VIII. Матеріали методичного забезпечення заняття

1. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття:

 

Питання для контролю початкового рівня знань:

1. Які анатомо-фізіологічні особливості новонароджених сприяють розвитку в них гнійно-септичних захворювань?

2. Етіологія гнійно-запальних захворювань шкіри та підшкірно-жирової клітковини.

3. Клінічний перебіг інфекційних захворювань шкіри та підшкірно-жирового шару (везикулопустульоз, пухирчатка новонароджених, ексфоліативний дерматит Ріхтера, мастит новонароджених некротична флегмона новонароджених, кандидоз шкіри).

4. Клінічні прояви інфекційних захворювань пупкової ранки.

5. Принципи лікування гнійно-септичних захворювань місцевої локалізації.

6. Перелічити фактори ризику розвитку сепсису у новонароджених.

7. Перелічити основні клінічні форми сепсису.

8. Особливості перебігу сепсису у новонароджених.

9. Особливості перебігу сепсису у недоношених новонароджених.

10. Які клінічні прояви імунологічної недостатності хворих на сепсис?

11. Діагностичні критерії сепсису та засоби лабораторного обстеження.

12. Диференціальна діагностика з первинними імунодефіцитними захворюваннями, внутрішньоутробними інфекціями, генетичними дефектами обміну, ендокринопатіями.

13. Назвати принципи лікування сепсису у новонароджених.

14. Принципи профілактики гнійно-септичних захворювань новонароджених.

15. Диспансерний нагляд за дітьми, які перехворіли на сепсис.

 

Тестові питання для визначення початкового рівня знань

З усіх відповідей виберіть одну, що найбільш підходить до запитання:

 

1. Ексфоліативний дерматит Ріттера викликається :

A. Стрептококами А і В

B. Золотистим стафілококом

C. Синьо-гнійною паличкою

D. Протеєм

E. Кишковою паличкою

 

2. Хворобливий зовнішній вигляд та загальмованість у 3-добового новонародженого вказує на :

A. інфекцію

B. хворобу гіалінових мембран

C. синдром дихальних розладів

D. вроджену ваду серця

E. меконієвий ілеус

 

3. Для інфекційних захворювань шкіри в аналізах крові характерно :

A. лейкоцитоз

B. тромбоцитопенія

C. токсична зернистість лейкоцитів

D. лейкопенія

E. лімфоцитоз

 

4. При дослідженні септичного хворого звичайно виявляють:

А- метаболічний алкалоз;

В- підвищення гемоглобіну крові;

С- зниження рівня білка в спиномозковій рідині;

D- лейкопенія в крові з нейтрофільним зсувом вліво.

Е. Лімфоцитоз

 

5. До факторів ризику виникнення сепсису не відноситься:

А- природне вигодовування;

В- галактоземія;

С- інфекція сечовивідних шляхів;

D- лихоманка у матері.

Е. Тривалий безводний період

 

6. Найбільш частими причинами розвитку інфекційних захворювань шкіри у новонароджених є :

A. стафілокок

B. Кишкова паличка

C. хламідія

D. мікоплазма

E. Клебсієлла

 

7. Сприяючі фактори щодо розвитку гнійно-запальних захворювань у дітей

A. інфекційні захворювання матері

B. інфекції сечостатевої системи матері

C. передчасний розрив оболонок плідного міхура

D. недоношеність

E. Раннє прикладання до грудей

 

8. Ранній сепсис діагностується не пізніше:

А- 18 діб;

В- 5-7 діб;

С- 72 години; 1. – В 2. – А 3. – А 4. – D 5. –А 6. – А 7. – А, В, С, D 8. – С 9. – А 10. – В; 11 – В, 12 – В, 13 – Е, 14 – С, 15 – Е, 16 – В, 17 – Е, 18 – А, 19 – В, 20 – Е.

 

D- 48 годин.

Е. 24 годин

 

9. Дитина народилася з масою 3700 з оцінкою за шкалою Апгар 8-10 балів. На 5 добу життя дитина була виписана додому. На 8 добу життя на шкірі дитини з'явилася везикуло-пустульозний висип в місцях природних складок. Загальний стан дитини не порушений. Загальний аналіз крові без особливостей. Сформулюйте діагноз:

A. Везикулопустульоз

B. Епідермічна пухирчатка новонароджених. Доброякісна форма.

C. Ексфоліативний дерматит Ріттера

D. ВУІ. Герпес

E. Природжений сифіліс

 

10. У новонародженої дитини на третій день життя на передній грудній клітці з'явилося червоне, щільне, гарячіше на дотик, хворобливе при пальпації пляма з чіткими межами. Протягом декількох годин вона значно збільшилася в розмірі, наступного дня колір її став синьо-багровим і виникло розм'якшення в центрі. Який найбільш вірогідний діагноз?

