VII .2 . Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття

Дата: 2025-04-30; Просмотры: 6
Оценка:
0.00 из 5.00 — оценок
Скачиваний: 0

Професійний алгоритм виконання курації хворого (орієнтовна карта) для формування практичних навичок та вмінь.

№ Завдання Послідовність виконання Зауваження,попередження щодо самоконтролю
1 Провести об’єктивне обстеження хворого новонародженого на СДР 1.Провести збір скарг, анамнезу захворювання.     2.Ретельно зібрати акушерський анамнез матері дитини 3. Ретельно зібрати дані про особливості постнатальної адаптації хворого 4. провести огляд хворого     5.Дослідити серцево-судинну систему пацієнта (пальпація, перкусія). Звернути увагу на особливості перебігу захворювання,фон,на якому воно виникло, ступінь доношенності та МФЗ, вік, супутні хвороби. Встановити наявність факторів ризику,які сприяли виникненню захворювання . Наявність дизадаптації, оцінка за шкалою Апгар, Сільвермана Оцінити загальний стан хворого, неврологічний статус, положення у ліжку, колір та вологість шкіри та слизових оболонок. ЧСС (тахі-чи брадікардія,екстрасистолія),АТ.
    6.Провести аускультацію серця та магістральних судин   7.Дослідити систему органів дихання (перкусія, бронхофонія).   8.Провести аускультацію легень.     9.Дослідити систему органів травлення. Звернути увагу на ослаблення чи посилення тонів серця,появу шумів та додаткових ІІІ, ІV тонів. Звернути увагу на відставання грудної клітини в акті дихання, укорочення перкуторного звуку, посилення бронхофо­нії,участь допоміжної мускулатури в акті дихання Виявити аускультативні зміни. що характерні для пневмонії (ослаблене дихання, хрипи у легенях). Звернути увагу на прояви інтоксикації
2 Сформулювати попередній діагноз 1.Сформулювати попередній діагноз. 2.Обгрунтувати всі складові попереднього діагнозу на піставі даних скарг, анамнезу хвороби та життя, об’єктивного обстеження Базуючись на сучасній класифікаціі СДР сформулювати діагноз та обгрунтувати кожну його складову
3 Оцінити показники додаткових лабораторних досліджень 1.Оцінити дані загального аналізу крові.   2.Інтерпретувати дані парціального тиску вуглекислого газу та кисню   3.Оцінити ступінь СДР за шкалами Сільвермана, Довенса Звернути увагу на наявність лейкоцито­зу, зсуву лейкоцитар­ної формули вліво, підвищення ШОЕ. Звернути увагу на підвищення парціаль­ного тиску СО2 та зниження парціаль­ного тиску кисню
4 Інтерпретувати дані додатко­вих інструментальних досліджень. Інтерпретувати дані Rо-графії органів грудної клітки Звернути особливу увагу на ознаки пневмопатій та пневмоній
5.     Провести диференційну діагностику. 1.Послідовно знайти спільні риси у скаргах, даних анамнезу хвороби та життя, об’єктивному статусі, даних лабораторних та інструмен­тальних методів досліджен­ня хворого та при схожій нозології. 2.Знайти відмінності між скаргами, даними анамнезу хвороби та життя, об’єктив­ними симптомами, даними лабораторних та інструмен­тальних методів досліджен­ня хворого та при схожій нозології. 3.На підставі виявлених відмінностей виключити схожу хворобу зі списку ймовірних діагнозів. 4.Провести диференційну діагностику за вище означеним алгоритмом з усіма нозологіями, які мають схожу клінічну картину з пацієнтом. 5.Враховуючи неможли­вість виключити СДР із списку ймовіринх діагнозів, зробити висновок про найбільшу ймовірність цього діагнозу Особливу увагу треба приділити проведенню диференційної діагностики з внелегеневими чинниками розвитку клініки СДР (атрезією хоан, синдромом П’єра- Робіна та ін.
6     Сформулювати остаточний клінічний діагноз Сформулювати остаточний клінічний діагноз. На підставі попереднього діагнозу, аналізу даних додат­кових лабораторних та інстру­ментальних методів дослі­дження,проведеного диферент­ційного діагнозу обгрунтувати всі елементи остаточного клінічного діагнозу. Базуючись на сучасній класифікації, сформулювати попередній діагноз, ускладнень основного захворювання та наявності захворювань.
7. Призначити лікування пацієнту 1.Призначити немедикаментозне лікування.     2.Призначити медикаментозне лікування Чітко вказати режим та деталізувати дієту відповідно віку, ступіню доношеності, захворюванню. Враховуючи вік,важкість стану пацієнта ,стадію захворювання,наявність ускладнень та супутньої патології призначити сучасне медикаментозне лікування відповідно до стандартів терапії.

