Зварювальні дільниці. На дільницях зварювання та різання металів склад та маса викидів шкідливих речовин залежить від виду і режимів технологічного процесу, властивостей зварювальних речовин.
У процесі ручного електродугового зварювання сталі за витрат 1 кг електродів утворюється до 40 г пилу, 2 г фтористого водню, 1,5 г оксидів вуглецю і азоту; під час зварювання чавунів – до 45 г пилу і 1,9 г фтористого водню Під час напівавтоматичного і автоматичного зварювання загальна маса шкідливих речовин, що утворюються, менша в 1,5-2 рази, а під час зварювання під флюсом – в 4-6 разів. Зварювальний пил на 99% складається з часток розміром від 103 до 1 мкм, близько 1% пилу вміщують частки розміром 1-5 мкм. Хімічний склад шкідливих речовин, які виділяються під час зварювання, зумовлений переважно складом зварювальних матеріалів (проволоки, покриття, флюсів) і практично не залежить від складу зварювальних металів.
Фарбувальні роботи. Значним забруднювачем довкілля є виробництво, спрямоване на поліпшення загального вигляду деталей це – фарбувальні цехи підприємств. Фарби крім загального вигляду виробу поліпшують його фізико-хімічні властивості, наприклад – запобігають ржавінню. Фарби разом з розчинниками під час фарбування дуже забруднюють робоче місце. Біля робітника утворюється щільна аерозольна хмара із крапель фарби і випаровувань розчинника. Ці суміші являють собою вибухонебезпечне середовище – тому необхідне їх інтенсивне відведення. З цією метою фарбовий аерозоль уловлюється водяним екраном з подальшим очищенням води. Зрозуміло, очистити воду до її природного стану неможливо і це обумовлює забруднення водного середовища. Гальванічні і фарбувальні цехи є лише малою моделлю тих процесів, що відбуваються на заводах машинобудівного комплексу.
Шкідливі речовини в цих цехах виділяються під час:
• знежирення поверхонь органічними розчинниками перед фарбуванням;
• підготовки лакофарбових матеріалів (ЛФМ);
• нанесення ЛФМ на поверхні виробів;
• сушіння лакованих і фарбованих поверхонь.
Основними джерелами загазованості повітря робочих зон та атмосфери є змішувачі ЛФМ, фарбувальні камери, сушарки, ванни з розчинами для знежирення. Під час знежирення з поверхні дзеркала ванн випаровують пари вуглеводнів (г/(м2·хв)): бензину – 67-83; гасу – 17-34; уайт-спіриту – 83-100.
Концентрація шкідливих речовин, що виділяються з фарбувальних камер, залежить від характеристики ЛФМ, витрат та способу їх нанесення
2.2. Техногенний вплив на довкілля
Моніторинг забруднення атмосферного повітря в м. Чернігові у серпні 2015 року Чернігівським ЦГМ здійснювався на двох стаціонарних постах за вмістом трьох основних домішок: завислих речовин (пилу), діоксиду сірки та діоксиду азоту і специфічних (на одному посту) – восьми важких металів. У липні Чернігівським ЦГМ відібрано 500 проб атмосферного повітря, які були проаналізовані в лабораторіях Центральної геофізичної обсерваторії.
Оцінка стану забруднення атмосферного повітря проводилась шляхом порівняння з відповідними гранично допустимими концентраціями (ГДК) речовин у повітрі населених міст [5,25 ].
За даними спостережень перевищення середньодобової гранично допустимої концентрації відмічалось з діоксиду азоту, середньомісячна концентрація якого була на рівні 2,3 ГДКс.д. (це речовина ІІІ класу небезпеки).
Середньомісячні концентрації інших домішок, які визначали були нижче відповідних ГДКс.д. і складали: з діоксиду сірки – 0,7 ГДКс.д., з завислих речовин – 0,2 ГДКс.д.
Динаміку вмісту діоксиду азоту в атмосферному повітрі міста Чернігів в 2015 році (у кратності ГДК) ілюструє діаграма, що наведена на рис.2.1.
Рис.2.1. Динаміку вмісту діоксиду азоту в атмосферному повітрі міста Чернігів в 2015 році (у кратності ГДК)
Максимально разові концентрації становили: з діоксиду азоту – 0,9 ГДКм.р., з завислих речовин та діоксиду сірки – 0,2 ГДКм.р.
У порівнянні з попереднім місяцем та серпнем 2014 року забруднення атмосферного повітря міста діоксидом азоту підвищилось, завислими речовинами та діоксидом сірки - залишилось на тому ж рівні.
Моніторинг забруднення атмосферного повітря в м. Чернігові у січні 2016 року Чернігівським ЦГМ здійснювався на двох стаціонарних постах за вмістом трьох основних домішок: завислих речовин (пилу), діоксиду сірки та діоксиду азоту і специфічних (на одному посту) – восьми важких металів. У січні Чернігівським ЦГМ відібрано 480 проб атмосферного повітря, які були проаналізовані в лабораторіях Центральної геофізичної обсерваторії.
Оцінка стану забруднення атмосферного повітря проводилась шляхом порівняння з відповідними гранично допустимими концентраціями (ГДК) речовин у повітрі населених міст.
За даними спостережень перевищення середньодобової гранично допустимої концентрації відмічалось з діоксиду азоту, середньомісячна концентрація якого була на рівні 1,8 ГДКс.д. (це речовина ІІІ класу небезпеки).
Середньомісячні концентрації інших визначаємих домішок були нижче відповідних ГДКс.д. і складали: з діоксиду сірки – 0,6 ГДКс.д., з завислих речовин – 0,2 ГДКс.д.
Максимально разові концентрації становили: з діоксиду азоту – 0,7 ГДКм.р., з завислих речовин – 0,2 ГДКм.р.,з діоксиду сірки – 0,1 ГДКм.р.
Забрудненість повітря діоксидом азоту була дещо вищою в районі ПСЗ № 2 (вул. Пирогова), завислими речовинами та діоксидом сірки - однаковою на обох постах спостережень.
У порівнянні з минулим місяцем та січнем 2015 року рівень забруднення атмосферного повітря міста не змінився.
РОЗДІЛ 3