A. Пухирчатка новонародженого

B. Некротична флегмона новонароджених

C. Ексфоліатівний дерматит Ріттера

D. Псевдофурункульоз

E. Бешихове запалення новонароджених

 

11. У новонародженого гнійні виділення з пупкової ранки, шкіра навколо пупка припухла. Шкіра бліда, з жовто-сірим відтінком, генералізована геморагічна висипка. Температура тіла носить гектичний характер. Який з перерахованих діагнозів найбільш імовірний?

А. Геморагічна хвороба новонароджених

В. Сепсис

С. Гемолітична хвороба новонаро­джених

D. Тромбоцитопатія

Е. Омфаліт

 

12. Дитина народилася масою 3700 г з оцінкою по шкалі Апгар 8-10 балів. На 5 добу життя дитина була виписана додому. На 8 добу на шкірі дитини з'явилася везикуло-пустульозна висипка у місцях природних складок. Загальний стан дитини не порушено. Загальний аналіз крові без особливостей. Сформулюйте діагноз:

А. Епідермічна пухирчатка немовляти. Доброякісна форма.

В. Везикулопустульоз

С. Ексфоліативний дерматит Ріттера

D. ВУІ. Краснуха

Е. Природжений сифіліс

 

13. У новонародженої дитини на третій день життя на передній частині грудної клітки з'явилася червона, щільна, гаряча на дотик, болюча при пальпації пляма з чіткими межами. Протягом декількох годин вона значно збільшилася в розмірі, наступного дня колір її став синьо-багряним і виникло розм'якшення в центрі. Який найбільш імовірний діагноз?

А. Рожисте запалення немовлят

В. Пухирчатка немовлят

С. Ексфоліативний дерматит Ріттера

D. Псевдофурункульоз

Е. Некротична флегмона немовлят

 

14. У дитини, що знаходиться в стаціонарі з приводу септикопіємічної форми пупкового сепсису, установлена стафілококова природа захворювання. Який найбільш оптимальний вид специфічної терапії?

А. Трансфузії нативної плазми

В. Стафілококовий анатоксин

С. Антистафілококовий імуноглобулін

D. Переливання крові

Е. Стафілококовий бактеріофаг

 

15. У доношеної дитини віком 6 днів на різних ділянках шкіри виявляються еритема, мляві міхурі, ерозивні поверхні, тріщини, лущення епідермісу. Немовля має вигляд ошпареного окропом. Виявлено позитивний симптом Нікольського. Загальний стан дитини важкий. Виражений неспокій, гіперестезія. Який імовірніший діагноз у цьому випадку?

А. Епідермоліз

В. Флегмона новонародженого

С. Псевдофурункульоз Фігнера

D. Пухирчатка новонародженого

Е. Ексфоліативний дерматит Ріттера

 

16. Дитина від матері, що страждає хронічним холециститом, на 6-му місяці вагітності перенесла ГРВІ. У пологах - тривалий безводний період. Маса тіла - 3100 г. Пуповина відпала на 7 добу. Додому виписана на 8-й день життя. З 10 дня стала млявою, погано ссе, зригувала. На 17 добу маса тіла 3150 г, шкіра сіра, з пупкової рани гнійне відділення. Випорожнення із зеленню, рідкі. Хірургом діагностовано гнійний остеомієліт плечової кіст­ки. Яка найбільш імовірна патологія, що зумовлює таку картину?

А. Остеомієліт

В. Сепсис новонароджених

С. Гнійний омфаліт

D. Ентероколіт

Е. Внутрішньоутробний сепсис

 

17. У дівчинки на 7-й день життя з'явилося збільшення правої грудної залози. При пальпації права грудна залоза щільна, дитина плаче. Шкіра в місці інфільтрації гіперемована. Знижений апетит. З вивідних протоків грудної залози виділяється гній. Яка найбільш імовірна патологія, що зумовлює дану клініку?

