2.1. Комплексні програми перетворення природного середовища.
2.2. Поліпшення окремих властивостей ресурсів, середовища
(меліорація, збагачення).
2.3. Захист від стихійних явищ.
2.4. Ліквідація наслідків господарської діяльності.
3. Відтворення природних ресурсів відноситься до особливої сфери
суспільної діяльності, що включає декілька галузей, спрямованих на
забезпечення розширеного обсягу одержання природних ресурсів або на їх
збереження в первісному кількісному та якісному стані на основі
цілеспрямованого управління природними процесами.
3.1. Безпосереднє відтворення відновлюваних ресурсів (створення штучних біогеоценозів, лісорозведення, опріснення морських вод).
3.2. Створення умов для відтворення відновлюваних ресурсів (наприклад, захист водоохоронних лісів).
3.3. Відновлення (рекультивація ландшафтів, очистка річок).
4. Охорона середовища помешкання та природних ресурсів -
сукупність заходів з охорони соціально-економічного та природного
середовища, яке оточує людину, що здійснюється через комплекс
міжнародних, державних, регіональних, локальних (місцевих)
адміністративно-господарських, технологічних, політичних, юридичних,
громадських заходів, спрямованих на забезпечення соціально-економічного,
культурно-історичного, фізичного, хімічного та біологічного комфорту, що
необхідний для збереження здоров'я людини.
4.1. Запобігання негативного впливу виробництва та споживання на
стан природного середовища.
4.2. Власне охорона (консервація) ландшафтів.
4.3. Збереження генетичної різноманітності біосфери.
5. Управління та моніторинг. Управління природокористуванням -
це заходи, здійснення яких дозволить змінити природні явища та процеси
(посилити або обмежити їх) в бажаному для людини напрямі.
5.1. Інвентаризація, облік та контроль стану природного середовища
(ресурсів).
5.2. Регулювання стану ресурсів та природного середовища в цілому.
5.3. Управління процесами природокористування.
Сучасний рівень взаємодії людини і природи характеризується значним переважанням першого напряму (ресурсоспоживання) над усіма наступними разом узятими.
Серед найбільш загальних завдань раціонального природокористування, що стосуються всіх галузей господарської діяльності та повинні знайти вияв в усіх екологічних компонентах доцільно назвати наступні:
1. Комплексний підхід до вивчення та використання природного середовища, що полягає в:
• науково-обґрунтованому визначенні потреб суспільства в природних ресурсах, в нових джерелах ресурсів та їх економічна оцінка;
• створенні загальної теорії природокористування та регіональних моделей оптимізації природокористування;
• науковому прогнозуванні масштабів та наслідків зростаючого впливу багатогранної діяльності суспільства на природне середовище;
• комплексному вивченні впливу господарської діяльності на природне середовище та оперативний моніторинг за напрямами, величиною та динамікою його зміни в результаті цього впливу;
• розробці теорії та принципів практичного створення раціональних природно-технічних систем та створенні оптимальних моделей таких систем як форм територіальної організації продуктивних сил суспільства.
2. Ефективне очищення різноманітних відходів виробничого та
побутового характеру, що є основними агентами забруднення природного
середовища.