Тести для визначення вихідного рівня знань

1. Дитині 5 днів. В загальному аналізі крові: ер. 4,2Ч1012/л; Hb 156 г/л; Ht 55%, Le 9,2Ч109/л; е — 3%, n — 5%, c — 38%, л — 42%, м — 12%. Це характерно для:

A. здорової дитини

B. пневмонії

C. анемії

D. вродженого лейкозу

E. глибоко недоношеної дитини

 

2. Ознаками пневмонії у новонароджених є:

A. пінисті виділення з рота

B. здуття живота

C. приступи асфіксії

D. гіпорефлексія

E. все вірно

 

3. Для лікування хламідійної пневмонії новонароджених використовують:

A. оксацилін

B. азлоцилін

C. клафоран

D. азитроміцин

E. нетроміцин

 

4. Синтез сурфактанту стимулюють:

A. альбумін

B. кортизол

інсулін

C. гепарин

D. еуфілін

 

5. Рання постнатальна пневмонія виникає до:

A. 2 дня

B. 4 дня

C. 7 дня

D. 10 дня

E. 14 дня

 

6. До факторів, які сприяють розвитку назокоміальних пневмоній не належить:

A. тривала госпіталізація

B. дефіцит сестринського персоналу

C. недостатнє миття рук персоналом

D. суворе дотримання масочного режиму

E. багато чисельні інвазивні процедури

 

7. При інтранатальній пневмонії спостерігається наступне, крім:

A. наявність „світлого” проміжку

B. ціаноз

C. відсутність смоктання

D. апное

E. позитивна динаміка маси тіла

 

8. До антенатальної профілактики пневмонії належить:

A. загартовування породілі

обстеження на TORCH

B.

C. оздоровлення вагітної

D. правильне ведення пологів

E. ЛФК, масаж

 

9. Диспансерне спостереження дільничного педіатра за дітьми, що перенесли пневмонію до 6 місяців життя проводиться:

A. 1 раз на місяць

B. 2 рази на місяць

C. 3 рази на місяць

D. 4 рази на місяць

E. 5 раз на місяць

 

10. разова доза цефатоксима дитині з масою 1890 гр. Становить:

A. 50 мг\кг

B. . 30 мг\кг

C. 100 мг\кг

D. 10 мг\кг

E. 7,5 мг\кг

 

11. Дитина народилася з оцінкою за шкалою Апгар 4 бали. В навколоплідних водах густий меконій. Пуповина профарбована меконієм. Виражена задишка, акроцианоз, частота дихання 80 у хвилину. На Rh-грамі легенів ділянки апневматозу з украпленням емфізематозних областей. Ваш клінічний діагноз?

A. Синдром аспірації меконію.

B. Хвороба гіалінових мембран.

C. Вроджена пневмонія.

D. Крововиливи у легені.

E. Вроджена вада серця.

 

12. Недоношеній новонародженій дитині встановлений діагноз – хвороба гіалінових мембран. Який препарат необхідно ввести ендотрахеально з замісною метою за перші 8 годин життя?

