IMF)

47. Міжнародний союз електрозв'язку (МСЕ) International Telecommunication Union (ITU)

48. Міжнародний союз з охорони нових сортів рослин (УПОВ) International Union for the Protection of New Varieties of Plants (UPOV)

49. Міжнародний центр наукової та технічної інформації (МЦНТІ) International Centre for Scientific and Technical Information (ICSTI)

50. Міжурядова організація міжнародних залізничних перевезень (ОТІФ)

51. Об'єднаний інститут ядерних досліджень (ОІЯД) Joint Institute for Nuclear Research (JINR)

52. Організація державних метрологічних установ країн Центральної та Східної Європи (СООМЕТ)

53. Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) Organization for Security and Cooperation in Europe (OSCE)

54. Організація з заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) Organization for the Prohibition of Chemical Weapons (OPCW)

55. Організація з рибальства в північно-західній частині Атлантичного океану (НАФО) Northwest Atlantic Fisheries Organization (NAFO)

56. Організація за демократію та економічний розвиток — ГУАМ Organization for Demokracy and Economic Development-GUAM

57. Організація Об'єднаних Націй (ООН) United Nations Organization (UN)

58. Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО) United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization (UNESCO)

59. Організація Об'єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО) United Nations Industrial Development Organization (UNIDO)

60. Організація співробітництва залізниць (ОСЗ) Organization for Collaboration of Railways (OSJD)

61. Організація Чорноморського економічного співробітнитцва (ОЧЕС) Black Sea Economic Cooperation Organization (BSEC)

62. Підготовча Комісія Організації Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань (ПК ОДВЗЯВ)

63. Постійна палата третейського суду Permanent Court of Arbitration (PCA)

64. Продовольча та сільськогосподарська організація Організації Об'єднаних Націй (ФАО) Food and Agriculture Organization of the United Nations (FAO)

65. Рада Європи (РЄ) Council of Europe (CE)

66. Світова асоціація автомобільних магістралей (PIARC) World Road Association (PIARC)

67. Світова організація торгівлі (СОТ)

68. Чорноморський банк торгівлі та розвитку (ЧБТР) Black Sea Trade and Development Bank (BSTDB)

Економіка України

За даними видання ЦРУ «The World Factbook», станом на 2010 рік рівень ВВП України (за ПКС) займає 38 місце у світі і оцінюється в $305,2 млрд.^[154], ВВП (номінал)$136,4 млрд, реальне зростання ВВП 4,2 %, зростання промвиробництва 11,2 %, інфляція за споживчими цінами 9,4 %, ВВП на душу населення (2010) — $6700 — 133 місце у світі^[155], рівень безробіття 8,1 %, населення нижче рівня бідності 24,1 %.

· За 2014 р. зростання промвиробництва −9 %, місце 197 (всього у рейтингу 198 країн),

· реальне зростання ВВП −6,8 %, місце 218 (всього у рейтингу 222 країни),

· ВВП (номінал)$130,7 млрд, ВВП ПКС $370.8 млрд. (2014 est.) 49 місце,

· ВВП (номінал) на душу населення — $3,055, 128 місце із 186 країн (2014 рік, за даними МВФ),

· ВВП ПКС на душу нас. $8,200 (2014 est.), $9,300 (2013 est.) 139 місце (всього у рейтингу 230 країн)

· трудові ресурси 22,1 млн.чол., безробіття 10,5 % проти 7,2 % у 2013 р.

· інфляція споживчих цін 12,1 % (2014 est.), −0.3 % (2013 est.), місце 214 (всього у рейтингу 225 країн)

· експорт $52.46 млрд. (2014 est.), $59.1 млрд. (2013 est.)

· імпорт $60.4 млрд. (2014 est.), $80.85 млрд. (2013 est.)The World Factbook CIA

· ЗВР $18.37 млрд. (31/12/2014), $20.42 млрд. (31/12/2013), 61 місце

· Зовнішній борг (загальний) — $153.6 млрд. (31/12/2014), $136 млрд. (31/12/2013), 118 % ВВП.

Станом на 1 жовтня 2011 року середня зарплата штатних працівників в Україні становила 2737 ₴ (При цьому найвищий рівень середньої зарплати в Україні спостерігався в Києві — 4,072 тис. ₴, найнижчий — у Тернопільській області — 1,927 тис. ₴)^[156].

