4. Розкрийте сутність територіальної соціально-економічної системи (ТСЕС).

Дата: 2025-06-02; Просмотры: 10
Оценка:
0.00 из 5.00 — оценок
Скачиваний: 0

ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ УКРАЇНИ

 

КАФЕДРА ЗАГАЛЬНОЕКОНОМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН

 

 

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

 

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

для самостійного вивчення дисципліни за кредитно-модульною системою організації навчального процесу

 

 

для студентів спеціальності: 6.050102. "Економічна кібернетика" 6.050103. "Міжнародна економіка" 6.050104. "Фінанси" 6.050106. "Облік і аудит" 6.050105 "Банківська справа" 6.050107. "Економіка підприємства" 7.050108. "Маркетинг"

 

 

Підлягає поверненню
до університету
Примірник №

 

 

ПОЛТАВА-2008

В навчальному посібнику коротко висвітлені теоретико-методологічні положення та принципи регіональної економіки. Викладені питання динаміки, структури та регіональних особливостей розвитку національного господарського комплексу України.

Кожна тема містить дидактичний матеріал, питання для семінарських занять, визначення основних термінів, практичні завдання, основні інформаційні джерела.

Рекомендується студентам та викладачам вищих навчальних закладів, науковим та практичним працівникам.

ЗМІСТ

ВСТУП............................................................................................................................................. 4

I. НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ....................................................................... 7

II. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ......................... 19

Тема 1. Предмет, метод і завдання дисципліни.................................................................. 19

Тема 2. Закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил

та формування економіки регіонів......................................................................................... 23

Тема 3. Економічне районування та територіальна організація господарства.

......................................................................................................................................................... 29

Тема 4. Регіон у системі територіального поділу праці................................................... 39

Тема 5. Сутність, мета і завдання регіональної економічної політики........................ 47

Тема 6. Механізм реалізації регіональної економічної політики................................. 54

Тема 7. Господарський комплекс України, його структура і трансформація в

ринкових умовах......................................................................................................................... 58

Тема 8. Природний та трудоресурсний потенціал економіки України....................... 62

Тема 9. Міжгалузеві комплекси та регіональні особливості їх розвитку і

розміщення.................................................................................................................................... 73

Тема 10. Економіка України як єдність регіональних соціально-економічних

систем.......................................................................................................................................... 103

Тема 11. Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку....................... 109

Тема 12: Міжнародні економічні зв'язки України та її інтеграція в

європейські та інші світові структури................................................................................. 129

Тема 13. Фактори сталого розвитку продуктивних сил............................................... 136

Тема 14. Наукові основи раціонального природокористування............................... 143

Тема 15. Екологічний моніторинг та система екологічної інформації...................... 148

Тема 16. Економічний механізм природокористування та охорони

навколишнього середовища................................................................................................. 155

Тема 17. Економічна та соціальна ефективність природоохоронної

діяльності.................................................................................................................................... 160

Тема 18: Світовий досвід і міжнародне співробітництво в області охорони
навколишнього природного середовища.......................................................................... 164

III. ЗАВДАННЯ ДО САМОСТІІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА ТА

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЇХ ВИКОНАННЯ................................................. 171

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА.................................................................................... 185

ВСТУП

 

Із всієї сукупності навчальних дисциплін, що вивчаються у вищих навчальних закладах України, регіональна економіка є єдиною за змістовою і предметною сутністю, що вивчає територію (регіон) як цілісну соціально-економічну систему, утворену взаємодією природно-ресурсного, соціально-демографічного та господарського потенціалів. Саме такий підхід є виразом комплексно-територіального підходу в управлінні економікою, який донині не знайшов належного відображення та врахування в економічній політиці держави. Оволодіння методами аналізу регіональної економіки, вміння оцінювати потенціал соціально-економічного розвитку конкретного регіону є невід'ємною і обов'язковою кваліфікаційною ознакою сучасного економіста, менеджера.

Регіональна економіка є галуззю наукових знань про економіку регіонів, закономірності і особливості розвитку господарства в умовах конкретної території. Вона створює теорію і методичні основи комплексного аналізу соціально-економічного розвитку регіону для обґрунтування вирішення завдань регіональної економічної політики в Україні.

В сучасних умовах особливого значення набуває використання регіональних ресурсів і резервів соціально-економічного розвитку регіонів, що зумовлює необхідність диференційованого підходу до визначення і вирішення завдань їх розвитку на основі всебічного врахування особливостей природно-ресурсних, демографічних, екологічних, інвестиційних та інших умов.

Об'єктом вивчення регіональної економіки є національний господарський комплекс як закономірна сукупність регіональних господарських систем в умовах повноцінного входження до світового економічного простору.

Предметом регіональної економіки виступають закономірності і тенденції просторово-територіальної організації національного господарства на основі аналізу сукупного впливу економічних, соціальних, демографічних, екологічних факторів в умовах поглиблення міжнародного територіального (географічного) поділу праці. Таке визначення предмету конкретизується в наступних його складових:

- закономірності регіонального соціально-економічного розвитку та розміщення продуктивних сил;

- методологія дослідження територіальної організації життєдіяльності та територіальних пропорцій;

- обґрунтування галузево-територіальної структури господарства;

- вироблення та впровадження ефективних механізмів регіональної політики держави;

- обґрунтування моделей сталого розвитку регіонів;

- обґрунтування принципів управління еколого-економічним розвитком регіонів.

Метою дисципліни є засвоєння студентами знань з основ територіальної організації продуктивних сил України, регіонального соціально-економічного розвитку та формування екологічних знань, мислення та свідомості економістів.

Завдання навчальної дисципліни:

- вивчення закономірностей розвитку і розміщення продуктивних сил;

- засвоєння теорії регіональної економіки і регіонального розвитку, наукових засад регіональної економічної політики;

- обґрунтування практичного значення регіонального підходу до управління соціально економічним розвитком територій;

- поглиблення знань про об'єктивну необхідність раціонального і ефективного використання природних, науково-виробничих та людських ресурсів регіонів країни та охорони навколишнього середовища;

- оволодіння знаннями про територіальну і галузеву структуру господарського комплексу України і її регіонів, про роль і значення науково-технічного прогресу в розвитку і розміщенні виробництва, про роль зовнішньоекономічних зв'язків в економічному розвитку України та її регіонів;

- пізнання закономірностей взаємодії людського суспільства та геосфери, специфіки антропогенного впливу на довкілля; засвоєння принципів раціонального природокористування;

- розуміння стратегії сучасного екологічного розвитку; засвоєння понять про екологічний моніторинг, екологічні норми та стандарти;

- вивчення специфіки господарського механізму управління процесом природокористування.

