4.3.17. Профілактика неонатального сепсису
1. Здорова мати - здорова дитина.
2. Санітарно-гігієнічний режим в пологовому залі, до- і післяпологових палатах, відділеннях інтенсивної терапії новонароджених.
3. Навчання персоналу, батьків.
4. Одноразовий інструментарій або відповідна його обробка (стерилізація).
5. Обробка рук: мити 2-3 хв., сушити, застосовувати антисептики.
6. Дотримуватися правил зберігання молока.
7. Уникати проведення процедур і використання тієї клінічної практики, що вірогідно підвищує ризик виникнення сепсису.
4.3.18. Сучасні рекомендації щодо профілактики бактеріальних інфекцій, набутих від матері
1. Санація хронічних вогнищ інфекції у жінок фертильного віку.
2. Призначення антибіотиків матері в пологах за наявності таких чинників ризику:
- доведена внутрішньоутробна бактеріальна інфекція (пневмонія, сепсис) в попередньо народженої дитини;
- тривалість безводного періоду > 18 год.;
- фебрильна температура під час пологів;
- передчасні пологи;
- передчасний розрив оболонок плода;
- хоріоамніоніт.
Перші 4 чинники ризику пов’язані з можливістю інфікування новонародженої дитини стрептококами групи В, які колонізують пологові шляхи матері. Таке інфікування найчастіше відбувається під час пологів.
· Для проведення відповідної антибіотикопрофілактики на початку пологів призначають пеніцилін (5 млн. ОД [початкова доза навантаження] à 2,5 млн. ОД ЛИШЕ внутрішньовенно через кожні 4 год. до народження дитини) або напівсинтетичний пеніцилін (2 г à 1 г внутрішньовенно через кожні 4 год. до народження дитини), або цефалоспорин 1-2 генерації (2 г à 1 г внутрішньовенно через кожні 8 год. до народження дитини) або еритроміцин (500 мг внутрішньовенно кожні 6 год.). У разі підозри на анаеробну інфекцію можливим є також додаткове застосування кліндаміцину (900 мг внутрішньовенно через 8 год.).
Цефалоспорини, еритроміцин або кліндаміцин застосовують за наявності даних анамнезу матері про алергічні реакції на пеніциліни.
У випадку виділення резистентних штамів може використовуватись ванкоміцин (1 г внутрішньовенно через 12 год).
Антибактеріальну профілактику під час пологів вважають адекватною лише за умови введення пеніциліну, ампіциліну, цефазоліну або ванкоміцину щонайменше за 4 год. до народження дитини. Ефективність еритроміцину і кліндаміцину щодо інфекції, спричиненої стрептококом групи В, може бути сумнівною.
· Відразу після встановлення діагнозу передчасного розриву оболонок плода (вагітність недоношена) рекомендується внутрішнє призначення еритроміцину (1-2 г за 3-4 прийоми на добу) або напівсинтетичного пеніциліну (за винятком препаратів, що містять клавуланову кислоту) [1-2 г ампіциліну що 6 год. внутрішньовенно протягом перших 24 год. з наступним переходом на внутрішній прийом – 500 мг кожні 6 год.] на 7 днів або до моменту народження дитини.
· За наявності хоріоамніоніту рекомендується внутрішньовенне призначення антибіотика широкого спектру дії (найчастіше, цефалоспорини 3-4 генерації).
4.3.19. Прогноз
Треба пам‘ятати, що сепсис - завжди важке захворювання. Тривалість його перебігу - від 2-3 тиж до декількох місяців.
Прогноз СН завжди серйозний: не лише висока летальність, але і пізні ускладнення: енцефалопатії, диспропорції росту, органні порушення: портальна гіпертензія (після омфаліту), бронхоектази, кісти (після деструктивної пневмонії), пієлонефрит (після інфекції сечових шляхів), неспецифічний виразковий коліт, целіакія (після ентероколіту), укорочення кінцівки (після остеомієліту).
5. МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
5.1. Питання для самоконтролю