Світовий банк класифікує Україну як державу з середнім рівнем доходів. Значні проблеми включають слаборозвинену інфраструктуру і транспорт, корупцію і бюрократію. У 2007 році український фондовий ринок другий за величиною зростання у світі на 130 %.^[157] За даними ЦРУ, в 2006 році ринкова капіталізація українського фондового ринку склала $111,8 млрд.

У структурі ВВП України 32,3 % займає промисловість, 9,8 % сільське господарство та 57,9 % послуги. Зведений бюджет України у 2010 році склав 49,79 млрд долл. США^[158]. У 2009 році вироблено 172,9 млрд. кВт/год електроенергії (21 місце у світі). Українська економіка характеризується високою енергозатратністю, й навіть попри зменшення витрат умовного палива на одиницю ВВП за останні 20 років у понад 3 рази, за цим показником Україна значно поступається розвинутим країнам.

«Сторінка» спеціалізації регіонів

На території України виокремлюється 9 районів: Столичний (Київська, Чернігівська, Житомирська обл.), Північно-Східний (Харківська, Полтавська, Сумська обл.), Донецький (Донецька, Луганська обл.), Придніпровський (Запорізька, Дніпропетровська обл.), Центральний (Кіровоградська, Черкаська обл.), Подільський (Вінницька, Хмельницька, Тернопільська обл.), Карпатський (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівецька обл.), Північно-Західний (Волинська, Рівненська обл.), Причорноморський (Одеська, Миколаївська, Херсонська обл., Автономна Республіка Крим).

Донецький район займає перше місце в Україні за обсягами промислового виробництва (25%) та його концентрацією. Промисловість багатогалузева, переважають виробництва важкої індустрії, які визначають спеціалізацію району.

Північно-Східний район має індустріально-аграрну спеціалізацію, основні галузі господарства — машинобудування, хімічна і харчова промисловість, багатогалузеве сільське господарство. Машинобудування району найпотужніше в Україні. Харків є найбільшим центром вітчизняного машинобудування

Столичний. Господарство району являє собою індустріально-аграрний комплекс, що спеціалізується на виробництві продукції машинобудування, легкої, харчової і хімічної промисловості, багатогалузевого сільського господарства.

Придніпровський економічний район Господарство району багатогалузеве, головними галузями є важка і харчова промисловості, сільське господарство. Серед галузей важкої промисловості розвинена гірничодобувна, електроенергетична, металургійна, машинобудівна, хімічна промисловість.

Центральний район має дещо нижчий рівень соціально-економічного розвитку, ніж інші райони країни. Галузями його спеціалізації є сільське господарство, гірничодобувна і харчова промисловість, сільськогосподарське машинобудування.

У загальноукраїнському поділі праці Причорноморський район виділяється машинобудуванням, харчовою промисловістю, сільським і рекреаційним господарством, морським транспортом. Причорноморський район має потужний рекреаційний комплекс.

У структурі Подільського комплексу провідне місце займають галузі агропромислового комплексу, розвинені також машинобудівна, легка і хімічна промисловість, виробництво будматеріалів. Сільське господарство спеціалізується на зерново-буряковому землеробстві і м’ясо-молочному скотарстві, садівництві.Провідна галузь промисловості — харчова, а в ній — цукрова, спиртово-горілчана, молочна, м’ясна, плодоовочеконсервна.

У структурі господарства Північно-Західний економічний району провідне місце займають харчова і легка промисловість, машинобудування, лісова і деревообробна промисловість, сільське господарство.

У структурі господарства Карпатського району провідне місце займає промисловість, галузі її спеціалізації — гірничодобувна, машинобудівна, харчова, хімічна, лісова і деревообробна промисловість, виробництво будматеріалів. Гірничодобувна промисловість займається видобутком різноманітної сировини, насамперед неметалевих і паливних мінеральних ресурсів. Район має розвинений рекреаційний комплекс загальнодержавного і міжнародного значення. Найбільшими курортами є Трускавець, Моршин тощо.

Культурологічна сторінка

Основна релігія в Україні - християнство. Більшість віруючого населення - православного віросповідання. На даний час в Україні діють 24947 релігійних організацій, які представлені більше, ніж сотнею конфесій, течій, напрямів. Сьогодні найбільшими церквами в Україні є Українська православна церква, Українська Греко-католицька Церква. Діють також численні римо-католицькі й протестантські громади, збільшується число синагог.

