При порівнянні формул (1.12) з (1.14) та (1.13) з (1.15) можна зробити очевидний висновок: при надійність структур з ВО з пам’яттю вища, ніж у мажоритарних структур.

У загальному випадку незалежно від алгоритму відновлення сигналів (мажоритарного і чи іншого) поріг (кількість однакових сигналів, на основі котрих приймається рішення) може змінюватися в широких межах, а саме від 2 до .

Тут потрібно зауважити, що крім надійності (ймовірності безвідмовної роботи) в багатьох випадках нас можуть цікавити інші показники, наприклад, ймовірність того, що результат обчислень правильний – достовірність вихідних сигналів . Уявімо собі, що ми летимо у літаку, який керується комп’ютерним автопілотом. У цьому випадку нас, звичайно, буде більше цікавити (і хвилювати) саме цей показник, а не ймовірність безвідмовної роботи автопілоту за місяць чи рік. Значення достовірності залежить від кількості співпадаючих сигналів, на основі яких приймається рішення про їх правильність, а це в нашому випадку величина порога . Якщо ймовірність відмови (помилки) одного елемента структури , то ймовірність одночасної відмови елементів

,

а достовірність можна визначити як ймовірність протилежної події, тобто

(1.17)

Таким чином, як видно із цієї формули, достовірність результату зростає із збільшенням і буде мати максимальне значення при , тобто у випадку, коли рішення приймається “консенсусом”, а не простою більшістю. В той же час, при зростанні порога ймовірність безвідмовної роботи зменшується і це зрозуміло, тому що при високих значеннях для безвідмовної роботи потрібно більше працездатних елементів в структурі. Для прикладу, на рис. 1.11 наведені залежності та для різних значень порога при для однолінійної структури з (для спрощення розрахунків вважаємо ). Як бачимо, поріг є зручним інструментом для вибору тих значень і , які найбільшою мірою відповідають умовам експлуатації системи і, головне, вимогам до надійності, яка, в свою чергу , в багатьох випадках визначається вимогами до безпеки об’єкта.

 

Рис. 1.11.

Завершуючи цей розділ, зазначимо, що структурна надлишковість є хоч і головним, але не єдиним параметром, що визначає рівень надійності електронних систем та їх складових.

Контрольні питання

1.У чому різниця між поелементним та загальним резервуванням?

2.Що таке “резервування заміщенням”?