Розділ 1. Загальна характеристика економіки Пакистану
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ МИСТЕЦТВ
Факультет Журналістики і міжнародних відносин
Кафедра міжнародних відносин
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
з курсу «Світова економіка»
на тему:
Пакистан
Виконала:
Сергеєва Наталія Ігорівна
Студентка групи МЕВ-94
Керівник:
Карасьова Н. А.
Київ 2016
Зміст
Вступ. 3
Розділ 1. Загальна характеристика економіки Пакистану. 5
Розділ 2. Виробничий потенціал та рівень соціального розвитку. 14
Розділ 3. Значення країни на регіональному та глобальному рівні 23
Розділ 4. Відносини з Україною.. 25
Висновки. 29
Список використаної літератури. 30
Вступ
Ісламська Республіка Пакистан (Пакистан) розташована на північному заході південно-азіатського субконтиненту. На південному заході межує з Іраном, на заході і північному заході – з Афганістаном, на північному сході – з Китаєм, на сході – з Індією, з півдня омивається Аравійським морем.
День незалежності: 14 серпня 1947 (від Великобританії)
Площа
Всього: 796,095 кв. км.
Земля: 770,875 кв. км.
Вода: 25,220 кв. км.
Довжина кордону
Всього: 6,774 км.
Межує з країнами: Афганістан – 2,430 км, Китай – 523 км, Індія – 2,912 км, Іран – 909 км.
Берегова лінія: 1,046 км.
Столиця Пакистану – Ісламабад (населення – близько 1 млн чол.).
Найбільші міста – Карачі (близько 12,8 млн чол.), Лахор (близько 6,9 млн чол.), Фейсалабад (2,7 млн чол), Равалпінді (1,9 млн чол.).
Пакистан – федеративна республіка змішаного типу.
Вищий законодавчий орган – Парламент, що складається з двох палат: верхньої – Сенату (100 місць) і нижньої – Національної асамблеї (342 місця).
Главою держави є президент, в даний час – Мамнун Хусейн (з 9 вересня 2013). Президент обирається федеральними парламентом терміном на 5 років. Згідно з Конституцією 1973 року (з поправками), президент як глава держави має широкі повноваження аж до розпуску уряду і нижньої палати Парламенту. Виконавча влада зосереджена в руках прем'єр-міністра (діючий прем'єр-міністр – Наваз Шаріф (з 5 червня 2013)), якого обирають більшістю в Національній асамблеї.
Вищий судовий орган Пакистану – Верховний Суд, знаходиться в Ісламабаді (відділення є в Лахорі і Карачі). Голова (верховний суддя Пакистану) і члени суду призначаються президентом.
Офіційна мова: урду та англійська.
Етнічні групи: пенджабці - 44.7%, пуштуни - 15.4%, синдхи - 14.1%, сарьякі - 8.4%, мухаджири - 7.6%, белуджі - 3.6%, інші - 6.3%.
Релігії: мусульмани - 95% (суніти - 77%, шиїти - 20%), християни, індуїсти і інші - 5%.
Адміністративний поділ: 4 провінції (Белуджистан, Пенджаб, Північно-західна прикордонна провінція, Сінд), 1 територія - Федеральна зона племен і 1 Федеральний столичний округ Ісламабад.
Політичні партії та їх лідери:
· Національна партія Авамі (Міан Іфтіхар Хуссейн)
· Національна партія Белуджістану-Авамі (Мир Ісрар Улла Зехрі);
· Національна партія Белуджістану-Менгал (Сардар Ахтар Ян Менгал);
· Джамаат-і-Ісламі (Сіраджул Хак);
· Рух Муттахида Куамі (Альтаф Хусейн);
· Партія Пахтунхва Міллі Авамі (Махмуд Хан Ачакзай);
· Пакистанська мусульманська функціональна Ліга (Пір Пагара або Сайед Шах Мардан Шах-ІІ);
· Пакистанська мусульманська ліга Наваза (Наваз Шаріф);
· Пакистанська народна партія (Білавал Зардарі і Асіф Алі Зардарі);
· Пакистанська партія Техрік-е-Інсаф (Імран Хан);
· Партія Куамі Ватан (Афтаб Ахмед Хан Шерпао).