Для української національної культури основоположною базою є народна культура на основі якої поступово сформувалися професійні наука, література, мистецтво. Своєрідність української культури визначили також впливи географічних умов, особливості історичного шляху, а також взаємодія з іншими етнокультурами. Важливим історичним етапом розвитку культури стало прийняття християнства у X столітті.

Справжніми творцями і носіями культури продовжували залишатися широкі маси суспільства — селяни, козаки, ремісники. Українська культура протягом тривалих періодів своєї історії розвивалася як народна. У ній велике місце займали фольклор, народні традиції, які додавали їй особливої чарівності і колориту. Особливо яскраво це виявилося в мистецтві — народних думах, піснях, танцях, декоративно-прикладному мистецтві. Саме завдяки збереженню і продовженню традицій, корені яких сходять до культури Київської Русі, став можливим підйом української культури і в XVI — XVII ст., і культурне відродження в XIX ст.

У той же час відчутні і негативні наслідки такого характеру розвитку української національної культури. Протягом тривалого часу багато талановитих людей, які народилися і виросли в Україні, потім покидали її, зв'язували своє подальше життя і творчість з російською, польською та іншими культурами. Крім того, прогрес у сфері природничих наук був виражений слабше, ніж у гуманітарній.

Разом з тим, самобутня і старовинна система освіти, яка досягла свого розквіту в добу Козаччини і забезпечила практично суцільну грамотність населення.Вся творчість народу пронизана волелюбним характером. Не раз втрачаючи волю, незалежність, українці тужили за нею, і цю тугу та боротьбу за волю відтворювали у всіх проявах своєї творчості — у безмежному морі задушевних пісень, дум, легенд; у малярстві, вишивці, гончарстві, ткацтві тощо.

В сучасній Україні культура, як і інші сфери життя, підпадає під опіку держави. Правові засади діяльності у сфері культури "Законом України про культуру", а культура визначається як "сукупність матеріального і духовного надбання певної людської спільноти (етносу, нації), нагромадженого, закріпленого і збагаченого протягом тривалого періоду, що передається від покоління до покоління, включає всі види мистецтва, культурну спадщину, культурні цінності, науку, освіту та відображає рівень розвитку цієї спільноти".

Центральним виконавчим органом влади, що опікується сферою культури є Міністерство культури України, на яке покладене завдання формування державної політики у сфері кінематографії, формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, а також спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин України.

Етноекономічна сторінка

Чисельність наявного населення України становила 42 603 854 осіб(1 грудня 2016 року).

Міське населення становить 69,1%, сільське — 30,9%.

Густота населення — 74,3 осіб/км².

Середня тривалість життя – чоловіки 65років, жінки 73 роки(за даними 2009 року)

За даними першого всеукраїнського перепису населення 2001 року, в Україні проживало 37,5 млн українців, або 77,8% від загальної чисельності населення держави. Українці становлять абсолютну більшість (понад 90%) у 13 з 27 регіонів України та переважну більшість (70-90%) — в 7 регіонах. Частка українців знижується до 60% лише у двох областях Донбасу та Одеській області. І тільки в Автономній Республіці Крим частка українців не досягає 50% і становить 24,3% . Майже моноетнічною є Тернопільська область, у якій українці становлять 97,8% населення області.

За даними першого всеукраїнського перепису населення 2001 року, найчисельнішою етнічною меншиною в Україні є росіяни. Вони становлять близько 17,3% загальної чисельності населення України. Близько 5% населення України представлене західними (поляки, чехи, словаки) та південними (болгари) слов'янами, романомовними (молдовани та румуни), фіноугорцями (угорці та естонці), тюркомовними (татари, кримські татари, азербайджанці та гагаузи) народами. До окремих етнічних спільнот належать в Україні євреї, вірмени та греки. Проте кількість населення кожної з названих національностей в Україні не досягає 1% загальної чисельності населення держави. За регіонами ці показники виглядають інакше. Так, 12% населення Автономної Республіки Крим становлять кримські татари; 1,6% населення Донецької області — греки; 3,5% населення Житомирської та 1,6% — Хмельницької областей — поляки. В Закарпатській області в структурі населення 12,1% становлять угорці, 1,1% — цигани, 2,6% — румуни, на яких у Чернівецькій області припадає 12,5%. У Запорізькій та Одеській областях проживають болгари (1,4 та 6,1% відповідно). Молдовани становлять 5% населення Одеської та понад 7% — Чернівецької областей.