Професійна спрямованість дисципліни полягає у вивченні можливостей та засобів практичного використання такого важливого резерву підвищення економічної ефективності виробництва як раціональна територіальна організація життєдіяльності людей.

Кредитно-модульна система навчання забезпечує таку організацію навчального процесу, за якої вивчення студентом навчальної дисципліни відбувається шляхом послідовного і ґрунтовного опрацювання навчальних модулів, а оцінювання якості його роботи та рівня здобутих вмінь і знань здійснюється безпосередньо за рейтинговою системою.

Програмний матеріал дисципліни поділений на 2 навчальних модулі.

Самостійна робота включає час, використаний на вивчення конспектів

5 лекцій, підручників, підготовку до практичних і семінарських занять, конференцій, написання доповідей та рефератів на окремі питання курсу, виконання графічно-розрахункових завдань.

Самостійна підготовка до семінарського заняття містить: ознайомлення з основними питаннями теми семінарського заняття; вивчення і конспектування рекомендованої літератури; складання конспекту, тез чи розгорнутого плану виступу з кожного питання, розрахованого на 5-7 хвилин; написання рефератів та доповідей.

Особливу уваги при цьому слід приділяти опрацюванню підручників, нормативних матеріалів, монографій та статей з періодичних видань, правильному оформленню конспектів, послідовності виступу (починаючи від обґрунтування проблеми і закінчуючи висвітленням конкретних шляхів її вирішення), аргументованості висновків.

При підготовці відповідей на питання семінарського заняття, виконанні рефератів необхідно:

- правильно використовувати статистичні дані;

- наводити лише необхідні числові матеріали, не перевантажувати ними виступ;

- віддавати перевагу не абсолютним, а відносним показникам, які характеризують явища та процеси більш повно та наочно; піддавати економічній оцінці та аналізу кожний з наведених показників;

Для перевірки та оцінки знань студентів при виконанні аудиторної та позааудиторної самостійної роботи з кожного модуля дисципліни можуть бути використані такі форми як: усне опитування з питань семінарських занять, письмове опитування, контрольна робота з ключових питань курсу, перевірка робіт, виконаних самостійно за завданням викладача, перевірка рефератів і доповідей, обговорення виступів на семінарах, перевірка конспектів з самостійного вивчення матеріалів, тестовий контроль, обговорення питань для самостійного вивчення.

Чітке розмежування контрольних заходів за змістом і часом, створює багатоступеневу систему контролю особистих досягнень студентів, забезпечує переорієнтацію їхніх цілей з отримання позитивної оцінки на формування системних знань, умінь та навичок розширяє можливості для всебічного і повноцінного розкриття здібностей студентів.

Навчальний посібник містить програму дисципліни "Регіональна економіка", з кожної теми викладено навчальний матеріал і методичні рекомендації до його вивчення, завдання до самостійної роботи, плани семінарських занять, термінологічний словник, питання до самоконтролю, рекомендовану літературу. Такий концентрований виклад навчального матеріалу має сприяти ефективному опануванню даної дисципліни в контексті сучасних вимог до змісту та якості вищої освіти.

І. НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

 

МОДУЛЬ 1. Регіональна економіка Тема 1. Предмет, метод і завдання дисципліни.

Об'єкт і предмет вивчення дисципліни. Регіон як результат територіального поділу праці. Регіональна економіка в системі економічних і регіональних наук. етапи наукових регіональних досліджень.

Методологічні принципи і наукові методи дослідження в регіональній економіці. Поняття наукового підходу. Головні наукові підходи в регіональній економіці: просторово-часовий, генетичний і етногенетичний, геосистемний, регіонально-цілісний, проблемний, геополітичний.

Мета, завдання, функції, практичне значення регіональної економіки.

 

Тема 2. Закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів.

 

Економічні закони суспільного виробництва і закономірності розміщення продуктивних сил, їх об'єктивний характер. Сучасні процеси глобалізації та регіоналізації і їх роль у визначенні стратегії розвитку країни та реалізації соціально-економічних пріоритетів регіонів. Регіоналізація внутрішніх і міжнародних економічних відносин. Національні і регіональні пріоритети і чинники у вироблені геостратегії розвитку. Диференціація та вирівнювання рівнів економічного і соціального розвитку регіонів.

Основні закономірності розміщення продуктивних сил: соціальна спрямованість, усталеність розвитку, економічна безпека, планомірність, керованість, комплексність, конкурентоспроможність, ефективність та формування економіки регіонів.

Ключові принципи і фактори розміщення продуктивних сил. Визначальна роль екологічних і соціальних критеріїв у розміщенні виробництва. Місце соціальної сфери в територіальній організації продуктивних сил. Пріоритетність розвитку соціальної сфери. Вплив науково-технічного прогресу на розміщення продуктивних сил і економіку регіонів.

Основні напрями подальшого розвитку і вдосконалення розміщення продуктивних сил України та формування економіки регіонів.

 

Тема 3. Економічне районування та територіальна організація господарства.

Економічне районування як науковий метод територіальної організації народного господарства. Територіальний поділ праці - основа формування економічних районів. Визначення економічного району. Головні ознаки

7

району. Районоутворюючі фактори. Об'єктивний характер формування району.

Принципи економічного районування. Районний господарський комплекс та його галузева структура. Форми територіальної організації виробництва економічних районів. Типи економічних районів: макро-, мезо-, мікрорайони. Сучасне економічне районування України.

 

Тема 4. Регіону системі територіального поділу праці.

Наукові основи формування регіонів і регіонального відтворювального процесу. Сутність регіону. Співвідношення понять "територія" і "регіон" та взаємозв'язок між ними. Взаємовідносини "регіон-столиця". Спеціалізація і комплексний розвиток регіонів. Господарський потенціал і рівні розвитку регіонів. Регіони в системі Європейської інтеграції. Сприяння розвитку регіонів: державна політика, пріоритети, програми, управління. Міжрегіональне економічне співробітництво. Поглиблення територіального поділу праці і оптимізація галузевої структури господарського комплексу регіонів.

Сутність продуктивних сил регіону та їх складові елементи. Територіальне розміщення і територіальна організація продуктивних сил. Вітчизняні і зарубіжні теорії розміщення продуктивних сил, регіонального розвитку і регіональної економічної політики. Сучасні теорії і моделі розміщення продуктивних сил і розвитку регіонів.

