Класифікація асфіксії новонароджених
Асфіксія
| Легка або помірна |
| Важка | ||
| 7-5 балів | Оцінка за Апгар на 1 хв. | 4-1 бал | ||
|
|
| |||
| При асфіксії в ураженнях нервової системи виділяють 2 групи порушень: | ||||
| Гіпоксично-ішемічні порушення | Внутрішньо-черепні крововиливи | |||
| Неонатальна церебральна ішемія | Неонатальна мозкова лейкомаляція | |||
| Селективний неврональний некроз Фокальний ішемічний некроз Понтосубікулярний некроз Status marmoratus Парасагітальні мозкові ураження Перивентрикулярна лейкомаляція | Субепендімальні Субепендімальні в сполученні з внутрішньошлуночковими Субепендімальні, внутрішньо шлуночковими і паренхіматозні Субарахноїдальні крововиливи Внутрішньомозкові гематоми | |||
· Повторно відсмоктують вміст ВДШ.
· Відсмоктують вміст з трахеобронхіального дерева безпосередньо через інкубаційну трубку (без застосування катетера). Лаваж трахеобронхіального дерева не проводять, щоб не вимити сурфактант.
Всі підготовчі заходи необхідно виконати не пізніше, як за 20 сек. Після цього робиться перша оцінка стану дитини.
Стан дитини оцінюється послідовно за 3 ознаками: 1) дихання; 2) ЧСС; 3) колір шкіри.
Оцінка за шкалою Апгар для визначення обсягу реанімаційних заходів не застосовується. Оцінка по Апгар на 1-й та 5-й хв. служить для визначення ефективності реанімаційних заходів.
Оцінка дихання.
· Спонтанне дихання є – оцінюють ЧСС.
· Спонтанне дихання відсутнє – розпочинати ШВЛ 90-100% киснем через мішок і маску. Ефективність вентиляції: визначають за рухом грудної клітки та даними аускультації.
Перші 2-3 вдихи виконуються з тиском 20-40 см вод.ст., після чого вентиляція проводиться з тиском на вдиху 15-20 см вод.ст. і частотою 20-40 за 1 хв.
Проведення ШВЛ протягом більше 2-х хв. потребує введення орогастрального зонда для запобігання роздуванню шлунка газом і попередження регургітації. Після введення зонда відсмоктують шприцом газ зі шлунка, зонд залишають відкритим і фіксують лейкопластиром до щоки. ШВЛ продовжують поверх зонда. Після 15-30 сек ШВЛ дають чергову оцінку стану дитини – визначають ЧСС.
Оцінка серцевої діяльності
Підрахунок ЧСС ведеться протягом 6 сек. І множиться на 10. Вентиляцію на час підрахунку зупиняють. Оцінка ЧСС (за 1 хв.):
· Більше 100;
· Від 60 до 100 і частота зростає;
· Від 60 до 100 і частота не зростає;
· Менше 60.
1. ЧСС більше 100.
· При наявності спонтанного дихання припиняють ШВЛ і оцінюють колір шкіри.
· При відсутності спонтанного дихання продовжують ШВЛ до його появи.
· При ЧСС менше 100 завжди проводять ШВЛ незалежно від наявності спонтанного дихання.
2. ЧСС від 60 до 100 і частота зростає:
· продовжувати ШВЛ.
3.ЧСС від 60 до 100 і частота не зростає:
· продовжувати ШВЛ і розпочати закритий масаж серця при ЧСС менше 80.
4. ЧСС менше 60:
· ШВЛ і закритий масаж серця.
Контроль ЧСС ведеться через 10-15 сек. Доки частота не буде більше 100 і не встановиться спонтанне дихання. У цій ситуації роблять останню оцінку стану.
Оцінка кольору шкіри
При ефективності вентиляції і кровообігу колір шкіри буде рожевий, дитина потребує спостереження.
Акроціаноз, характерний у перші години після народження, розвивається як судинна реакція на зміну температури зовнішнього середовища і не свідчить про гіпоксію. Ознакою гіпоксії буде загальний ціаноз. Дитина потребує підвищеної концентрації кисню в суміші для вдиху (≈80%). Її забезпечують подачею вільного струменя з кисневого шланга на відстані 1,0-1,5 см від носових ходів.
Зникнення ціанозу свідчить про ліквідацію гіпоксії. Шланг поступово відділяють від носових ходів. Збереження рожевого кольору шкіри при віддаленні шланга на 5 см свідчить про відсутність потреби у підвищеній концентрації кисню.
Показання для закритого масажу серця:
· Після 15-30 сек. ШВЛ ЧСС менше 60 за хв. або 60-80 за хв. і не зростає.
Після 1 вдиху роблять 3 натискування на грудину на межі середньої та нижньої її третини. Глибина натискування 1,0-1,5 см, частота 120 за хв.