Найбільш поширені неінфекційні хвороби новонароджених
Конкретні цілі:
1.Визначати етіологічні та патогенетичні фактори асфіксії та пологової травми новонароджених, хвороб органів дихання у новонароджених, гемолітичної та геморагічної хвороб новонароджених.
2.Класифікувати і аналізувати типову клінічну картину асфіксії та пологової травми новонароджених, хвороб органів дихання у новонароджених, гемолітичної та геморагічної хвороб новонароджених.
4.Визначати особливості перебігу асфіксії та пологової травми новонароджених, хвороб органів дихання у новонароджених, гемолітичної та геморагічної хвороб новонароджених і ставити попередній клінічний діагноз.та кровотечах у новонароджених.
5.Проводити диференціальну діагностику асфіксії та пологової травми, хвороб органів дихання, гемолітичної та геморагічної хвороб у новонароджених та ставити попередній діагноз.
6.Здійснювати прогноз житгя при асфіксії та пологовій травмі, хворобах органів дихання, гемолітичній та геморагічній хворобах новонароджених.
7.Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації в неонатології.
Тема 2. Асфіксія новонародженого. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Диференціальна діагностика. Первинна реанімація новонароджених. Лікування. Профілактика. Прогноз.
Кількість навчальних годин – 4 академічні години.
І. Актуальність теми: Асфiксiя новонароджених - це термінальна стадія будь-якої патології плода, при якій спостерігається відсутність або нерегулярність дихальних рухів з розвитком гіпоксії, гіперкапнії та порушенням функції життєво важливих органів і систем. Найбільш чутливою до дії гіпоксії є центральна нервова система, у якій можуть виникати незворотні морфологічні зміни, що ведуть до інвалідизації дитини і навіть смерті. Тому профілактика, лікування і реабілітація цього стану є не тільки медичною, але і соціальною проблемою. У структурі дитячої інвалідності пошкодження нервової системи складають близько 50 %, при цьому захворювання нервової системи, що приводять до інвалідизації і дезадаптації дітей у 70-80% випадків, обумовлені перинатальними факторами. Таким чином, 35-40 % дітей-інвалідів — це інваліди внаслідок перинатальних уражень нервової системи
МЕТА: вміти виявити критерії зрілості новонародженої дитини, визначити і проаналізувати перебіг транзиторних станів періоду новонародженості; складати план догляду і вигодовування немовлят, визначити можливий ризик перинатальної патології .Вмiти дiагностувати анте- та інтранатальну гiпоксiю плода та асфiксiю новонародженого, правильно сформулювати діагноз, скласти план обстеження і лікування, намітити план реабілітаційних заходів.
ІІ. Навчальні цілі заняття (з вказівкою рівня засвоєння, що планується):
1. Студент повинен мати уявлення (ознайомитися):
- Про місце асфіксія в структурі захворювань нервової системи дітей, кстремальн у різних вікових та етнічних групах;
- Про статистичні дані щодо захворюваності, частоти виникнення ускладнень, летальності, найближчого та віддаленого прогнозу хворих;
- Про історію наукового вивчення та внесок екстремальн вчених;
2. Студент повинен знати (засвоїти):
- етіологію асфіксії ;
- ключові ланки патогенезу нервової системи ;
- типові клінічні прояви асфіксії ;
- лабораторну та інструментальну діагностику асфіксія ;
- ускладнення асфіксії;
- принципи лікування асфіксії у дітей;
3. Студент повинен оволодіти:
Навичками:
- Збирання скарг та анамнезу захворювання;
- Обстеження хворого на асфіксії та виявлення основних симптомів і синдромів;
- Сформулювати та кстремальни попередній діагноз;
- Визначення плану лабораторного та інструментального обстеження хворого (згідно стандартам діагностики);
Вміннями:
1. Провести диференційну діагностику з асфіксії та іншими клінічними станами, що розвилися в зв’язку з ураженням головного мозку у внутрішньоутробному періоді чи в період пологів
2. Надати рекомендації стосовно режиму хворого на асфіксії , враховуючи стадію захворювання, важкість стану та супутню патологію;
3. Скласти план лікування хворого на асфіксії (згідно стандартам лікування) з урахуванням стадії захворювання, наявності ускладнень та супутньої патології;
4. Надати екстремальн допомогу в екстремальних ситуаціях та невідкладних станах.
ІІІ. Цілі розвитку особистості (виховні цілі):
- Студент повинен навчитися дотримуватися правил поведінки, принципів лікарської етики та деонтології біля ліжка хворого на асфіксії ;
- Оволодіти вмінням встановлювати психологічний контакт з пацієнтом та його родиною;
- Засвоїти почуття професійної відповідальності за своєчасність та адекватність надання кваліфікованої медичної допомоги.