 

Тема 5. Сутність, мета і завдання регіональної економічної політики.

Сутність державної регіональної економічної політики. Державна регіональна політика як складова і невід'ємна частина загальної стратегії соціально-економічних перетворень. Основні напрями державної регіональної економічної політики. Об'єкти і суб'єкти державної регіональної політики. Цілі державної регіональної економічної політики. Підвищення ефективності територіального поділу праці. Завдання державної регіональної політики у сферах економічній, соціальній, екологічній.

 

Тема 6. Механізмреалізаціїрегіональної економічної політики.

Сутність механізму реалізації державної регіональної економічної політики. Складові елементи механізму реалізації державної регіональної економічної політики: законодавчо-нормативна база, бюджетно-фінансове регулювання, прогнозування і планування, спеціальні економічні зони, міжрегіональне і прикордонне співробітництво.

Державні програми розвитку регіонів як ефективний інструмент

8

регулювання та управління економічним, соціальним, екологічним та науково-технічним розвитком територій. Склад та структура комплексної програми соціально-економічного розвитку регіону. Основні види регіональних програм: міждержавні, державні та регіональні. Класифікація регіональних програм за складом: спеціалізовані та комплексні, за ознаками: територіальна приналежність, функціональна орієнтація, зміст проблем, що вирішуються, масштабність програмного завдання, галузева локалізація, характер виникнення проблем та ін. Територіальні прогнози (схеми) економічного і соціального розвитку регіонів.

 

Тема 7. Господарський комплекс України, його структура і трансформація вринкових умовах.

Економіка України як єдиний господарський комплекс. Особливості та стан формування. Місце України в світовому промисловому і сільськогосподарському виробництві. Галузева структура економіки та тенденції її розвитку. Стратегія і тактика структурної перебудови економіки.

Основні напрями удосконалення розміщення продуктивних сил. Зрушення в галузевій структурі народного господарства під впливом соціальної переорієнтації та науково-технічного прогресу.

Посилення процесів інтеграції і просторової концентрації виробництва. Підвищення ролі регіонів. Удосконалення міжрайонних економічних зв'язків. Об'єктивний характер формування міжгалузевих комплексів. Національна безпека України. Гарантування економічної, соціальної і екологічної безпеки.

 

Тема 8. Природний та трудоресурсний потенціал економіки України.

Природно-ресурсний потенціал і його структура. Місце України у світових сировинних і паливно-енергетичних ресурсах та ступінь забезпеченості власних потреб.

Кількісна і якісна оцінка природних ресурсів та природних умов. Балансові, промислові, геологічні та прогнозні запаси сировини і палива.

Характеристика природно-ресурсного потенціалу регіонів, їх сировинних, паливних, біологічних, земельних, водних, рекреаційних та інших ресурсів.

Ресурсозбереження як головний напрям використання природно-ресурсного потенціалу. Основні шляхи ресурсозбереження та їх практичне освоєння.

Екологічні проблеми України. Охорона довкілля. Раціональне природокористування.

Народонаселення та його роль у розвитку і територіальній організації

9

народного господарства. Чисельність населення. Регіональні особливості відтворення населення. Демографічні проблеми. Просторове розміщення. Чисельність, динаміка і густота населення різних регіонів. Міграція населення та її види. Регіональні відмінності в рівні життя населення.

Національний склад населення і його територіальні особливості. Національні відносини на сучасному етапі. Проблеми і шляхи їх розв'язання.

Міське та сільське населення. Міські агломерації. Обмеження зростання великих міст. Малі міста. Мономіста. Урбанізація та проблеми довкілля. Пріоритетність розвитку малих і середніх міст.

Трудові ресурси. Структура і розподіл за видами зайнятості, сферами виробництва, галузями народного господарства і регіонами. Трудоресурсна ситуація та її регіональні особливості. Аналіз балансу трудових ресурсів. Шляхи раціоналізації використання трудових ресурсів. Ринок праці. Забезпечення ефективної зайнятості.

 

Тема 9. Міжгалузеві комплекси та регіональні особливості їх розвитку і розміщення.

Паливно-енергетичний комплекс.

Роль паливно-енергетичного комплексу в народному господарстві та його структура. Галузі паливно-енергетичного комплексу як районоутворюючий фактор. Вплив науково-технічного прогресу на розвиток і розміщення паливно-енергетичного комплексу. Енергетична програма.

Розміщення галузей паливної промисловості. Паливний баланс та його структура. Оптимізація паливного балансу на сучасному етапі та на перспективу. Джерела надходження в Україну енергоносіїв. Зв'язки України з державами СНД та іншими країнами.

Вугільна промисловість. Місце галузі в паливному балансі країни. Економічна характеристика вугільних басейнів. Порівняльна забезпеченість вугіллям регіонів. Основні вантажопотоки вугілля. Соціально-економічні та екологічні проблеми Донбасу та Львівсько-Волинського вугільного басейну. Перспективи розвитку вугільної промисловості.

Нафтова промисловість. Місце галузі в паливному балансі країни. Потреба в нафтопродуктах і забезпеченість власною нафтою регіонів. Розміщення нафтопереробної промисловості та її потужності. Основні напрями транспортування нафти. Розвиток нафтопровідного транспорту. Проблеми та перспективи розвитку нафтової та нафтопереробної промисловості і забезпечення країни нафтопродуктами.

Газова промисловість. Місце галузі в паливному балансі. Особливості розміщення газових ресурсів і забезпеченість ними регіонів.

10

Основні газовидобувні райони та напрями транспортування газу. Підземні сховища. Проблеми та перспективи розвитку газової промисловості.

Електроенергетика. Роль електроенергетики в розвитку народного господарства. Умови, фактори і наукові основи розміщення об'єктів електроенергетики. Створення єдиної енергетичної системи. Енергетичні потужності. Типи електростанцій: теплові, атомні і гідравлічні, в т.ч. гідроакумулюючі. Основні райони концентрації теплових, атомних і гідравлічних електростанцій. Найбільші енергетичні бази. Сучасний стан електроенергетики. Проблеми енергопостачання та шляхи їх вирішення. Можливості використання нетрадиційних джерел енергії (енергії Сонця, вітру, внутрішнього тепла Землі тощо). Проблеми та перспективи розвитку.

Охорона навколишнього середовища і здоров'я населення в центрах розміщення підприємств паливно-енергетичного комплексу.

Металургійний комплекс.

