Тема 18. Світовий досвід і міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища
Мета роботи: засвоєння, закріплення і систематизація знань про міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища.
План вивчення теми
1. Напрями державної екологічної політики
2. Глобалізація екологічних проблем
3. Міжнародні зобов'язання України щодо навколишнього природного середовища
4. Форми міжнародного співробітництва у сфері охорони навколишнього природного середовища
5. Досвід розвинутих країни у сфері охорони навколишнього природного середовища
Методичні рекомендації
Міжнародне співробітництво України в екологічній сфері визначається Основними напрямами державної екологічної політики, а також міжнародними та міждержавними договорами та угодами. Значну роль в реалізації положень цих документів та інших міжнародних конвенцій (див. додат.) відіграє спеціалізована організація під назвою Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП), а також інші структури Організації Об’єднаних Націй (ЮНЕСКО, ФАО, ВОЗ, МАГАТЕ).
Розв'язання сучасних екологічних проблем в Україні можливе тільки в умовах широкого й активного міжнародного співробітництва всіх країн у цій сфері. Це зумовлено насамперед такими обставинами:
- глобальним характером екологічних проблем;
- транскордонним характером забруднення навколишнього середовища;
- міжнародними зобов'язаннями України щодо охорони навколишнього природного середовища;
- необхідністю міжнародного обміну досвідом і технологіями, можливістю залучення іноземних інвестицій.
Україна є учасником понад 20 міжнародних конвенцій та двосторонніх угод, пов'язаних з охороною навколишнього природного середовища.
Інтерес може становити доступ до ринку з метою залучення екологічно чистих технологій та обладнання для захисту навколишнього природного середовища України. Інтеграція незалежної України у світове співтовариство уможливила безпосередньо міжнародну економічну, технічну та експертну допомогу.
Головними її напрямами є:
- гранти (безоплатна допомога) та в майбутньому можливі кредити Програми розвитку ООН, Програми охорони навколишнього природного середовища. Перші гранти було спрямовано на збереження біорізноманіття (дельта Дунаю та Східні Карпати), а також регіонально важливий проект — захист Чорного моря від забруднення;
- допомога Європейського Союзу в рамках технічної допомоги країнам СНД (TACIS). Хоча проблеми охорони навколишнього природного середовища не належать до пріоритетних програм TACIS;
- міжнародна допомога окремих розвинутих країн (США, Канади, Нідерландів, Німеччини, Данії, Великобританії) як у рамках багатосторонніх програм, так і на підставі двосторонніх угод.
Механізм управління процесом природокористування у більшості країн сформувавсь у 70-х роках XX ст. Він відзначається високим організаційним рівнем, гнучким застосуванням адміністративно-нормативних методів у поєднанні з фінансово-економічним стимулюванням приватного сектора, активним використанням найновіших досягнень НТП. У більшості країн уряди мобілізовували матеріальні, фінансові, науково-технічні ресурси для вирішення завдань охорони довкілля і досягли певних результатів у цьому напрямі.
Питання для самоконтролю
1. Основні принципи міжнародного співробітництва в екологічній сфері.
2. Форми участі України в міжнародному співробітництві з питань охорони довкілля.
3. Принципи екологічної політики економічно розвинених країн
4. Охарактеризуйте комплекс правових інструментів з охорони навколишнього середовища економічно розвинутих країн
5. Екологічні нормативи і стандарти якості середовища економічно розвинених країн
6. Види економічного стимулювання природоохоронної діяльності у розвинених країнах
Література
[1, 3, 5, 6, 7, 10, 12, 22, 23, 24]