В Україні одна державна мова — українська. У світі, нею користуються близько 45 млн людей, і вона належить до третього десятка найпоширеніших мов світу. За даними Всеукраїнського Перепису Населення України 2001 року, українську мову вважають за рідну 67,5% населення України, що на 2,8% більше, ніж за даними перепису населення 1989 року. Так, 29,6% населення визначили за рідну російську мову. Проте, українською мовою вільно володіють 87,8% громадян. Найвищий відсоток осіб, які вільно володіють українською мовою, спостерігається серед населення західних (99-89%), північних (99-95%) та центральних (понад 70%) областей.

Військово-стратегічна сторінка

За даними рейтингу мiжнародної компанiї «Global Firepower» який щороку укладають фахiвцi найстарiшого британського вишу — University of St. Andrews українська армія станом на 2016 р. на тридцятiй сходинцi у свiтi (серед 126 держав) та на восьмiй — у Європi. За даними експертiв, якi укладали цей поважний звiт, українська армiя має нинi на озброєннi 2809 танкiв, 8217 бойових броньованих машин, а також 1302 одиницi самохiдної артилерiї, 1669 одиниць ствольної артилерiї i 625 реактивних систем залпового вогню. Українська авiацiя налiчує 39 винищувачiв, 65 штурмовикiв, 89 транспортних кораблiв i 33 бойовi гелiкоптери^[12]

Збройні сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України а також беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом^[11].

З'єднання, військові частини і підрозділи Збройних сил України відповідно до закону можуть залучатися до здійснення заходів правового режиму воєнного і надзвичайного стану, боротьби з тероризмом і піратством, посилення охорони державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні і континентального шельфу України та їх правового оформлення, протидії незаконним перевезенням зброї, наркотичних засобів та психотропних речовин, ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, надання військової допомоги іншим державам, а також брати участь у міжнародному військовому співробітництві, міжнародних антитерористичних, антипіратських та інших міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки на підставі міжнародних договорів України та в порядку і на умовах, визначених законодавством України^[11].

Товарно-вартісна сторінка

За січень–серпень 2014 р. зовнішня торгівля товарами характеризувалася наступними показниками:^[1]

· експорт товарів: 37679,5 млн $ (93,2% від показника за аналогічний період 2013 р.)

· імпорт товарів: 36513,6 млн $ (76,5% від показника за аналогічний період 2013 р.)

· сальдо торгівлі товарами: +1165,8 млн $ (за січень–серпень 2014 р. -7396,6 млн $)

Зовнішня торгівля послугами за 1 півріччя 2014 р.

· експорт послуг: 5957,8 млн $ (89,3% від показника за аналогічний період 2013 р.)

· імпорт послуг: 2784,7 млн $ (81,0% від показника за аналогічний період 2013 р.)

· сальдо торгівлі послугами: +3173,0 млн $ (за 1 півріччя 2014 р. +3439,2 млн $)

Експорт: Металургія, сільське господарство, машинобудівна та хімічна промисловості дають понад 80% українського експорту.

Основні експортери: Росія, Туреччина, КНР, Італія, Польща, Угорщина, Німеччина, Іспанія.

Імпорт: палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки, реактори ядерні, котли, машини електричні машини , засоби наземного транспорту, крім залізничного, пластмаси, полімерні матеріали, фармацевтична продукція, папір та картон, різноманітна хімічна продукція, прилади та апарати оптичні, фотографічні, техніка тощо.

Основні імпортери:Росія, Німеччина, КНР, США, Білорусь, Польща, Франція.

