3 (60). Породи коропа.
Короп - один з основних об'єктів розведення в рибоводних господарствах багатьох країн. На його частку у вітчизняному рибництві приходиться близько 70 % усієї вирощуваної продукції. Вирощування коропа пов'язане з його цінними якостями: він невибагливий до умов середовища, всеїдний, швидко росте, простий у розведенні і має смачне м'ясо.
У тваринництві під породою розуміють досить велику групу тварин, в якій, завдяки тривалій систематичній і цілеспрямованій діяльності людини, виробилась певна спільність типу, вимог до умов існування і здатність (за умови задоволення її потреб в умовах існування) не лише зберігати свою специфіку, тип і продуктивність при розведенні в чистоті, а й швидко при цьому прогресувати та бути здатною при схрещуванні з іншими породами у відповідних породах мати поліпшуючий вплив.
Породу створюють для визначеної кліматичної зони і конкретної технології розведення і вирощування. Основними елементами внутрішньо-породної структури є внутрішньо-породні зональні типи, лінії і родини.
Українські породи коропа. Українські лускаті і рамчаті коропи — перші офіційно затверджені породи коропа, що пройшли державну апробацію в 1956 р. Вихідною чередою для створення українських порід послужилася місцева череда Антоніївського держрибозаповідника. Роботи із селекції були початі в 1930 р. і проводилися під керівництвом А. И. Куземи. Основним методом селекції був масовий добір з високою інтенсивністю на молодших вікових групах риб. Роботу вели з двома групами: лускатими і рамчатими коропами. Основними ознаками при доборі були маса тіла і загальний розвиток. Особлива увага зверталася на «міцність» тіла.
Українські рамчатий і лускатий коропи відрізняються високим темпом росту і красивою формою тіла. Українські породи коропа включають деякі внутрішньопородні типи: антоніно-зозулецький, несвичський, любеньський, нивчанський. Антоніно-зозулецькі коропи — типові представники українських порід коропа.
Сарбоянський короп – це третя порода, яка пройшла державну апробацію у 1986 р. порода створена на основі складного відтворного схрещування самок, завезених із європейської частини СНД, і амурського сазана. Ця порода має значні переваги за відтворними якостями, життєздатністю і продуктивністю. Він має суцільний лусковий покрив без зміщення в рядах лусок, добре розвиненим у висоту і ширину тулуб.
Парський короп. Селекційна робота по виведенню цієї породи розпочата в 1949 р. у рибгоспі «Пара» Рязанської області під керівництвом К. А. Головінської. Вихідним матеріалом для створення однієї з відводок були гібриди, одержані від схрещування самок місцевого коропа і самців амурського сазана. Ця порода характеризується великою плодючістю, а також добрими показниками росту і продуктивності. У 1989 р. парський короп пройшов державну апробацію і затверджений як порода.
Ропшинський короп. Робота з цим коропом ведеться з 1949 р. під керівництвом В. С. Кирпичникова. Порода створена на основі схрещування коропа і амурського сазана. Порівняно з іншими породами і породними групами ропшинський короп має підвищену зимостійкість і холодостійкість. Для нього характерна і підвищена стійкість проти таких захворювань, як запалення плавального міхура, краснуха. Має велику цінність при селекційних роботах з іншими породами і породними групами.
Середньоросійський короп. У 1962 р. була розпочата робота по створенню породи коропа, здатного добре рости в умовах північних зон поширення рибництва. Селекція була спрямована на підвищення темпів росту і виживаності риб в умовах високоінтенсивної технології вирощування. Основною ознакою при відборі є маса риби. Найбільш напружений відбір (близько 10 %) проводять серед дволіток. Для відбору рибу вирощують в умовах, близьких до виробничих.
Білоруський короп – породна група, одержана в результаті селекції безпородних розкиданих і лускатих коропів. Селекцію коропа проводять у напрямку поліпшення репродуктивних якостей (маси, виживаності), застосовуючи масовий відбір серед цього річок і дволіток. Нині всі племінні відводки мають непогані рибницькі показники,але в умовах промислової технології білоруський короп має знижену життєздатність і слабку резистентність проти захворювання на запалення плавального міхура.