А. Статевий криз

В. Гінекомастія

С. Некротична флегмона 1. – В 2. – А 3. – А 4. – D 5. –А 6. – А 7. – А, В, С, D 8. – С 9. – А 10. – В; 11 – В, 12 – В, 13 – Е, 14 – С, 15 – Е, 16 – В, 17 – Е, 18 – А, 19 – В, 20 – Е.

 

D. Сепсис новонародженого

Е. Мастит новонародженого

 

18. У новонародженої дівчинки на 20-у добу життя з'явились прояви везикулопустульозу. Яка найбільш імовірна етіологія захворювання?

А. Стафілокок

В. Кишкова паличка

С. Гриби роду Candida

D. Синьогнійна паличка

Е. Протей

 

19. У дитини у віці 3-х тижнів на шкірі грудей і живота утворилися великі м'які міхури з гнійним вмістом, що швидко лопаються. Укажіть можливий діагноз:

А. Везикулопустульоз

В. Пухирчатка немовляти

С. Токсична еритема

D. Сифілітична пухирчатка

Е. Псевдо фурункульоз

 

20. У 3-денного немовляти виражені явища інтоксикації, підвищена температура тіла, в області нижньої третини лівого стегна - багряно-синюшна пляма з ознаками локального запалення і тенденцією до поширення. Поставте попередній діагноз:

А. Сепсис

В. Артрит лівого колінного суглоба

С. Гематогенний остеомієліт стегнової кістки

D. Перелом стегнової кістки

Е. Флегмона стегна

 

Коди правильних відповідей:

1. – В 2. – А 3. – А 4. – D 5. –А 6. – А 7. – А, В, С, D 8. – С 9. – А 10. – В; 11 – В, 12 – В, 13 – Е, 14 – С, 15 – Е, 16 – В, 17 – Е, 18 – А, 19 – В, 20 – Е.

 

Задачі II рівня (типові)

 

Задача 1

Дитина віком 2 тижні госпіталізована з приводу скарг матері на поганий апетит, неспокій, підвищення температури тіла до 37,2-37,4°С, відсутність приросту маси тіла. З анамнезу відомо, що дитина народилась від II доношеної вагітності з масою тіла 3200г, довжиною 50 см. З пологового будинку виписана на 10-ту добу через те, що пупковий залишок відпав на 7-му добу. У подальшому спостерігалися виділення з пупкової ранки. Через 1 тиждень після виписки з пологового будинку на шкірі з'явилися пухирі з гнійним вмістом. При огляді стан дитини тяжкий, спостерігається кволість. Шкіра бліда, суха, зморшкувата. Переднє тім'ячко розміром 2x2 см. помірно западає. Дихання рівномірно ослаблене, перкуторно визначається легеневий звук, ЧД- 62/хв. Тони серця ритмічні, ослаблені, ЧСС-168/хв. Живіт м'який, передня черевна стінка гіпотонічна, візуально спостерігається перистальтика кишок. Печінка виступає з-під краю реберної дуги на 4 см, селезінка- на 2 см. Випорожнення 7-8 раз на добу, зеленого кольору.

1. Який діагноз можна поставити дитині?

2. Які допоміжні обстеження треба провести дитині?

3. Складіть план лікування

 

Задача 2

У дитяче відділення госпіталізована дитина віком З тижні. Мати скаржиться на підвищення температури тіла до 38-39°С, кашель, задишку, поганий апетит, здуття живота, рідкі випорожнення до 4-6 разів на добу. З анамнезу відомо, що дитина народилася від І доношеної вагітності з масою тіла 3500 г, довжиною 51 см. До грудей прикладена через 12 годин. Виписана з пологового будинку на 7-му добу. Переведена на штучне вигодовування сумішшю "Віталакт" у зв'язку з маститом у матері. Напередодні закінчення грудного вигодовування у матері спостерігалося підвищення температури тіла до 39°С, почервоніння і болючість у ділянці правої молочної залози, але вона продовжувала годувати дитину груддю. Перші симптоми у дитини з'явились у вигляді здуття живота, рідких випорожнень до 6-7 разів на добу. Потім приєднались кашель, задишка. Дитина госпіталізована. При огляді стан дитини тяжкий: збуджена, шкіра чиста, бліда, суха, периоральний ціаноз. Підшкірна основа тонка на тулубі, кінцівках. Еластичність шкіри, тургор тканин знижені. Слизові оболонки з незначним ціанотичним відтінком. У диханні беруть участь допоміжні м'язи, ЧД- 72/хв. Перкуторно- вкорочення звуку паравертебрально, аускультативно -велика кількість крепітуючих хрипів у задніх відділах. Тони серця ритмічні, ослаблені, ЧСС 168/хв. Живіт збільшений, м'який. Печінка виступає з-під краю реберної дуги на 5 см, селезінка- на 2 см. Випорожнення були 6 разів, жовто-зеленого забарвлення, із слизом.