Місце металургійного комплексу в економіці України та його структура. Районоутворююча роль металургії.

Чорна металургія. Структура чорної металургії. Технологічні особливості металургійного процесу. Економічна оцінка сировинної і паливної баз. Умови, чинники і принципи розміщення підприємств чорної металургії. Металургійні райони і основні металургійні центри. Сучасний стан розвитку чорної металургії. Вплив науково-технічного прогресу на розміщення об'єктів чорної металургії. Реконструкція металургійних комбінатів. Основні проблеми та перспективи розвитку і розміщення галузі.

Кольорова металургія. Галузева структура кольорової металургії. Технологічні особливості виплавки кольорових металів і економічна оцінка сировинних і паливно-енергетичних баз. Сучасний стан кольорової металургії. Основні центри. Обсяги виробництва і забезпечення країни кольоровими металами. Основні проблеми та перспективи розвитку галузі.

Охорона навколишнього середовища і здоров'я населення в районах розміщення підприємств чорної та кольорової металургії.

 

Машинобудівний комплекс.

Роль машинобудівного комплексу в народному господарстві. Структура машинобудівного комплексу. Умови і чинники, що обумовлюють розвиток та розміщення підприємств машинобудування. Вплив науково-технічного прогресу на розвиток та розміщення комплексу.

Галузева структура машинобудування. Техніко-економічні показники машинобудівного виробництва (металомісткість, матеріаломісткість, енергомісткість, трудомісткість, капіталомісткість та ін.). Розміщення найважливіших галузей: верстато- і приладобудування, важке машинобудування, виробництво енергетичного устаткування, електронна та

11

електротехнічна промисловість, транспортне, сільськогосподарське машинобудування і тракторобудування та ін. Військово-промисловий комплекс і його місце в машинобудівному комплексі. Основні райони і центри машинобудування.

Проблеми і перспективи розвитку машинобудівного комплексу. Необхідність структурної перебудови машинобудівного комплексу. Удосконалення форм організації виробництва в машинобудівному комплексі. Екологізація виробництва.

 

Хімічний комплекс.

Значення галузей хімічного комплексу в народному господарстві. Структура комплексу. Галузева структура хімічної промисловості. Умови і чинники, що впливають на розміщення підприємств хімічної промисловості. Економічна оцінка сировинної бази. Необхідність комплексного використання сировини. Хімічні комбінати. Спеціалізація та концентрація виробництва. Розміщення галузей хімічної промисловості. Обсяги виробництва і рівень забезпеченості країни продукцією галузі. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення хімічної промисловості.

Охорона навколишнього середовища та здоров'я населення в районах розміщення об'єктів хімічної промисловості.

 

Лісопромисловий комплекс. Галузева структура. Умови і чинники розміщення підприємств комплексу. Економічна оцінка лісових ресурсів. Основні форми організації виробництва. Сучасний стан та особливості розміщення лісозаготівельної, деревообробної, целюлозно-паперової промисловості. Обсяги виробництва та рівень забезпеченості країни продукцією галузі. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення галузі.

Основні напрями екологізації виробництва.

 

Агропромисловий комплекс

Значення агропромислового комплексу (АПК) в економіці України. Рівень забезпеченості продовольством і споживання його населенням за рахунок власного виробництва. Пріоритетність вирішення продовольчої проблеми. Галузева структура АПК. Форми організації виробництва в АПК. Територіальна організація АПК України: спеціалізовані та інтегральні АПК. Комплекс галузей, що виробляють засоби виробництва для АПК: сучасний стан і особливості розміщення. Виробнича і соціальна інфраструктура АПК.

Аграрний сектор. Галузева структура сільського господарства. Особливості розміщення. Сучасний стан розвитку та завдання інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Сільськогосподарські зони України. Спеціалізація і концентрація виробництва.

Землеробство. Структура земельних угідь. Розміщення галузей рослинництва. Зернове господарство і динаміка його розвитку. Формування зернопромислового комплексу в країні.

Розміщення технічних культур та формування спеціалізованих АПК:
цукробурякового, льонопромислового, олійнопереробного,

тютюнопромислового та ін.

Розміщення виробництва картоплі, овочів, ягід, фруктів і винограду. Особливості формування і розміщення картоплепромислового, плодоовочево-консервного та виноградарсько-виноробного комплексу.

Тваринництво. Галузева структура. Кормова база. Особливості розміщення основних та спеціалізованих АПК: молочнопромислового, м'ясопромислового і птахопромислового. Проблеми і перспективи розвитку та розміщення.

Обсяги виробництва продукції сільського господарства: сучасний стан і тенденції. Регіональні відмінності в продуктивності землеробства і тваринництва.

Харчова промисловість як основна переробна ланка АПК. Галузева структура харчової промисловості. Умови та чинники, які обумовлюють розміщення галузей харчової промисловості. Технічне переозброєння виробництва. Інтеграційні процеси. Особливості розміщення і обсяги виробництва продукції харчової промисловості.

Основні проблеми і перспективи розвитку та розміщення галузей агропромислового комплексу. Екологізація галузей АПК.

 

Транспортний комплекс та зв'язок.

Значення транспорту та зв'язку в народному господарстві. Вплив на розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів. Умови і чинники, що впливають на розміщення транспортної мережі, обсяги та структуру вантажообороту. Вплив науково-технічного прогресу на розвиток та розміщення галузей комплексу.

Транспортна система. Характеристика розвитку і розміщення окремих видів транспорту (залізничного, морського, річкового, автомобільного, повітряного, трубопровідного), їх взаємодія в транспортних вузлах. Техніко-економічні показники. Особливості функціонування різних видів транспорту. Структура вантажообороту та пасажирообороту. Порівняльна оцінка транспортних витрат на перевезення вантажів окремими видами транспорту. Аналіз транспортного балансу регіону щодо вивозу та ввозу продукції. Проблеми та перспективи розвитку транспортної системи. Раціоналізація транспортно-економічних зв'язків та вантажопотоків на найбільш важливих напрямах транспортної мережі.

Зв'язок як галузь народного господарства. Галузева структура.

13

Особливості розміщення. Інформаційні системи. Сучасний стан. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення. Взаємодія транспортного комплексу та зв'язку України з транспортними та інформаційними системами зарубіжних держав.

Основні напрями екологізації транспорту і зв'язку.

 

Будівельний комплекс.

Значення будівельного комплексу в народному господарстві. Структура будівельного комплексу. Вплив науково-технічного прогресу на розвиток і розміщення комплексу.

