2 (40). Ущільнення посадки. Полікультура та додаткові риби.
1 (16). Анатомічні особливості хрящових ганоїдів. Хрящові ганоїди (загін Осетрові) зберігають у своїй будові ряд примітивних рис. Зовнішнє це можна побвчити на будові: бризгалець і роструму; горизонтально розташованих, по відношенню до тіла парних плавників; гетероцеркального хвостового плавника, анального отвору, який знаходиться поблизу черевних плавників. Із внутрішніх органів примітивну будову можна спостерігати у: хрящового осьового черепа; щелепної дуги представленої піднебінно-квадратним і меккелевим хрящами; артеріального конуса у серці і спірального клапана у кишечнику. В то й же час вони мають ознаки, за якими їх відносять до костистих риб. У скелеті хрящокостистих риб є окостеніння: покривні кості черепа; сошник; парасфеноїд і вторинні щелепи; зяброва кришка; ключиця. Кожна зяброва щілина відкривається самостійним отвором із боків чи знизу голови. Зябрових кришок та плавального міхура немає. Запліднення внутрішнє, розвиток прямий. За іншими ознаками хрящові риби суттєво не відрізняються від кісткових.
Поєднання у скелеті хрящових і кісткових елементів визначило першу назву цих риб – хрящокісткові. Наявність останків ганоїдної луски і фулькр на верхній лопасті хвоста (свідчення древності походження) визначило другу назву хрящові ганоїди.
У головному мозку хрящових риб порівняно з кістковими краще розвинений передній мозок, а середній мозок та мозочок менші за розмірами. Сечоводи (вивідні протоки видільної системи) та статеві протоки відкриваються в особливе розширення заднього відділу кишечнику — клоаку.
Запліднення у хрящових риб внутрішнє. Самці за допомогою органів парування, на які перетворені внутрішні частини їхніх черевних плавців, вводять сперматозоїди всередину статевих проток самки, де і відбувається внутрішнє запліднення. Одні види хрящових риб яйця відкладають назовні, з них через певний час виходить молода особина. В інших видів яйце розвивається у яйцепроводах самки. Воно приростає до стінки яйцепроводу, і зародок живиться за рахунок материнського організму. Згодом риба народжує живе маля (явище живонародження).
2 (40). Ущільнення посадки. Полікультура та додаткові риби.
Для отримання вищих показників щодо виходу товарної продукції застосовують ущільнену посадку риби в нагульні стави. Щільність посадки однорічки коропа при підгодівлі в нагульному ставу визначають за формулою: А = (Г (П + К/а) * 100) / ((В – в) * р) , де А – щільність посадки однорічки коропа, шт.; К – запланована кількість корму для годівлі, кг/га; а – кормовий коефіцієнт корму.
Основою підвищення природної рибопродуктивності є спільне вирощування різних видів риби на одній площі, включаючи утримання як мирних, так і хижих. При цьому чим більше об’єктів з несхожим спектром живлення перебуває в ставу, тим вища його віддача.
Полікультуру як метод підвищення рибопродуктивності ставів застосовували у нашому рибництві здавна. Рослиноїдні риби зробили полікультуру провідним фактором інтенсифікації ставового рибництва без докорінної ломки біотехніки вирощування коропа в монокультурі. Рослиноїдні риби нині вже дають у середньому 25 % продукції товарного рибництва.
Н. М. Харитонова розглядає три форми полі культури. У першій із цих форм алохтон ній як основний об’єкт може бути використаний короп при оптимальних щільностях посадки, інтенсивній годівлі та мінеральному удобренні ставів, як додаткові – білий і строкатий товстолобики і зокрема білий амур (з меліоративною метою). Друга форма полі культури передбачає як основні об’єкти білого і строкатого товстолобиків. При цьому щільність посадки коропа визначається продуктивними властивостями донної фауни, великих форм зоопланктону, а білого амура – вищою водною рослинністю. Третя форма полі культури може бути заснована на культивуванні амура в ставах, що сильно заростають, чи в господарствах, де можна інтенсивно годувати амура зеленою масою, що надходить у стави із зеленого конвеєра сільськогосподарського виробництва.
Значення окремих видів риби у полікультурі неоднакове. У південних районах провідну роль відіграє білий товстолобик – 70 % товарної продукції, строкатий товстолобик – не більше 20 %, білий амур – близько 10 %.
Білому амуру і чорному в ставовому господарстві відводиться роль ефективного біологічного меліоратора; канальний сом, як високоцінний об’єкт ставової полі культури, перспективний для південних районів країни. Перспективними об’єктами для водойм комплексного використання є буфало.
Подальше удосконалення і впровадження в практику полікультури дадуть можливість розширити асортимент вирощуваної риби, підвищити рибопродуктивність і ефективність ставового рибництва.