Ресурсна сторінка

Різноманітність і запаси мінеральних ресурсів України оцінюються зарубіжними експертами у 8 балів за 10-бальною шкалою. Відповідно до такого високого показника, Україна належить до головних мінерально-сировинних держав світу, і за запасами основних видів корисних копалин з розрахунку на душу населення посідає одне з перших місць у Європі. В її надрах виявлено понад 200 видів корисних копалин, для видобутку яких відкрито близько 20000 родовищ. За даними НАН України, потреби нашої країни у природних ресурсах були забезпечені так, %:

За запасами нафти та газу Україна посідає четверте місце в Європі після Норвегії, Великобританії і Нідерландів. На її території розташовані три нафтогазових регіони: Західний (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Закарпатська обл.), Східний (Полтавська, Сумська, Харківська та Чернігівська області) та Південний (Причорноморсько-Кримський). Таким чином, промислові і прогнозовані запаси нафти в Україні залягають у Дніпровсько-Донецькій нафтогазоносній області, Карпатській та Причорноморській нафтогазоносних провінціях. На державному балансі нараховується 289 родовищ вуглеводнів. Експлуатується понад 4300 нафтових та газових свердловин. Потреби України за рахунок власного видобутку забезпечуються нафтою на 10-12%, а газом на 20-22%^[2].

Більша частина території України розташована у західній частині Східноєвропейської рівнини, при цьому рівнини займають 95% території України, а гори — лише 5% (на заході — Карпатські (4%), на півдні — Кримські гори (1%)). Завдяки теплому клімату, гарному рельєфу (близько 60% сільськогосподарських угідь є рівнинними, а ще 35% мають кут нахилу в діапазоні між 1° та 3°) та наявності великих площ чорнозему (третина світових запасів), в Україні надзвичайно сприятливі умови для сільськогосподарського виробництва. Сільськогосподарські угіддя займають приблизно 60% всієї території України. Територія України поділена на три природно-кліматичні зони: Полісся, Лісостеп, Степ.

Екологічна «сторінка»

Основними центрами зосередження екологічних проблем у кінці XX ст. в Україні були високоурбанізовані райони, міські агломерації та великі промислові центри. Питома вага забруднених стічних вод у загальному їх обсязі становить в цілому по Україні 28%, в тому числі у Харківській та Луганській областях — більш ніж 70%, у Чернівецькій, Одеській, Донецькій областях — понад 50%. Майже 1/4 частина шкідливих викидів промислових підприємств не уловлювалася і потрапляла в атмосферу без очищення. Найбільші викиди цих шкідливих речовин в атмосферу також характерні для високо урбанізованих областей. Так, на Донецьку область припадало майже 1/3 всіх викидів по Україні, до 30% — на Дніпропетровську і майже 15% — на Луганську область. Основні обсяги скидів у воду та викидів у повітря локалізовані у містах та міських агломераціях. Основними забруднювачами були промислові підприємства. В УРСР було зосереджено 1200 шкідливих виробництв союзного підпорядкування. У 78 містах республіки шкідливі речовини в атмосфері перевищували гранично припустимі норми в 60 разів, у 76 містах забрудненість питної води перевищувала норми в 12 разів. Надмірно забрудненими стали Дніпро, Сіверський Донець, Дністер, Південний Буг. Екологічно тривожний стан склався в акваторії Чорного та Азовського морів.

Величезна сільськогосподарська освоєність та невиправдана розореність земель, концентрація промислового виробництва та його застаріла технологія, хижацьке ставлення людини до природи унеможливлюють стабільний розвиток на нашій Землі. Що таке забруднення, чим воно обумовлене і які його наслідки — про це піде мова далі. Варто лише зауважити, що забруднення проявляється через надмірну концентрацію тих чи інших хімічних елементів або енергії вище фонових або допустимих норм. Воно може бути природного й техногенного походження, і може викликати якісні зміни характеристик основних компонентів природи та їх складових і негативно впливати на живі організми.

Договірна сторінка

Україна — унітарна демократична парламентсько-президентська республіка і має багатопартійну політичну систему. В Україні діють такі основні інститути державної влади: Президент, законодавча, виконавча та судова влади. Виконавча влада представлена Кабінетом Міністрів, центральними органами виконавчої влади та органами виконавчої влади на місцях. Законодавчий орган — парламент — називається «Верховна Рада України». Судова влада представлена Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції — системою загальних і спеціалізованих судів різних інстанцій.

Парламент — Верховна Рада України — згідно зі статею 75 Конституції України є єдиним органом законодавчої влади в Україні. Конституційний склад Верховної Ради України становить 450 народних депутатів, котрі обираються шляхом таємного голосування на 5 років на основі загального, рівного і прямого виборчого права. Повноваження народних депутатів визначаються Конституцією і Законами України.