Екологічний стан повітря у районі розташування підприємства
2.1. Основні джерела забруднення
Викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря від діяльності підприємств машинобудівного комплексу становлять приблизно 1-2% від загального обсягу промислових забруднень – це, переважно, викиди газів металургійної складової машинобудівного комплексу [4,8,10 ].
Ливарне виробництво. До основних джерел забруднення атмосферного повітря у ливарному виробництві відносять:
• плавильні агрегати ливарних цехів;
• дільниці ливарних цехів, що пов’язані із складуванням, переробкою та використанням шихтових та формівних матеріалів;
• шихтові подвір’я;
• сумішоприготувальні дільниці;
• дільниці формування та приготування стержнів та ін.
3 тонн відходів, які містять відпрацьовану та невикористану суміш, шлаки, пил, гази. Хоча основна частина відходів – відпрацьовані суміші та шлаки, але відносно забруднення навколишнього середовища найбільшу небезпеку мають пил та гази у зв’язку з тим, що їх важко вловлювати та відводити.
У закритих печах-вагранках для виливків чавуну виробничою здатністю 5-10 т/год в середньому на одну тонну виливків викидається в атмосферне повітря: пилу – 11,5 кг/т; СО – 193 кг/т; SO2 – 0,4 кг/т; CmHn – 7,7 кг/т.
У відкритих печах-вагранках для виливків чавуну виробничою здатністю 2-25 т/год. в середньому на одну тонну виливків викидається в атмосферне повітря: пилу – 17,0-20 кг/т; СО – 185-200 кг/т; SO2 –1,3-1,5 кг/т; CmHn – 2,1-2,6 кг/т; NOx – 0,012 кг/т.
Хімічний склад пилу вагранки становить: SiO2 – 20-50%; СаО – 2-12%; Al2O3 – 0,5-6 %; Fe2O3 + FeO – 10-36%; С – 30-45%. Розмір частинок пилу становить 5-150 мкм. Під час розливу з вагранок у ковші однієї тони чавуну в атмосферу викидається близько 130 г СО та 18-22 г графітового пилу. Питомі викиди на одну тонну готової продукції забруднювальних речовин в електродугових печах під час виплавляння однієї тонни сталі становлять: пилу 7,6-9,5 кг/т; СО – 1,5 кг/т; SO2 – 1,4 г/т; NOx – 0,25 кг/т; ціаніди – 28,4 г/т; фториди – 0,56 г/т.
У газах, які відводяться від ливарного виробництва та викидаються в атмосферу, пил складається переважно з дрібнодисперсних часток, а вміст вільного діоксиду кремнію доходить до 80 відсотків.
На дільниці розвантаження сипучих матеріалів (ливарного коксу, вапняку, піску тощо) в приймальні ванни виділяється у середньому до 2–2,5кг/год пилу на одиницю працюючого обладнання. Зі сушильних апаратів виділяються 0,2-0,5 кг/год оксиду вуглецю, 0,10-0,15 кг/год окису сірки, до 0,2 кг/год оксиду азоту та інші речовини, таких як акромін, формальдегід та ін. Запиленість газів, які відводяться від сушильних апаратів, становить 10-15 г/м3.
З токсичних газів перше місце посідає оксид вуглецю. Основний спосіб зменшення його кількості, що потрапляє в навколишнє середовище, це – його доокиснювання до діоксиду вуглецю (IV) – СО2.
Ковальсько-пресове виробництво. В процесі нагрівання та обробки металів у цехах виділяються пил, кислоти і масляні аерозолі (туман), оксид вуглецю, діоксид сірки та ін. Під час використання у ковальсько-пресових цехах для нагрівання металу полум’яних печей в атмосферу викидаються оксиди вуглецю, сірки, азоту та інші продукти згоряння. Для визначення валових викидів шкідливих речовин в атмосферу від нагрівальних печей доцільно користуватися питомими показниками щодо викидів, приведених до одиниці маси (т) або об'єму (м3 або тис. м3) спаленого палива.