A. Лазолван.

B. Атропін.

C. Адреналін.

D. Преднізолон.

E. Альвеофакт.

 

13. У недоношеного новонародженого з масою тіла 1400г через 1,5 години після народження розвинувся СДР, що оцінений за шкалою Сільвермана 6-7 балів. Шкіра ціанотична. Аускультативно в легенях – послаблене дихання, крепітація, дрібнопузирчасті хрипи. "Пінний тест" з навколоплідною рідиною позитивний. Ра О2 – 32 мм.рт.ст. На рентгенограмі органів грудної клітки - "воздушна бронхограма". Ваш клінічний діагноз?

B. Ателектази легенів.

C. Хвороба гіалінових мембран.

D. Пневмоторакс.

E. Крововиливи у легені. Природжена вада серця.

 

14. Новонароджений, 1 доби життя, з масою тіла 3400г. Строк гестації 39 тижнів. З перших годин життя виявлен стійкий глибокий ціаноз. ЧСС – 160 в хв., ЧД – 66 в хв. Виберіть найбільш інформативний метод для проведення диференціальної діагностики ціанозу?

A. Рентгенографія органів грудної клітини.

B. Визначення електролітів крові.

C. Гіпероксидний тест.

D. Визначення кількості еритроцитів та гематокриту.

E. Електрокардіографія.

 

15. У передчасно народженої дитини, віком одного дня, спостерігається синдром гострого розладу дихання. За допомогою якого методу визначається тяжкість СДР?

A.Шкала Сільвермана

B.Шкала Апгар

C.Транскутанне дослідження РО2

D.Визначення рН крові

E.Визначення частоти дихання

 

16. Респіраторний дистрес-синдром новонародженого проявляється наступними симптомами, окрім:

A. Ціанозу

B. Тахіпное

C. Участь у диханні допоміжних м`язів

D. Метаболічного алкалозу

E. Подовження видиху та велика кількість хрипів при аускультації

 

17. Дитина народилася глибоко недоношеною. Після народження у дитини наростають симптоми ДН, загальний набряк, дрібноміхурцеві вологі хрипи над нижньою долею правої легені. З другої доби приєднались множинні шкірні екстравазати, кривава піна з рота. На рентгенограмі органів грудної клітки - ателектаз нижньої долі правої легені. Гемоглобін крові - 100 г/л, гематокрит - 0,45 г/л. Який діагноз найбільш імовірний?

А. Природжена пневмонія

В. Синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання

С. Набряк легень

D. Хвороба гіалінових мембран

Е. Набряково-геморагічний синдром

 

18. У дитини віком 2 доби, народженої на 32 тижні вагітності з вагою 1700 г наростають зміни з боку дихальної системи, які з'явились через 4 години після народження. У матері дитини друга вагітність, другі пологи. Попередня народжена дитина загинула від синдрому дихальних розладів. Об'єктивно: оцінка за шкалою Сільвермана 6 балів, дихання з порушеним ритмом, апное, звучний видих, кивання головою при диханні, зниження тонусу м'язів. При аускультації дихання помірно послаблене, багато хрипів з обох боків. При рентгенологічному дослідженні вста­новлено нодозно-ретикульозну сітку. Чим обумовлений синдром дихальних розладів у дитини?

А. Ателектазами легенів

В. Діафрагмальною грижею

С. Синдромом гіалінових мембран

D. Внутрішньоутробною пневмонією

Е. Набряково-геморагічним синдромом

 

19. Стан доношеної дитини при народженні був розцінений за шкалою Апгар у 8-10 балів. На протязі перших часів життя у дитини відмічається кашель, поперхування, ядуха, ціаноз під час годування. Яке захворювання найбільш імовірне?

А. Ателектаз легень

В. Внутрішньоутробна пневмонія

С. Хвороба гіалінових мембран

D. Гостре респіраторне захворювання

Е. Трахео-стравохідна нориця

 

20. Наприкінці першої доби у немовляти стан погіршився - підвищилася температура тіла до 38 °С, з'явилися ціаноз, занепокоєння, задишка до 85/хв., втягнення міжреберій на вдиху. На губах - пінисте виділення. Над легенями „мозаїчний” перкуторний звук, дихання ослаблене, хрипи не вислуховуються. Тони серця приглушені, тахікардія, систолічний шум. У крові лейкоцитоз, зрушення вліво. Поставте попередній діагноз:

А. Обструктивний бронхіт

В. Постнатальна пневмонія

С. Хвороба гіалінових мембран

D. Антенатальна пневмонія

Е. Хвороба Вільсона-Мікіті

 

Еталони відповідей: 1-А, 2-Е. 3-Д, 4-В, 5-С, 6-В. 7-Е, 8-А,В,С, 9-А, 10-А, 11-А, 12-Е, 13-В, 14-А, 15-А, 16-Д, 17 –Е. 18-С, 19-Е, 20 –Д.