І V . Міждисциплінарна інтеграція:
| Дисципліна | Знати | Вміти | |
| 1. Попередні (забезпечуючі) | |||
| Нормальна анатомія | Будову ЦНС немовляти і дітей перших місяців життя. |
| |
| Нормальна фізіологія | Фізіологію ЦНС немовляти і дітей перших місяців життя, нормативні показники лабораторних та інструментальних методів дослідження, їхнє значення | Оцінити дані лабораторних та інструментальних методів обстеження пацієнта | |
| Патологічна фізіологія | Ключові ланки патології ЦНС |
| |
| Патологічна анатомія | Морфологічні особливості розвитку центральної нервової системи немовляти в залежності від стадії процесу | Аналізувати та інтерпретувати дані клінічного обстеження та додаткових методів обстеження хворих | |
| Фармакологія | Фармакокінетику, фармакодинаміку, побічні еффекти медикаментозних, які застосовуються при лікуванні хворих на ураження нервової системи немовлят | Призначити лікування в залежності , індивідуальних особливостей хворого, періоду захворювання. Означити оптимальний режим прийому та дози препаратів. Виписати рецепти. | |
| Пропедевтика внутрішніх хвороб | Основні етапи та методи клінічного обстеження хворого | Зібрати скарги, анамнез хвороби, життя, виявити основні фактори ризику хворих на ураження нервової системи немовлят, провести об’єктивне обстеження хворого по органам і системам, інтерпретувати дані додаткових лабораторних та інструментальних досліджень | |
| 2. Внутрішньопредметна інтеграція | |||
| Асфіксії | Клінічні прояви асфіксії | Встановлювати характерні клінічні ознаки асфіксії диференційну діагностику з перинатальними ураження ми нервової системи | |
| Пологова травма. Внутрішньоутробна гіпоксія і асфіксія при народженні. | Симптоми асфіксії при народженні | Визначати клінічні ознаки асфіксія при народженні та проводити диференційну діагностику з проявами гіпоксія. | |
| Внутрішньоутробні та неонатальні інфекції. | Клінічні прояви внутрішньоутробної та неонатальної інфекції. | Визначати клінічні ознаки внутрішньоутробної та неонатальної інфекції та проводити диференційну діагностику з проявами асфіксії | |
V. Зміст теми заняття може бути представленним:
Гіпоксія плода – патологічний стан, що виникає у відповідь на обмежене постачання кисню внаслідок гострого або хронічного порушення маточно-плацентарного кровообігу чи гіпоксії вагітної. Виділяють антенатальну гіпоксію плода, інтранатальну (асфіксію) та змішану, коли асфіксія розвивається на тлі внутрішньоутробного кисневого голодування. Найважливішими біохімічними проявами асфіксії є гіпоксемія, гіперкапнія та патологічний ацидоз.
Патологічні стани, що приводять до антенатальної гіпоксії:
1. Захворювання матері, що викликають гіпоксію у неї й, відповідно, зменшують надходження кисню до плоду:
· Хронічні захворювання бронхолегеневої системи;
· Хронічні захворювання мерцеві-судинної системи;
· Декомпенсація вад серця;
· Ендокринні захворювання;
· Пієло- та гломерулонефрит;
· Кровотечі, важка анемія;
· Різноманітні інфекції ІІ-ІІІ триместру вагітності;
· інтоксикації
2. Порушення маточно-плацентарного кровообігу:
· Пізні гестози вагітних;
· Переношування;
· Загроза переривання вагітності;
· Плаценти ти різноманітної етіології
Фактори інтранатальної гіпоксії (асфіксії):
1. Порушення плацентарно-плодного (пуповидного) кровоплину:
· Справжні вузли пуповини;
· Здавлення, туге обвиття пуповини навкруг шиї та інших частин тіла;
· Натягування короткої пуповини;
· Випадіння петель пуповини;
· Притискування петель пуповини до стінок пологових шляхів;
· Розрив судин пуповини при оболоночному їх прикріпленні.
2. Порушення обміну газів крізь плаценту:
· Передчасне повне та неповне відшарування нормально розташованої плаценти, її предлежання.
3. Неадекватна гемоперфузія материнської частини плаценти:
· Надмірно сильна, слабка або дискоординована пологова діяльність;
· Безводний проміжок більше 24 або менше 6 годин;
· Стрімкі пологи;
· Артеріальна гіпо- або гіпертензія у матері.