1. Який попередній діагноз можна поставити дитині?

2. Який можливий шлях зараження?

3. Які дослідження треба провести для підтвердження діагнозу?

 

Задача 3

Дівчинка 15 днів. Скарги матері на появу з 9-го дня життя гнійничків на тілі. З анамнезу відомо, що дитина від І вагітності та пологів, народилася із масою 4200 г, довжиною 52 см. Знаходиться на грудному вигодовуванні. Смокче в’яло, в масі не набирає. Періодично у дитини відмічаються диспепсич­ні явища. Об’єктивно: загальний стан дитини тяжкий, температура тіла 38,2 °С. Шкіра бліда з "мармуровим" відтінком. Тургор м’яких тканин та еластичність шкіри знижені. На шкірі живота, тулуба та кінцівок - макулярна висипка, еле­менти зливаються між собою. В складках шиї та пахових складках численні пустули діаметром 3 мм . На тильному боці правої кисті припухлість 2х1,5х1 см із флюктуацією в центрі. В ділянці правого гомілково-ступневого суглобу набряк, гіперемія шкіри, суглоб збільшений в об’ємі, пасивні рухи болючі. Перкуторно над легенями легеневий звук, при аускультації дихання пуерильне, хрипів немає. Частота дихання 52 в 1 хв. Пульс ритмічний, 156 ударів за хв. Живіт м’який, при пальпації неболючий, печінка виступає на 3 см з-під ребрової дуги, селезінка - на 1 см. Пупкова ранка епітелізована. Загальний аналіз крові: Hb - 126 г/л, еритроцити - 3,8 Т/л, лейкоцити - 36,0 Г/л, метамієлоцити - 2%, паличкоядерні нейтрофіли - 36%, сегментоядерні - 29%, лімфоцити - 29%, монопити - 4%, тромбоцити – 98 Г/л; ШЗЕ - 18 мм/год. Загальний аналіз сечі, копрограма: без патологічних відхилень.

1. Ваш попередній діагноз? Які обстеження необхідно зробити для уточнення діагнозу?

2.Принципи лікування.

Задача 4

Новонароджений у віці 3 діб. Жовтяниця з’явилась на другу добу після народження, дитина в’яла, апатична. Пологи І, дитина народилась із вагою 3500г, гестаційний вік 40 тижнів, після народження закричала одразу, до грудей прикладена в кінці першої доби життя. Група крові матері 0(І), резус - позитивна. Група крові дитини А (II), резус - позитивна. Об’єктивно: стан дитини тяжкий, шкіра та склери інтенсивного жовтяничного кольору, тонус м’язів різко знижений, рефлекси Бабкіна, Моро, Робінсона не викликаються, рефлекс Переса пригнічений. Рефлекси смоктання та ковтання різко знижені, в зв'язку з чим дитина вигодовується через зонд. Температура тіла нормальна. Перкуторно над легенями - легеневий звук, аускультативно - дихання з жорстким відтінком, хрипів немає, частота дихання - 40 на хв. Пульс ритмічний, 140 ударів на хв, тони серця чисті. Живіт м’який, при пальпації неболючий. Печінка виступає на 2 см з-під краю ребрової дуги, селезінка - на 1 см. У дитини періодично з'являється очний симптом "сонця, що сідає". Загальний аналіз крові: Нb - 126 г/л, еритроцити - 5,0 Т/л, лейкоцити - 13,5 Г/л, паличкоядерні нейтрофіли - 23%, сегментоядерні - 59%, еозинофіли - 1%, лімфоцити - 17%, моноцити -10%, ШЗЕ - 3 мм/год. Загальний білірубін - 530 мкМ/л, прямий – 3,1 мкМ/л, непрямий -526,9 мкМ/л. Загальний аналіз сечі: колір коричневий, прозора, щільність - 1004, реакція слабкокисла, сліди білку, епітелій плоский 8-10 в полі зору, лейкоцити -3-5 в полі зору, форменні елементи забарвлені у жовтий колір. Копрограма: колір темно-зелений, лейкоцити - 1-2 в полі зору, мікрофлора звичайна.