Неправильні мет оди землеробства приводять до виникнення і розвитку прискореної ерозії. До них слід віднести впровадження монокультур, розорювання легкоерозованих грунтів, неправильна оранка схилів.
Монокультури і особливо просапні, культури (цукровий буряк, картопля, кукурудза і ін.) слабко захищають грунт. При обробці монокультур на одних і тих же полях грунт більшу частину року залишається відкритим, на якому відсутня рослинність, яка б захищала його від ерозії. Крім того, грунт піддається посиленому впливові сонячного проміння і вітру. В результаті дії цих чинників грунт осушується, втрачає структуру, піддається інтенсивній вітровій і водній ерозії.
Розорання легкоеродованих грунтів (супіщаних, піщаних і ін.) без достатнього захисту викликає інтенсивний розвиток вітрової ерозії.
Неправильне розорювання схилів викликає розвиток в першу чергу водної ерозії. Чим крутіший схил, тим інтенсивніше, при неправильній оранці іде змив грунту.
Водна ерозія— це змивання або вимивання частинок грунту, а інколи і грунту, талими і зливовими водами. Водна ерозія може бути поверхневою, або площинною і яружною. Поверхнева ерозія проявляється головним чином на пологих схилах. Під впливом стоку води рівномірно знімається верхній шар грунту, який багатий гумусом. Ця ерозія небезпечна тим, що на початкових стадіях, вона мало замітна і проявляється лише в незначних змінах кольору грунту.
Яружна ерозія — це форма ерозії, яка найшвидше розвивається. Швидкість утворення ярів залежить від крутизни схилів, характеру грунтів і природно-кліматичних умов. Середньою швидкістю рахується 1—3 м в рік. Однак в деяких місцях яри утворюються із швидкістю 8 і навіть 25 м в рік і більше.
Площа ярів на території України досягає 320 тис. га. Широкий розвиток їх зумовлений наявністю лесових порід, що легко розмиваються. Показниками розмивання та його чинниками в нинішніх умовах є глибина і густота ерозійного розчленування земної поверхні. На 80 % території України переважає вертикальне розчленування в середньому від 10 до 70 м, на 10 % території вона незначна (до 10 м), а на решті — перевищує 70 м. Горизонтальне розчленування складає 0,25—0,6 км/км2. В окремих районах Придністров'я та на правобережжі Дніпра густота розчленування змінюється від 1,5— 2,5 км/км2 до 6—8 км/км2.
Найбільш інтенсивно ерозійні процеси розвиваються в Українських Карпатах і Гірському Криму. Інтенсивному розвитку ерозійних процесів у Придністров'ї сприяють висхідні неотектонічні рухи, значна крутизна схилів. Районами середньої інтенсивності ерозійних процесів є Волинська, Подільська та Приазовська височини. Малим розчленуванням характеризується Поліська, Придніпровська та Причорноморська низовини.