Екологічні проблеми Світового океану
Розвиток традиційних видів господарської діяльності в океані на протязі тривалого часу не приводив до серйозних, конфліктів. Мирно співіснувало прибережне рибне господарство з морським судноплавством, яке використовувало «екологічно чисті» парусні судна.
Не порушувався відпочиваючими і туристами спокій приморських районів, береги не забруднювались морем, а море тільки в малій кількості забруднювалось берегами.
Ситуація стала різко змінюватися з 50-х, особливо 60-х, років, нашого століття, коли наступив стан Інтенсивного освоєння ресурсів океану. Виникли складні міжресурсні зв'язки, при яких вичерпність одних ресурсів стала впливати на стан інших. Ріст гідротехнічного будівництва привів до істотних змін в природних процесах, у динаміці осадконагромаджєння, течій, акумуляції і денудації у береговій зоні. Раціональне природокористування вимагає відтворення і охорони ресурсів з метою збереження екологічного балансу між можливостями природи і антропогенним тиском, збереження І покращення якості середовища життєдіяльності суспільства.
На екологічну ситуацію в океанічних просторах впливають як природні, так і суспільні чинники. Перші пов'язані з характером природи ресурсів, з неподільністю загального предмету праці, природним зв'язком всіх компонентів океаносфери. Другі обумовлені протиріччями у визначенні різних методів, цілей природокористувачів — держав, окремих відомств.
Єдність Світового океану, його тісний взаємозв'язок з прилягаючими районами суші ставить проблему єдності природних ресурсів Світового океану і прилягаючої суші та проблему сумісності використання цих ресурсів. Отже, серед основних екологічних проблем можна виділити такі:
- Видобування визначених видів біологічних ресурсів та їх вплив на кругообіг органічної речовини в океані і порушення зв'язків, що склалися.
Переважна більшість найбільш цінних порід риб все життя або більшу його частину проводять у приберегових водах. Забруднення моря, особливо в приберегових зонах, веде не тільки до зменшення видів і популяцій, але і захворювання риб.
- Експлуатація мінеральних ресурсів в шельфі.
Будівельні роботи — днопоглиблювальні, намивні — ведуть до зниження і деградації природних ландшафтів — естуаріїв, мокрових чагарників, прибережних водно-болотяних угідь, з якими пов'язана більшість світових рибних запасів.
3. Вплив гідробудівництва на впадаючих річках в море, океан.
Це особливо відчутно при впаданні таких великих річок як Ніл, Конго, Замбезі. Поблизу гирла рік змінюється хімізм вод з наслідками, які випливають звідси, для органічного світу моря; у зв'язку із змінами твердого стоку річок змінюються обриси берегової лінії, глибини у прибережних частинах моря, що веде до зміни і самих природних ресурсів, і умов їх експлуатації.
4. Вплив інтенсивного судноплавства.
Поруч із нафтою і сільськогосподарськими хімікатами, радіоактивними продуктами, деякі важкі метали і найрізноманітніше сміття, яке викидають в основному з суден. Загальна кількість нафти від 5 до 10 млн. т. щорічно попадає у Світовий океан. Половина із них скидається у воду в результаті втрат біля причалів і нафтопереробних підприємств, а головне — в результаті виносу з водами суші (майже 2 млн. т./рік). Іншим важливим джерелом забруднення є втрати у морі із суден (біля 2 млн. т/рік).
5. Вплив плаваючих бурових установок.
Важкі умови експлуатації плаваючих бурових установок, неможливість покинути район буріння при наступаючому штормі, викид із свердловин нафти і газу, а також порівняно невеликий досвід експлуатації цих установок веде до аварій. У 70-х роках плаваючі бурові установки гинули у два рази частіше, ніж морські судна.
6. Розвиток рекреаційних комплексів.
Тяжіння населення до берегів створює навантаження на природне середовище, при якому воно деградує, проходить різке погіршення його якості. Так, вздовж Лазурного берега Середземного моря влітку проходить біля 10 тис. туристичних суден, нечистоти яких викидаються в море без очищення. Аварія танкера «Глобе Асімі в 1981 р. в Клайпеді призвела до того, що 16,5 тис. т. мазуту забруднили 80 км балтійського прибережжя. Відомі і більш катастрофічні розливи.
7. Екологічні проблеми, пов'язані із війнами І впливом військового промислового комплексу.
Перська затока в силу характерних морських рис і геополітичних тенденцій в регіоні є найбільш забрудненою акваторією у світі, де рівень забруднення води в 47 разів перевищує середньосвітовий. В період ірако-іранської війни з метою позбавити Іран доходів від продажу нафти Багдад застосував 2 березня 1983 року бомбардування іранських морських промислів в районі Навруза. В результаті викиду нафти утворились нафтові плями у затоці загальною площею 10 тис. км2.
Труднощі зберігання радіоактивних відходів привели до того, що деякі країни стали викидати їх в моря. Японські природо охоронці неодноразово звертались до уряду Росії, щоб російські військові кораблі припинили скид радіоактивних контейнерів у Японське море.
Отже, Світовий океан єдиний. І тому свідомий вплив на процеси природокористування в океані в Інтересах людства можливий лише б умовах мирного співіснування держав і взаємних домовленостей у справі природокористування і охорони природи в морях Світового океану.
У цьому ж контексті необхідно розглядати і проблему глобального моніторингу навколишнього середовища. Моніторинг — це система спостережень, контролю і управління станом навколишнього середовища. Здійснюється на різних рівнях, в тому числі і глобальному.
Глобальний моніторинг необхідний як для земної атмосфери, так і Світового океану. Завдання полягає в тому, щоб здійснити моніторинг. А вирішення даної проблеми лежить у сфері міжнародної політики.