Промисловість будівельних матеріалів. Значення і структура галузі. Умови і чинники розміщення сировинної бази цементної промисловості, промисловості залізобетонних виробів і конструкцій, стінових, покрівельних та інших матеріалів. Характеристика сучасного розміщення і обсяги виробництва. Використання у виробництві будівельних матеріалів місцевої сировини та відходів виробництва. Раціоналізація перевезень будівельних матеріалів. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення.

 

Соціальний комплекс.

Сутність, роль і місце у суспільному розвитку України. Склад комплексу. Виробництво товарів і виробництво послуг. Соціально-культурні і матеріально-побутові послуги. Освіта. Охорона здоров'я. Культура. Торгівля. Громадське харчування. Житлове і комунальне господарство. Побутове обслуговування. Легка промисловість. Машинобудування. Місцева промисловість. Сучасний стан та особливості територіального розміщення. Забезпеченість населення регіонів промисловими товарами споживчого призначення і соціальними послугами. Проблеми і перспективи розвитку соціального комплексу України.

 

Тема 10. Економіка України як єдність регіональних соціально-економічних систем.

Економіка регіону - ланка єдиного народногосподарського комплексу України. Місце і спеціалізація регіонів в системі територіального поділу праці. Комплексний соціально-економічний розвиток територій в умовах ринкових відносин. Диференціація територій за рівнем розвитку продуктивних сил. Депресивні території. Збільшення внеску кожного регіону в розвиток національного господарства. Соціально-економічні і екологічні проблеми розвитку економіки регіонів та шляхи їх вирішення.

 

Тема 11. Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку.

Схема характеристики економіки регіону: місце і роль регіону в економіці країни; економічна оцінка природно ресурсного і виробничого потенціалу; населення, його структура, розселення та працересурсний потенціал; галузева структура та спеціалізація господарства, основні риси його розміщення; формування регіонального територіально-виробничого комплексу, головні промислові вузли і центри; територіальна структура агропромислового комплексу; транспорт; сфера послуг; міжрайонні економічні зв'язки; ключові проблеми та оцінка перспектив розвитку економіки регіону.

Характеристика розвитку великих регіонів України: Донецького, Придніпровського, Східного, Центрального, Поліського, Подільського, Карпатського, Причорноморського.

 

Тема 12. Міжнародні економічні зв'язки України та її інтеграція в європейські та інші світові структури.

Міжнародний поділ праці, його суть і значення у формуванні зовнішньоекономічних зв'язків. Зовнішні економічні зв'язки як один з найважливіших засобів економії суспільної праці. Передумови розвитку міжнародних економічних зв'язків, що випливають з необхідності поглиблення міжнародного поділу праці, інтересів зміцнення незалежності України. Основні форми зовнішніх економічних зв'язків України. Загальний економічний простір. Глобалізація і регіоналізація світового господарства. Еквівалентність обміну. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Створення спільних підприємств, міжнародних об'єднань за участю українських та іноземних організацій, фірм, управлінь. Створення спеціальних економічних зон. Розвиток і удосконалення форм зовнішніх економічних зв'язків. Регіональна економічна політика України, міждержавні та регіональні стосунки. Участь України у світових економічних об'єднаннях - Європейському Союзі, СОТ, ЄЕП та інших регіональних об'єднаннях: переваги і проблеми. Об'єктивні чинники економічного співробітництва України з країнами СНД: історичні, політичні, соціальні, демографічні, природні, екологічні, транспортні. Економічні зв'язки України з країнами світу в паливно-енергетичному, металургійному, машинобудівному, агропромисловому, транспортному, військово-промисловому та інших комплексах. Удосконалення зовнішньоекономічних зв'язків України в умовах ринкових відносин. Проблеми та перспективи розвитку зовнішньоекономічних зв'язків України.

Сутність і значення експортного потенціалу. Структура і регіональні особливості. Місце регіонів у формуванні експортного потенціалу. Конкурентні переваги України та її регіонів у світовій господарській системі за природно-ресурсним, в т.ч. земельним, а також виробничим,

15

інтелектуальним, науково-технічним і рекреаційним потенціалом. Транзитні можливості України, пов'язані з її геополітичним положенням. Основні напрями використання конкурентних переваг у розвитку економіки України та формуванні її зовнішньоекономічних зв'язків. Забезпечення виробництва високотехнологічної конкурентноздатної продукції. Проблеми і перспективи зростання експортного потенціалу України та її регіонів і ефективність його використання.

 

Тема 13. Фактори сталого розвитку продуктивних сил.

Сталий розвиток суспільства та його екологічна, економічна та соціальна складові. Стратегія сталого розвитку України. Зростання масштабів виробництва та його вплив на навколишнє середовище. Промисловий комплекс і проблеми раціонального природокористування. Екологічні проблеми теплової, атомної та гідроенергетики, чорної та кольорової металургії, видобувної, хімічної і нафтохімічної промисловості та промисловості будівельних матеріалів.

Особливості впливу агропромислового комплексу на навколишнє середовище.

Транспортна система як джерело забруднення навколишнього середовища. Система розселення як фактор антропогенного впливу на навколишнє середовище. Урбанізація. Розвиток міст і проблеми використання відходів.

Економічна оцінка природних ресурсів. Теоретичні основи економічної оцінки природних ресурсів.

 

МОДУЛЬ 2. Екологія

Тема 14. Наукові засадираціонального природокористування Екосистеми як визначальне поняття в екології. Потоки енергії та речовини в екосистемах. Види екосистем. Специфіка впливу антропогенних факторів на екосистеми. Геосфера як найбільша екосистема планети. Вчення В.І.Вернадського про біосферу, ноосферу. Самовідновлювальні властивості біосфери та їхня обмеженість. Роль живої речовини в біосфері. Специфічні особливості ролі людини в біосфері.

Поняття природокористування. Етапи природокористування в Україні. Критерії ефективності природокористування. Концепції безплатності та невичерпності природних ресурсів. Затратно-результатна концепція та її неспроможність. Диференційна рента як основний критерій економічної оцінки природних ресурсів. Специфіка нинішнього етапу природокористування в Україні. Принципи раціонального природокористування.

Тема 15. Екологічний моніторинг та система екологічної інформації.

Екологічний моніторинг і його види. Роль екологічної паспортизації підприємств у визначенні їхнього впливу на навколишнє середовище і в контролі за дотриманням природоохоронних норм і правил у процесі господарської діяльності. Зміст і структура паспорта підприємств.

