Щеплення новонароджених проти туберкульозу.
1) Щеплення проти туберкульозу проводиться всім новонародженим з масою тіла при народженні ≥ 2000,0 грамів на 3 - 5-ту добу життя за винятком:
а) якщо дитина хвора, слід провести імунізацію дитини після одужання та обов'язково до виписки з лікарні;
б) якщо мати дитини хвора на активний туберкульоз легень і отримувала лікування менш ніж за 2 місяці до пологів або у жінки діагностовано туберкульоз після народження дитини, враховуючи високий ризик розвитку інфекції у новонародженої дитини, обов’язкова консультація фтизіатра.
2) При народженні дитини масою тіла < 2000 грамів щеплення проти туберкульозу здійснюється після досягнення дитиною маси тіла 2000 грамів обов'язково до виписки із лікарні.
3) В історії розвитку новонародженого зазначається дата щеплення, серія та контрольний номер вакцини, доза, підприємство-виробник і термін придатності препарату та прізвище медпрацівника, який проводив вакцинацію.
Скринінгові обстеження новонароджених з малою масою тіла при народженні
I. Обстеження новонародженого з малою масою тіла при народженні на фенілкетонурію (ФКУ):
II. Обстеження здійснюється за поінформованою згодою матері.
III. Обстеження на ФКУ здійснюється всім новонародженим з малою масою тіла при народженні щонайменше після 24 годин годування грудним молоком або молочною сумішшю, але обов’язково до виписки з лікарні.
IV. Протипоказання до проведення обстеження відсутні;
V. Обстеження новонародженого з малою масою тіла при народженні на вроджений гіпотиреоз (ВГТ):
VI. Обстеження здійснюється за поінформованою згодою матері.
VII. Обстеження на ВГТ повинні пройти всі новонароджені після 2-го дня життя до виписки з стаціонару, але не пізніше 4-го дня життя (з тим, щоб у випадку сумнівного результату повторити тест, а у випадку повторного позитивного тесту – забрати кров з вени для визначення рівня ТСГ та гормонів щитоподібної залози в сироватці та розпочати замісну терапію не пізніше 3-го тижня життя (чим швидше, тим краще).
Критерії виписки дитини з малою масою тіла при народженні
A. Маса тіла дитини ≥ 2000,0 грамів.
B. Загальний стан дитини задовільний і відповідає наступним ознакам:
C. самостійне дихання адекватне з частотою 30-60 за хвилину;
D. відсутні втяжіння податливих ділянок грудної клітки;
E. відсутність апное щонайменше протягом 7 діб до дня виписки;
F. відсутній ціаноз шкіри і слизових оболонок.
G. Дитина може підтримувати стабільну нормальну температуру тіла щонайменше 3 доби підряд до дня виписки.
H. Дитина засвоює належний добовий об’єм харчування і стабільно збільшує масу тіла (щонайменше 20 г/добу протягом 3 діб підряд до дня виписки).
I. Зроблені всі профілактичні щеплення та скринінгові дослідження.
J. Пуповинний залишок або ранка сухі та чисті, без ознак запалення
Мати або члени сім’ї проінформовані про загрозливі стани дитини, при яких негайно треба звертатися за медичною допомогою:
1) дитина погано смокче груди;
2) дитина млява або збудлива;
3) у дитини виникли судоми;
4) у дитини порушення дихання: часте > 60 дихань за хвилину або утруднене;
5) у дитини гіпотермія (температура тіла дитини < 36,5°С) або гіпертермія (температура тіла дитини > 37,5°С);
6) визначається набряк, гіперемія або нагноювання пупкової ранки;
7) у дитини блювота або діарея.
Матір попереджена про заходи профілактики синдрому раптової смерті дитини (рекомендовано сон на спині; не курити в приміщенні, де знаходиться дитина; не накривати лице дитини під час сну).
Рекомендовано після виписки:
1) почати або продовжити профілактичне введення вітаміну Д відповідно до протоколу схеми профілактики рахіту 3
2) почати або продовжити профілактичне введення заліза дітям з масою тіла при народженні < 1800 грамів і терміном гестації < 32 тижнів.
Затримка внутрішньоутробного розвитку плода не є самостійним захворюванням, вона спостерігається при різних видах екстрагенітальної та акушерської патології у матері. Розвивається в більш ранні терміни внутрішньоутробного життя у порівнянні з внутрішньоутробною гіпотрофією (ембріональний і ранній фетальний періоди). ЗВУР діагностують у 30-40% дітей з малою масою при народженні. Затримку внутрішньоутробного розвитку діагностують у дітей, що мають недостатню масу тіла при народженні по відношенню до їх гестаційного віку, тобто коли маса тіла нижче 10% центиля при терміні вагітності матері або/та морфологічний індекс зрілості відстає на 2 та більше тижнів від гестаційного віку.
П р и ч и н и: Виділяють 4 групи факторів ризику, які можуть призвести до ЗВУР:
1) материнські - дефекти харчування, гіпоглікемія, гіпертонічна хвороба, захворювання серцево-судинної системи, хронічні захворювання нирок та легенів, гемоглобінопатії, цукровий діабет I типу з судинними ускладненнями, хвороби сполучної тканини, викидні, мертвонародження в анамнезі, гестози, шкідливі звички тощо;
2) плацентарні - недостатня маса та поверхня плаценти (менше 8% маси тіла новонародженого), її структурні аномалії, вади розвитку тощо;
3) соціально-біологічні - низький соціально-економічний та освітній рівень матері, професіональні шкідливості тощо;
4) плодові - багатоплідна вагітність, спадкові фактори (хромосомні хвороби, спадкові аномалії обміну речовин), вроджені вади розвитку, генералізовані внутрішньоутробні інфекції (краснуха, ЦМВ, СНІД).
У 40% дітей виявити причину ЗВУР не вдається (ідіопатична ЗВУР).
К л а с и ф і к а ц і я: В діагнозі ЗВУР виділяють:
1) етіологічні фактори та стани ризику (материнські, плацентарні, плодові тощо);
2) клінічний варіант (гіпотрофічний, гіпопластичний, диспластичний);
3) ступінь важкості (легка, середньої важкості, важка);
4) перебіг інтранатального та неонатального періодів (без ускладнень або з ускладненнями та супутніми захворюваннями - вказати якими).
Клінічні варіанти ЗВУР:
1. Гіпопластичний варіант (пропорційний, симетричний).