Курс валюти - Пакистанські рупії (PKR) до долару США:
- 101.45 (2015 р.);
- 102,89 (2014 р.);
- 101,1 (2013 р.);
- 93,4 (2012 р.);
- 86,3434 (2011 р.).
Розділ 1. Загальна характеристика економіки Пакистану
Коротка історія країни Пакистан
У III-II тисячолітті до н.е. сучасний Пакистан був центром однієї з найдавніших у світі цивілізацій - Хараппської. Близько 1500 року до н.е. в країну прийшли арійські племена, які створили індуїстську цивілізацію, яка проіснувала близько 2000 років. Однак Пакистан став поступово відокремлюватися від Індії під впливом спочатку перських завойовників в VI столітті до н.е., а пізніше Олександра Великого і Сасанідів. Під час першого арабського завоювання в 715 році н.е. в країну прийшов іслам. За часів імперії Великих Моголів (1526-1857) мусульманські правителі мали владу на більшій частині території Індії. У 1906 році на території сучасного Пакистану була утворена Мусульманська Ліга, покликана захищати інтереси мусульманської меншини Індії. З 1940 року лідери Ліги закликали до створення незалежної мусульманської держави. Після відходу британських властей 14 серпня 1947, мусульманська частина Індії отримала право самоврядування зі статусом домініону в рамках Співдружності. До 1971 року Пакистан був розділений на дві частини: Західний Пакистан і Східний Пакистан. 25 березня 1971 року Східний Пакистан проголосив незалежність і став Республікою Бангладеш. З 1947 року між Індією і Пакистаном триває суперечка навколо статусу території Джамму і Кашмір, який на початку 70-х років переріс у війну. Після підписання угоди про припинення вогню дві третини території Джамму і Кашміру залишилися за Індією, одна третина - за Пакистаном. З 1977 по 1988 рік в країні існував військовий режим. Запроваджений у 1977 військовий режим проводив політику ісламизації, здійснював модернізацію армії. У 1988–1999 країною правили почергово невійськові уряди Н. Шарифа та Б. Бхутто. У 1988 до влади прийшов уряд на чолі з лідером Пакистанської народної партії (утворена в 1967) Б. Бхутто. У 1990 президент Пакистану змістив уряд Бхутто і розпустив парламент (за час існування незалежного Пакистану були розпущені 7 складів парламенту). У жовтні 1993 Б. Бхутто знову очолила уряд.
З 1970 Пакистан — член організації Ісламська конференція, з 1979 — Руху неприєднання, з 1985 — Асоціації регіональної співпраці Південної Азії та Організації економічного співробітництва і розвитку.
Основні макроекономічні показники
ВВП (за паритетом купівельної спроможності):
- $930.8 млрд (2015)
- $884.2 млрд (2014)
- $836.3 млрд (2013)
ВВП (офіційна величина):
- $247.8 млрд (2015)
ВВП - реальний темп зростання:
- 4,2% (2015)
- 4,1% (2014)
- 3,7% (2013)
ВВП - на душу населення (ПКС):
- $ 4.900 (2015)
- $ 4.700 (2014)
- $ 4.600 (2013)
ВНП (Валовий національний продукт):
- 14,3% від ВВП (2015)
- 13,7% від ВВП (2014)
- 13.9% від ВВП (2013)
Рис.1. Інфляція
Державний бюджет (2015):
- доходи: $38.75 млрд
- витрати: $53.11 млрд
Податки та інші доходи (2015):
- 15,6% від ВВП
Державний борг:
- 64,8% від ВВП (2015)
- 65,1% від ВВП (2014)
Рівень інфляції (споживчі ціни):
- 4.5% (2015)
- 8.6% (2014)
Грошовий фонд:
- $87.01 млрд (2015)
- $77.03 млрд (2014)
Внутрішній кредитний фонд:
- $ 112 млрд (2015)
- $ 100 млрд (2014)
Фонд короткострокових депозитів:
- $87.01 млрд (2015)
- $77.03 млрд (2014)
Фонд довгострокових депозитів:
- $107 млрд (2015)
- $97.95 млрд (2014)
Ринкова вартість публічно торгованих акцій:
- $43.68 млрд (2012.)
