Грунти як ресурси, їх значення для сільськогосподарського виробництва.
Ерозія грунтів, її причини, запобігання ерозії
Грунт — рихлий поверхневий шар земної кори, який утворився в умовах тривалого тісного контакту атмосфери, літосфери і біосфери під дією фізичних, хімічних і біологічних процесів. Особливо велика роль в утворенні грунту різноманітних живих організмів, які сприяють розвитку основної властивості грунту — родючості. Родючість — це здатність грунту забезпечувати рослини необхідною кількістю поживних елементів води, повітря,
Родючість грунту може реалізуватися тільки в процесі його сільськогосподарського використання. Вирощуючи різноманітні сільськогосподарські культури, людина одержує продукти харчування і сировину для виготовлення багатьох промислових виробів.
Отже, грунт — основне джерело харчових ресурсів для людства, головне багатство, від якого залежить наше життя. Тому необхідно завжди турбуватися про грунт і робити все, щоб залишити його покращеним для наступних поколінь.
В процесі обробітку грунту людина намагається підвищувати його родючість. Але в ході дії людини на грунт відбуваються і негативні процеси: ерозія грунту, забруднення хімічними речовинами, засолення, заболочення, а також пряме знищення і захоплення грунтів під споруди, будови, водосховища і т. д.
Під ерозією грунту розуміють різноманітні процеси руйнування і змиву ґрунтового покриву потоками води або вітром. У зв'язку з цим розрізняють водну і вітрову ерозію. Часто вітрову ерозію називають ще еоловою (Еол — грецький бог вітрів).
Розрізняють природну геологічну ерозію, яку відвернути неможливо і яка особливої шкоди не приносить (вона проходить поступово і майже непомітно).
Прискорена або руйнівна ерозія виникає під впливом діяльності людини. При цьому виді ерозії втрати компонентів грунту не компенсуються, і грунт частково або навіть повністю втрачає свою родючість. Процеси руйнування грунту можуть проходити в сотні і тисячі разів швидше, ніж за умов природної ерозії.
Товщина верхнього родючого шару грунту, який вміщує гумус, в багатьох типах грунтів рідко перевищує 20 см. На його утворення природа затратила не менше 2—7 тис. років. Прискорена ерозія може завдати повне руйнування цього шару за 10—30 років, а деколи він змивається всього лише за одну зливу або здувається за одну пилову бурю.