 

 

VII .4 Матеріали медичного забезпечення самопідготовки студентів: орієнтовна карта для організації самостійної роботи студентів з навчальною літературою.

Завдання Вказівки
Вивчити етіологію пневмопатій та пневмоній у новонароджених Перерахувати основні етіологічні фактори пневмопатій та пневмоній
Вивчити патогенез пневмоній та пневмоній Виділити ключові ланки патогенезу пневмоній та пневмоній
Вивчити клінічні прояви хвороби гіалінових мембран, міконіальної аспірації та пневмоній, в залежності від збудника Встановити симптоми та згрупувати їх у клінічні синдроми,що дають змогу поставити імовірний діагноз
Вивчити діагностичні критерії СДР Скласти структурну схему захворювання
Вивчити додаткові методи дослідження(лабораторні,інструментальні) Скласти план обстеження хворого на СДР.
Вивчити патогномонічні для СДР зміни додаткових методів дослідження Перерахувати основні діагностичні критерії СДР за даними додаткових методів дослідження
Провести диференційну діагностику, встановити заключний діагноз Обгрунтувати основні компоненти діагнозу відповідно до сучасної класифікації та провести диференційний діагноз
Призначити індивідуальне комплексне лікування хворого на СДР Скласти лист призначень із зазначенням режиму, дієти, медикаментозного лікування, враховуючи важкість стану хворого, стадію захворювання, наявність ускладнень та супутніх захворювань.

Література.

Основна:

1. Медицина дитинства / За ред. акад. АН Вищої школи України Мощича П.С. - К.: Здоров'я. 1994. - Т.1 - С. 473-483, Т.2. - С. 60-89.

2. Шабалов Н.П. Неонатология.Т.I- Санкт-Петербург, 1996г.- С.393-463.

Додаткова.

1. Аряєв М.Л. Неонатологія. - Київ: «АДЕФ-Україна.», 2006. - 754 с

2. Безруков Л.О., Волосовець О.П., Шунько Є.Є., Кривопустов СП., Годованець Ю.Д., Мигаль В.Г. Неонатологія. - Чернівці, 2000. - 235 с.

3. Волосовец А.П., Кривопустов СП., Манолова Э.П., Ершова И.Б., Бойченко П.К. Лабораторные исследования в практической педиатрии. - Луганск, 2003.-131 с.

4. Волосовець О.П., Кривопустов СП., Нагорна Н.В. та співавт. Завдання з біоетики та медичної деонтології для педіатрів.-Донецьк: Донбас, 2004.-84 с.

5. .Гусель В.А. Маркова И.В. Справочник педиатра по клинической фармакологии. - Л.: Медицина, 1989. - 320 с.

6. Респираторный дистрес-синдром у новорожденных /Под ред. В.А.Гребенщикова, О.В.Миленина, И.И.Рюмина, "Вестник медицины". - Москва, 1995, 136 с.

7. Неонатология /Под ред.Т.Л.Гомеллы, М.Д.Каннигам.-Л.: Медицина, 1995. - С.458-497.

8. Педиатрия: Руководство / Под ред. Р.Е. Бермана, В.К.Вогана. - Пер. с англ.- М.: Медицина, 1988.- С.141-160.

9. Пузырева Н.И. СДР и сурфактант легких у новорожденных // М.: Медицина, 1987. - 142 с.

10. Интенсивная терапия в педиатрии. В 2 томах. Том 1 // Под ред. Дж. Моррея. - М.: Медицина, 1995. - С.166-266.