Основи екологічного нормування. Нормування охорони атмосферного повітря. Нормування споживання ресурсів у галузях економіки. Ліміти споживання і відведення води. Нормування паливно-енергетичних ресурсів.

Система екологічної інформації. Статистика стану, охорони і раціонального використання надр, земельних, водних та інших ресурсів.

 

Тема 16. Економічний механізм природокористування та охорони навколишнього середовища.

Нинішній етап розвитку цивілізації та необхідність удосконалення управління природокористуванням та охороною навколишнього середовища. Пріоритетність природоохоронних інтересів. Форми власності та особливості організації управління природокористуванням.

Управління природокористуванням як система моніторингу, планування, й госпрозрахункового механізму. Збитки від забруднення навколишнього середовища та врахування їх під час нарахування платежів за викиди забруднюючих речовин. Види збитків. Методи визначення економічних збитків. Економічні збитки від забруднення атмосфери, водних об'єктів, ґрунтів і методи їх визначення. Платежі за викиди забруднюючих речовин. Податки за забруднення компонентів навколишнього середовища. Штрафи за перевищення допустимих викидів та аварійні викиди. Плата за розміщення відходів.

Організаційна структура управління природоохоронною сферою. Завдання і функції. Природоохоронні органи на місцях. Відповідальність і завдання інших органів влади у сфері раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища.

Роль громадськості і засобів масової інформації у природоохоронній діяльності.

Правове регулювання природокористування і природоохоронної діяльності.

Законодавство України та інші нормативні акти з питань природокористування та охорони навколишнього середовища. Відповідальність за порушення природоохоронного законодавства.

Довгострокові державні програми охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів. Принципи і методи планування. Збалансованість використання природних ресурсів.

17

Територіальні схеми раціонального використання природних ресурсів та охорони навколишнього середовища. Основні етапи розроблення комплексних схем. Планування охорони земельних і водних ресурсів. Охорона повітряного басейну. Планування охорони і раціонального використання лісових ресурсів. Планування відтворення рибних запасів. Охорона надр і раціональне використання мінеральних ресурсів.

 

Тема 17. Економічна та соціальна ефективність природоохоронної діяльності.

Природоохоронні заходи та принципи їх економічного обґрунтування. Показники економічної і соціальної ефективності природозахисних витрат. Чистий економічний ефект природоохоронних заходів. Визначення загальної економічної ефективності затрат на охорону навколишнього середовища.

Соціальна та економічна ефективність безвідходних і маловідходних технологій.

 

Тема 18. Світовий досвід і міжнародне співробітництво в області охорони навколишнього природного середовища.

Організаційна структура управління раціональним природо­користуванням та охороною довкілля у СІЛА, Японії, Канаді.

Екологічне регулювання в інших країнах: основні принципи й підходи. Законодавство про охорону навколишнього середовища. Структура державного управління природоохоронними програмами.

Економічні важелі управління природокористуванням. Державне фінансування охорони навколишнього середовища. Проблеми використання та відтворення відновлювальних природних ресурсів. Роль ресурсозбереження в розв'язанні проблем природокористування СІЛА, Канади, Японії та інших країн.

Міжнародна співпраця у сфері охорони навколишнього середовища. Зусилля, що спрямовуються в різних країнах на поліпшення екологічної ситуації. Міжнародні природоохоронні організації та асоціації. Екологічне виховання населення.

 

II. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

 

МОДУЛЬ 1

 

Тема 1. Предмет, метод і завдання дисципліни.

 

Вивчення будь-якої навчальної дисципліни починається із з'ясування об'єкту та предмета дослідження. Від того наскільки правильно й конкретно визначено ці категорії, залежить результативність всієї наукової діяльності. Досить часто поняття об'єкта та предмета ототожнюють. Але це зовсім відмінні категорії.

Під об'єктом науки взагалі розуміють фрагмент об'єктивної реальності (матеріальні утворення, явища, категорії), що складають сферу людської діяльності та опановуються суб'єктом (людиною) пізнавально і практично. Таке визначення об'єкту науки свідчить про його відносну складність як у внутрішній будові, так і в зовнішніх зв'язках. Це зумовлює велику множину його властивостей та функцій, яку не здатна осягнути одна окрема наука самостійно, лише на основі "своїх" методів. Тому один і той же об'єкт є, як правило, спільним для цілого ряду споріднених наук. Під предметом науки треба розуміти певні властивості, функції, "сторони" об'єкта, що вивчаються даною наукою на основі використання притаманної їй методології. Тобто, предмет науки відображає закони будови, відношення, властивості, функції її об'єкту. Предмет вивчення науки - це певні властивості, аспекти об'єкта, які вивчаються наукою.

Таким чином, науки можуть мати один і той же об'єкт дослідження, але обов'язково відрізняться предметом вивчення.

Що ж досліджує та вивчає курс "Регіональна економіка" і що є його об'єктом та предметом вивчення? Певною мірою відповідь на ці питання закладенні в назві курсу. Одним з найважливіших є питання про співвідношення категорій "об'єкт - предмет - продуктивні сили (ПС) -розміщення". В найбільш загальному вигляді це уявляється наступним чином: об'єктом є продуктивні сили, предметом - їх просторове розміщення. Під продуктивними силами розуміють сукупність засобів виробництва та людей, що користуються цими засобами. Засоби виробництва складаються з засобів праці (знаряддя праці - машини, устаткування, транспорт) та предметів праці (природні ресурси, проміжні продукти виробництва). Тобто, в сукупності продуктивних сил виділяються різні за своїм якісним змістом, відносно автономні складові частини (компоненти).

Компоненти продуктивних сил знаходяться в стані постійної взаємодії, що зумовлює їх цілісність. Така взаємодія в умовах конкретної

19

(цілісної в природному, адміністративно-управлінському, господарському розумінні) території приводить до утворення різного масштабу та складності територіальних соціально-економічних систем (ТСЕС), які і є найбільш загальним об'єктом даної наукової дисципліни.

