2. Менінгоенцефаліт - переважає пошкодження ЦНС, судоми, апное.
3. Внутрішньоутробна пневмонія.
4. Синдром дихальних розладів.
5. Гастроентеропатія.
6. Кон'юнктивіт.
У новонароджених з хламідійною інфекцією розвиток пневмонії спостерігається, переважно, протягом другого-третього тижня життя, пневмонія інтерстиціальна, вогнищево-інтерстиціальна, має тривалий перебіг. У недоношених дітей більш виражені інтоксикація, анемія, гіпербілірубінемія.перинатальне пошкодження ЦНС.У глибоконедоношених немовлят спостерігається важкий респіраторний дистрес-синдром, що потребує тривалої штучної вентиляції легенів.
Клінічний розвиток вродженої хламідійної пневмонії спостерігається вже на першу-другу добу життя дитини: дихальна недостатність, інтоксикація, дитина не засвоює ентеральне харчування, відмічаються метаболічні порушення, клінічні прояви перинатального пошкодження ЦНС, можливі жовтяниця, геморагічний синдром. У 60-70% новонароджених з хламідійною інфекцією розвивається кон'юнктивіт.
Діагностика: проводять ІФА, ЛПР,ДНК-діагностику. Необхідне рентгенологічне обстеження немовлят, нейросонографія, біохімічний контроль.
Лікування: призначають антибіотик із групи макролідів сумамед. Доза на добу становить 10 мг/кг маси тіла в перший день лікування, потім 5 мг/кг маси тіла протягом 3-4 днів. Курс лікування триває 3-5 днів. Також в лікуванні хламідійної інфекції у новонароджених застосовують еритроміцин в дозі 50мг/кг маси тіла на добу. Курс лікування 21 день. Для профілактики та лікування хламідійних кон'юнктивітів у новонароджених застосовують 1% тетрациклінову або еритроміцинову мазь.
Профілактика: обстеження і лікування жінок з високим перинатальним ризиком до вагітності, в разі потреби - протягом вагітності.
МІКОПЛАЗМЕНА ІНФЕКЦІЯ : Мікоплазми - мікроорганізми, що займають проміжне положення між вірусами і бактеріями.
Фактори ризику: безпліддя, невиношування, загроза переривання вагітності, хронічні урогенітальні інфекції.
Інфікування плоду відбувається, переважно, при проходженні через пологові шляхи або висхідним шляхом при тривалості безводного періоду більш ніж 6 годин. Можливе гематогенне трансплацентарне інфікування.
Клініка: кон'юнктивіт, інтерстиціальна пневмонія, передчасне народження. Може спостерігатися вроджена пневмонія. У Недоношених дітей в клінічному стані переважають респіраторні порушення: респіраторний дистрес-синдром з подальшим розвитком пнемонії. Може бути генералізована інфекція з ураженням ЦНС, легенів, печінки, міокарду, травного каналу.
Діагностика: проводять ІФА, ЛПР, ДНК-діагностику. Необхідне рентгенологічне обстеження, нейросонографія, біохімічний контроль.
Лікування: призначають еритроміцин в дозі 50 мг на кг маси тіла на добу. Курс лікування 10-14 днів.
Профілактика: обстеження і лікування жінок з високим перинатальним ризиком до вагітності, в разі потреби - протягом вагітності.
КРАСНУХА. Вірус краснухи визначає високий ризик для плода Д новонародженої дитини, а саме зумовлює вроджені вади розвитку, невиношування, мертвонародження, підвищує ризик неонатальної захворюваності та смертності.
У вагітних захворювання на краснуху перебігає в легкій субклінічній формі як респіраторна інфекція або алергія. 'Інфікування плоду відбувається гематогенним трасплацентарним шляхом. В разі інфікування плоду вірусом краснухи вагітність може закінчитися самовільним перериванням, мертвонародженням, передчасними пологами. Характерно формування вроджених вад розвитку: тріада Грега - катаракта, вроджена вада серця (незарощення артеріальної протоки, стеноз легеневої артерії та аорти, дефект перегородки), глухота. При інфікуванні в антенатальному періоді характерний розвиток краснушної ембріофетопатії: затримка внутрішньоутробного розвитку, вроджена вада серця, хоріоретиніт, мікрофтальмія, мікроцефалія.
Інфікування в фетальному періоді призводить до передчасного народження дитини з клінічними ознаками генералізованої інфекції: геморагічний синдром, гепатоспленомегалія, тромбоцитопенія, анемія, гіпербілірубінемія, пневмонія, міокардит, менінгоенцефаліт, перинатальний сепсис.
Діагностика: застосовують ІФА, ЛПР, ДНК-діагностику. Проводять рентгенологічне обстеження, нейросонографію, ехокардіографію, біохімічний контроль.
Лікування: специфічна терапія відсутня.
Профілактика: вакцинація.