- $32.76 млрд (2011)
- $38.17 млрд (2010)
Резерви іноземної валюти і золота:
- $18.68 млрд (31 грудня 2015)
- $14.41 млрд (31 грудня 2014)
Борг - зовнішній:
- $63.58 млрд (31 грудня 2014)
- $61.97 млрд (31 грудня 2013)
Рис. 2. Міграція
Пакистан — аграрна країна з промисловістю, яка розвивається. Одна з найбільших в світі країн виробників і постачальників сільськогосподарської продукції.
Основні галузі промисловості: металообробна, машинобудівна, хімічна та нафтохімічна, харчова, текстильна, кустарні промисли.
Основні товари, що експортуються: текстиль (одяг, постільна білизна, бавовняної тканини, пряжа), рис, вироби зі шкіри, спортивні товари, хімікати, виробники, килими і килимові вироби.
Експорт - партнери: США 15,6 %, Китай 9,2 %, Афганістан 8,3 %, Великобританія 6,7 %, Німеччина 4,9 %, ОАЕ 4,3 % (2014).
Основні товари, що імпортуються: нафта, нафтопродукти, машини, пластмаси, транспортне обладнання, харчові олії, папір і картон, залізо і сталь, чай.
Імпорт - партнери: Китай 22,7 %, ОАЕ 14,7 %, Саудівська Аравія 7,8 %, Кувейт 5,4 %, Індонезія 4,5% (2014).
Експорт:
- $23.67 млрд (2015)
- $25.11 млрд (2014)
Імпорт:
- $45.83 млрд (2015)
- $45.07 млрд (2014)
Рис. 3. Товарна структура експорту Пакистану в 2009-2014 роках
Рис. 4. Структура експорту Пакистану по країнам в 2009-2014 роках
Рис. 5. Товарна структура імпорту Пакистану в 2009-2014 роках
Рис. 6. Структура імпорту Пакистану по країнам в 2009-2014 роках
Сільське господарство
Сільське господарство є основою економіки Пакистану. Головна сільськогосподарська культура - пшениця. Вирощуються також рис і кукурудза. Основними технічними культурами є цукровий очерет і бавовник .
Пакистан - один з найбільших в світі виробників і постачальників наступних культур:
Ø нуту (2-й в світі);
Ø абрикосів (4-й в світі);
Ø бавовни (4-й в світі);
Ø цукрової тростини (4-й в світі);
Ø цибулі (5-й в світі);
Ø фініків (6-й в світі);
Ø манго (7-й в світі);
Ø мандаринів (8-й в світі);
Ø рису (8-й в світі);
Ø пшениці (9-й в світі);
Ø апельсинів (10-й у світі).
Скотарство
Пакистан - 5-й в світі виробник і постачальник молока – 29.472 млн тонн. Скотарство приносить приблизно половину прибутку в аграрному секторі, складаючи майже 11% ВВП. Скотарство Пакистану складається з 24.2 млн голів рогатої худоби, 24.9 млн голів овець, 56.7 млн голів кіз і 800 тис. верблюдів. Сектор домашньої птиці становить 530 млн птахів в рік. Скотарство дає щорічно 11.15 млн тонн яловичини, 0,740 млн тонн баранини, 0.416 млн тонн м'яса свійської птиці, 85.28 млн яєць, 40,2 тис. тонн вовни, 21,5 тис. тонн волосся і 51.2 млн шкіри.
Рибальство
Рибальство грає важливу роль в народному господарстві. Воно забезпечує зайнятість близько 400 тис. чоловік. Крім того, ще 500 тис. осіб працюють в допоміжній промисловості. Рибальство - один з головних джерел експортних надходжень. У 2013-14 роках було експортовано з Пакистану риби та продукції рибальства на суму 117 млн доларів США. Основними рибними гаванями Пакистану є:
· рибний порт Карачі - керований провінційним урядом Синда і забезпечує близько 90% улову риби і дарів моря в Пакистані і 95% з рибного експорту з Пакистану;
· рибний порт Корангі - керований Федеральним Міністерством продовольства, сільського господарства й скотарства;
· рибний порт запасних - керований провінційним урядом Белуджістану;
· рибний порт Гвадар - керований Федеральним міністерством зв'язку.
Промисловість