Територіальна соціально-економічна система - взаємопов'язане, взаємообумовлене, певним чином організоване поєднання різноякісних об'єктів типу "природа - населення - господарство" на цілісній території. Тобто, головними компонентами (підсистемами) ТСЕС є природні, господарські та соціально-демографічні, які в процесі взаємодії між собою утворюють нову якість, що виражається у відносній стійкості, певному вияві закономірностей і функцій розвитку цієї цілісності. Кожна з цих підсистем має свою внутрішню структуру, тобто, складається з підсистем нижчого рангу, які також у відповідній мірі структурно організовані. Складність функціонування ТСЕС полягає в тому, що кожний її елемент має множинність взаємозв'язків різного характеру, спрямованості та стійкості як з елементами даної системи, так і з зовнішнім середовищем. ТСЕС - це різного рангу форми просторової організації соціально-економічного життя суспільства у вигляді промислового чи сільськогосподарського підприємства, окремого населеного пункту, промислового району, області, країни, світової співдружності країн.

ТСЕС - це складні динамічні системи, що постійно змінюються в часі. Кожна з них має як функціональну так і територіальну структуру. ТСЕС -це цілісний організм, для якого властиві якісно більш складні закономірності, ніж сума закономірностей складових частин. Цілісність системи породжує нову якість, яка не зводиться (є складнішою) до суми властивостей її елементів. Важливою ознакою цілісності є відносна стійкість системи, яка виявляється в тому, що інтенсивність взаємозв'язків між елементами (внутрішніх зв'язків) вища, ніж інтенсивність зв'язків цих елементів із зовнішнім середовищем системи.

Специфічною властивістю ТСЕС, що підкреслює її суспільно-географічну якість, є територіальність. Територія, як складова частина системи, для решти елементів слугує своєрідним базисом, вона характеризує систему з точки зору територіальної впорядкованості, густоти, рівномірності розміщення, протяжності, географічного положення. Територіальність системи виявляється в територіальних (просторових ) зв'язках та відношеннях між її елементами.

Предметом вивчення курсу є вивчення закономірностей та принципів територіальної організації продуктивних сил з метою раціоналізації їх розміщення для підвищення ефективності їх використання та функціонування.

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Територіальна соціально-економічна система (ТСЕС) -взаємопов'язане, взаємообумовлене, певним чином організоване поєднання різноякісних об'єктів типу "природа - населення - господарство" на цілісній території.

Розміщення ПС - це географічний (просторовий) розділ ПС по території, іншими словами приуроченість господарських об'єктів до тих чи інших джерел сировини, палива, енергії, місць концентрації трудових ресурсів та районів споживання готової продукції.

Територіальна організація ПС - це науково-обгрунтоване просторове поєднання складових ПС, що спирається на раціональне використання природних, матеріальних та трудових ресурсів, заощадження витрат на подолання диспропорцій у взаємо розміщенні джерел сировини, палива, енергії, місць виробництва, споживання продукції.

Територіальний поділ праці - за визначенням М.Баранського "Географічний поділ праці - це просторова форма суспільного поділу праці. Суспільний поділ праці - це розподіл виробничих та невиробничих обов'язків між членами суспільства.

Господарська спеціалізація - це реальне відродження територіального поділу праці. Вона може бути внутрідержавною, міждержавною, міжрегіональною і виражається спеціалізацією окремих районів країни, окремих країн чи регіонів на виробництві окремих видів продукції чи наданні певних видів послуг.

Кооперування - наслідок господарської спеціалізації в рамках ТПП і являється формою тривалих виробничих зв'язків між окремими районами та країнами, що виробляють певний вид продукції чи послуг.

Концентрація ПС (чи виробництва) - зосередження на певній території (із зростанням населення) виробничих потужностей, що дозволяє посилювати інтенсивність господарської спеціалізації та підвищувати її ефективність.

Територіальна структура - це результат стислих господарських зв'язків у просторі між елементами об'єкта. Вона відбиває розміщення ПС певними територіальними зосередженнями у вигляді промислових центрів, промислових вузлів, сільськогосподарських районів.

Форми ТО ПС - це стійкі територіально-економічні утворення, що характеризуються своєю різноманітністю, конфігурацією, складністю, ієрархічністю.

Територіальна концентрація - зростання кількості великих підприємств і населених пунктів на певній території, висока територіальна густота засобів виробництва, робочої сили, готової продукції. Рівень територіальної концентрації продуктивних сил визначається на основі

21

відношення вартості валової продукції, основних фондів до площі території та до кількості підприємств.

Територіальна спеціалізація - переважний розвиток на певній те­риторії найефективніших видів діяльності (у відповідності з наявними умовами та ресурсами), продукти якої йдуть переважно для міжрайонного обміну (вивозяться за межі цієї території). Для визначення територіальної спеціалізації застосовуються такі показники: 1) Індекс локалізації виробництва

 

Іл - індекс локалізації; Рі - обсяг певного виду продукції, що виробляється вконкретному районі (території); Рк- обсяг цієї ж продукції, що виробляється в країні; 2Тр - обсяг всієї продукції, що виробляється в цьому районі; 2Рк - обсяг всієї продукції, що виробляється в країні.

Якщо значення таких індексів для досліджуваної території перевищує одиницю, то виробництво (діяльність) вважається спеціалізованим, високо розвинутим.

Територіальне кооперування - організація виробничо-економічних зв'язків між підприємствами регіону для спільного виготовлення кінцевої продукції (взаємопостачання вузлів, деталей, напівфабрикатів, з яких виготовляється кінцевий продукт).

Територіальне комбінування - технологічне і організаційне поєднання на території одного підприємства (комбінату) декількох видів виробництв, різних галузей, між якими існують постійні технологічні зв'язки.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ТА ПІДГОТОВКИ ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

1. У чому полягає сутність поняття "продуктивні сили"?

2. Яка відмінність між поняттями "розміщення продуктивних сил" і "розміщення виробництва"?

3. Чи є відмінність між поняттями "регіональна економіка" та "економіка регіонів"?

4. Розкрийте сутність територіальної соціально-економічної системи (ТСЕС).

 

5. Які Визнаєте різновидиТСЕС?

6. Що є головною і рушійною силою продуктивних сил ?

 

НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ Завдання 1. Графічно зобразити схему об'єкта курсу "Регіональна

економіка" - територіальну соціально-економічну систему.

Методичні рекомендації: Для виконання завдання необхідно скористатися визначенням ТСЕС зі словника термінів та врахувати, що будь-яка система є сукупністю взаємопов'язаних компонентів. Компоненти системи позначити кружечками, а взаємозв'язки стрілочками.

Завдання 2. На основі карт атласу визначити та дати письмову характеристику територіальній соціально-економічній системі (ТСЕС).

Методичні рекомендації: Використовуючи карти навчального атласу України, визначити географічне положення, межі та склад обраної ТСЕС (це може бути окремий населений пункт, адміністративний район, адміністративна область, промисловий район, економічний район, сільськогосподарська зона).

