Виділяють також і так звану іригаційну ерозію, яка є різновидністю водної. Вона виникає в результаті неправильного і надмірного поливу при зрошуваному землеробстві. Такі площі є на півдні України.
Вітрова ерозія (дефляція) — це видування і переміщення вітром дрібних сухих частинок грунту. Вітрова ерозія можлива лише на сухих грунтах з великим вмістом піщаних і пилових частинок.
Вітрова ерозія найчастіше в Україні виникає внаслідок суховіїв сухих і гарячих вітрів, дія яких приводить до висушування грунту і загибелі рослин. Найбільше терплять від суховіїв землі Херсонської, Миколаївської, Запорізької, Дніпропетровської, Донецької, Луганської областей, Степового Криму. Основними заходами боротьби з суховіями є зрошення та обводнення, снігозатримання, передова агротехніка.
Крім ерозії грунтів, негативними явищами є також їх засолення і заболочення. Засолення грунтів може проходити різними способами. Одним із них є безсистемне поливання при відсутності дренажу. Небезпечним є так зване повторне засолення, яке може проходити, по-перше, коли грунтові води залягають неглибоко і, піднімаючись по капілярах грунту, випаровуються, залишаючи солі на поверхні. По-друге, при невмілому поливі проходить підйом ґрунтових вод, заболочення і засолення грунту солями, які розчинені в цих водах.
Отже, в ході неправильного зрошення відбувається погіршення фізико-хімічних властивостей (ущільнення ґрунтового профілю, порушення структури грунту та ін.)
Заболочення грунтів тісно пов'язане з водним режимом і можливе тільки за умови постійного або тривалого їх перезволоження. Особливо часто цей процес спостерігається в зонах, які прилягають до водосховищ. Рівень ґрунтових вод тут різко підвищується, в зв'язку з чим на рівнинних ділянках починається заболочення. Близько 5 млн. га у південних районах України, на яких у широких масштабах ведеться зрошувальна меліорація або які прилягають до штучних водойм і підтоплені, характеризуються підвищеним вмістом солей. У результаті ці масиви використовуються у сільському господарстві менш продуктивно або взагалі вибувають із сільськогосподарського обробітку. Хімічна меліорація таких земель за допомогою гіпсування — важливий напрям зростання родючості земель України.