Казахстанський короп. Селекція цієї породи проводиться з використанням хімічного мутагенезу. Робота розпочата в 1972 р. під керівництвом Р. М. Цоя. Як вихідний матеріал використали місцевого коропа. Для одержання мутагенного потомства ікру осіменяли спермою, обробленою мутагенами. Було одержано кілька мутагенних груп коропа. Казахський короп другого і третього поколінь селекції при сприятливих умовах вирощування характеризується прискореним ростом, добрим екстер’єром і високою плодючістю.
4 (80). Види обробки риби.
Рибу переробляють і реалізують у розбираному стані. Не розбирають переважно дрібну рибу. Метою розбирання риби є видалення малоцінних, неїстівних, отруйних та нестійких при зберіганні частин і органів риб; відокремлення цінних органів (ікри, печінки, молочка); надання деяким видам риб (морському окуню, макрурусута ін.) привабливого зовнішнього вигляду; використання риби з механічними ушкодженнями; прискорення технологічних процесів (охолодження, заморожування, засолювання, копчення, в'ялення, висушування). Нормативно-технічною документацією встановлено понад 20 видів розбирання риби. Вид розбирання залежить від розміру та форми риби, анатомічних та біологічних особливостей, способу технологічної обробки (охолодження, копчення тощо).
Основними видами розбируваної риби є: при обробленні патрошінням – потрошена риба, потрошена обезголовлена, потрошену семужного різання; при обробленні пластуванням – напівшар, шар з головою, шар обезголовлений, шар клипфікс, шматок; при обробленні філетуванням – шар-філе. Без патрошіння: обезголовлена, напівпотрошена, зябрована, зябрена. Потрошена з головою — риба розрізана по черевцю від анального отвору до калтичка, який може бути перерізаним. Нутрощі, ікра або молочко повинні бути видалені, а згустки крові та нирки зачищені.
Потрошена обезголовлена— риба розрізана по черевцю від анального отвору до калтичка включно. Голова, нутрощі, ікра або молочко повинні бути видалені, згустки крові і нирки-зачищені.
Потрошена семужного різання — це риба з двома поздовжніми розрізами по черевцю: перший — від анального отвору до черевних плавців, другий — з ідступом на 4—10 см від першого розрізу до калтичка. Калтичок не перерізають. Нутрощі, зябра, ікра або молочко видалені.
Напівшар — риба розрізана по спинці уздовж хребта від правого ока до хвостового плавця. Нутрощі видалені. Згустки крові зачищені.
Шар з головою — риба розрізана по спинці уздовж хребта від голови до хвостового плавця. Голова розрізана уздовж до верхньої щелепи. Нутрощі, ікра або молочко видалені. Зябра можуть бути залишені. Згустки крові зачищені. Допускається робити по одному (у сома декілька) поздовжніх глибоких надрізів уздовж м'ясистих частин з внутрішньої сторони спинки без прорізання шкіри.
Шар обезголовлений — нагадує пласт з головою. Голова видалена. Плечеві кістки можуть бути залишені.
Шар кліпфікс. Спочатку проводять знекровлення, потім рибу патрошать залишаючи неоголені плечові кості на тушці. Після виїмки нутрощів через розріз у черевці отриману обезголовлену колодку розпластують з боку черевної порожнини розрізом від голови уздовж хребта до хвостового плавця: хребет від голови до кінця бруньок вилучають.
Обезголовлена — риба з видаленою головою разом з кістками плечей та нутрощами, які відокремлюються без розрізу черевця (печінка, плавальний міхур, травний тракт). Допускаються залишки нутрощів, ікри або молочка, чорної плівки.
Шматок — розрізана на частини потрошена риба без голови великих розмірів. На шматки розрізають також рибу з механічними ушкодженнями.
Напівпотрошена — це риба з надрізаним черевцем біля грудних плавців. Нутрощі частково видалені. Ікра або молочко можуть бути залишені.
Зябрована — риба з цілим черевцем. Зябра повинні бути видалені. Разом з зябрами можуть бути видалені частково нутрощі.
Зябрена — риба з видаленими нутрощами, грудними плавцями і частиною черевця, яке прилягає до грудних плавців. Зябра, ікра або молочко можуть бути залишені.
Філе— це майже чисте м'ясо двох поздовжніх половин риби. Голова, хребет, плечеві та великі реброві кістки, шкіра, плавці, нутрощі і чорна плівка повинні бути видалені.
Філе-шматок — філе половин риб розрізають на шматки масою до 0,5 кг. На шматки розрізають переважно філе великих риб або риб з механічними пошкодженнями.