Завдання 3. Схематично зобразити та письмово пояснити місце "Регіональної економіки" в структурі економічних навчальних дисциплін.

Методичні рекомендації: Необхідно визначити з якими дисциплінами має спільний об'єкт дослідження та в яких сферах пересікаються їх інтереси.

 

ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА

1. Заблоцький В.Ф. Розміщення продуктивних сил України. Національна макроекономіка. - К.: Академвидав, 2003. - 353 с.

2. Іщук СІ. Розміщення продуктивних сил (теорія, методи практика). К.: Європейський ун-т, 2001. - 216 с.

3. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Підручник / Дорогунцов С.І., Пітюренко Ю.І., Олійник Я.Б. та інш. - К., КНЕУ, 2005. - 562 с.

4. Розміщення продуктивних сил України. Курс лекцій. За ред. І.М. Дудника. - Полтава: РВВ ПКІ, 2000. - 170 с.

5. Розміщення продуктивних сил. За ред. СП. Качана. - К.: ВД "Юридична книга", 2004. - 532 с. - 375 с.

6. Сонько СП., Кулішов В.В., Мустафін В.І. Ринок і регіоналістика. - Київ: Ельга, Ніка-Центр 2002. - 380 с.

7. Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил та регіоналістика. -К.: Вікар, 2002. - 374 с.

8. Хвесик М.А., Горбач Л.М., Пастушенко П.П. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка. - К.: Кондор, 2005. - 344 с.

 

Тема 2. Закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів.

 

Починаючи вивчення теми, слід враховувати, що процес розміщення

23

відбувається як під впливом дії як об'єктивних законів та закономірностей так і під впливом волі суб'єкта (людини).

Чистого розмежування між законами та закономірностями не існує і досить часто в науковій літературі одні й ті ж відношення чи залежності розглядаються то як закони, то як закономірності. Навіть у визначенні закони та закономірності дуже схожі. Економічні закони - це об'єктивні закони розвитку суспільства, що відображають відносини в процесі виробництва, розподілу та споживання матеріальних благ. Вони виражають найбільш істотні стійкі зв'язки між явищами економічного життя суспільства. Досліджуючи категорію "закономірності" розміщення продуктивних сил і регіональної економіки треба акцентувати, що це фактично просторовий вияв окремих економічних законів.

Різниця між законом і закономірністю тут не просто у додаванні слова "територіальний", а саме - у проекції закону на територію. Наприклад, суспільний поділ праці може існувати в певній родині, в певному колективі, а територіальний поділ передбачає економічну диференціацію простору.

Територіальні соціально-економічні системи, незважаючи на їх велику різноманітність, в своєму розвитку виявляють досить стабільну сукупність суттєвих спільних функцій, ознак, відношень. Ця спільність знаходить вияв в законах територіальної організації продуктивних сил, під якими слід розуміти найбільш загальні, суттєві, об'єктивно неминучі внутрішні просторові відношення між елементами ТСЕС. Одне з найбільш повних формулювань таких законів зробив професор М.Д. Пістун, який виділив такі закони:

1. Закон раціональних територіальних зв'язків, який виявляється в своєрідному "еволюційному відборі" в певних (вигідних людині) пунктах взаємодіючих елементів (сировини, енергії, трудових ресурсів, споживачів, і т.п.) для нормального функціонування ТСЕС.

2. Закон територіальної спеціалізації - відносно високі масштаби та рівень розвитку певного виду діяльності (виробництва) на певній території (регіоні) у відповідності з наявністю сприятливих умов (ресурсів, факторів) для цього виду діяльності. Цей закон визначає місце даного об'єкту в географічному поділі праці.

3. Закон територіальної концентрації - тяжіння (доцентрова сила ) підприємств до вигідних в технологічному та економічному розумінні пунктів (тобто, до таких, де є сприятливі умови для кооперування, комбінування) з метою підвищення продуктивності праці.

4. Закон територіальної комплексності - обумовлює формування раціональних взаємозв'язків як безпосередньо у виробництві (взаємодоповнення виробничих стадій і циклів ), так і в інших сферах ТСЕС (природні ресурси, розселення, інфраструктура).

5. Закон територіальної пропорційності функціонування компонентів територіальної соціально-економічної системи, який визначає найбільш раціональний обмін речовини, енергії та інформації в кожному пункті людської діяльності.

Дія законів знаходить конкретний вияв через призму факторів, принципів та показників ефективності територіальної організації ТСЕС. Фактори розміщення продуктивних сил (РПС) - це сукупність матеріальних об'єктів, природних, соціально-демографічних, господарських та просторових явищ і відносин, що суттєво впливають на процеси і результати територіальної організації виробництва, а в більш широкому розумінні - на територіальну організацію ТСЕС.

Зрозуміло, що на досить складний (як за змістом, так і за формами) процес розміщення продуктивних сил впливає велика різноманітність факторів, які можна згрупувати наступним чином:

Природно-ресурсні.

Екологічні.

Техніко-технологічні.

Демографічні.

Соціальні.

Загальноекономічні.

Суспільно-географічні.

Суспільно-політичні.

Історичні.

Національно-етнічні.

Принципи розміщення продуктивних сил - це вироблені людиною (суб'єктивно) на основі вивчення законів, процесів, факторів і форм розміщення виробництва правила цілеспрямованого впливу (управління) на розміщення виробництва. При цьому визначальний вплив на характер принципів повинна мати кінцева мета управління - оптимізація територіальної соціально-економічної системи держави. Найважливішими принципами розміщення продуктивних сил є наступні:

1. Досягнення найбільшої економії суспільної праці за рахунок наближення виробництва до джерел палива і сировини, районів споживання продукції, до трудових ресурсів.

2. Першочергове освоєння найкращих (найвигідніших) природних ресурсів при умові їх комплексного та економного використання.

3. Прогнозно-планове узгодження і гармонійне поєднання спеціалізації і комплексного розвитку районів (територій).

4. Зростання господарського потенціалу всіх регіонів країни.

5. Раціоналізація (вдосконалення) територіально-виробничих зв'язків за рахунок зближення добувної промисловості з обробною.

6. Обмеження надмірної концентрації промисловості і населення у великих містах, переважне розміщення нових промислових підприємств в малих і середніх містах.

7. Нівелювання суттєвих відмінностей в рівнях соціального розвитку районів.

8. Максимальне врахування і використання в розміщенні виробництва результатів науково-технічного прогресу.