2. Позитивні результати відповідних діагностичних обстежень.

Дата: 2025-05-21; Просмотры: 4

Оценка:

0.00 из 5.00 — оценок

Скачиваний: 0

Скачать

4.3.14. Результати діагностичних обстежень, що вказують на можливу наявність сепсису

• Рентгенографія легень – зниження прозорості, інфільтративні або вогнищеві тіні.

• Загальний аналіз крові

- лейкоцитарний індекс (співвідношення незрілих і загальної кількості нейтрофілів) > 0,2;

абсолютна кількість незрілих нейтрофілів (палички й інші клітинні форми, що характеризують зсув формули «вліво») - показник > 1,5 х 10⁹/л є підозрілим, а > 2,0 х 10⁹/л - свідчить про наявність септичного процесу; після 4-го дня життя показник > 1,0 х10⁹/л також є діагностичним в плані інфекції;

- наявність внутрішньоклітинних лейкоцитарних включень (токсична грануляція), тілець і вакуолізація лейкоцитів також можуть мати діагностичне значення;

- кількість лейкоцитів < 5,0 х 10⁹/л (нормальні показники в першу добу – 5-30 х 10⁹/л; після 4-го дня життя показник > 20 х 10⁹/л також завжди є підозрілим;

- ШОЕ > 7 мм/год (до 7 дня) і > 15 мм/год (після 7 дня);

- тромбоцитопенія < 150х10⁹/л може також свідчити за наявність сепсису, хоча часто виявляється у глибоконедоношених новонароджених з неінфекційною патологією.

Лейкоцитарний індекс (ЛІ) – співвідношення між кількістю незрілих та загальною кількістю нейтрофілів).

- Уважається, що показник ЛІ > 0,2 може свідчити про інфекцію, хоча його підвищення також спричинюється важким пологовим стресом, асфіксією, синдромом аспірації меконію, пневмотораксом, гемолітичною хворобою, а також прееклампсією або підвищенням температури у матері.

- Індекс > 0,2-0,3 вже може бути діагностичним для сепсису.

- Вірогідність цього показника підвищується, якщо загальна кількість лейкоцитів також є ненормальною, особливо, якщо вона знижена.

• Позитивний С-реактивний білок крові (> 0,3-0,6 мг/л).

• Результат загального аналізу ліквору – див. наступний пункт.

Основні гемодинамічні співвідношення, що характеризують розвиток шоку

* - Можуть вимірюватись. Рамками зазначені показники, на які можна впливати з допомогою медикаментів

Сучасний сепсис новонароджених у переважній більшості випадків клінічно розглядається як септицемія, що виявляється відсутністю типових піємічних вогнищ і підтверджується альтернативним використанням терміну «неонатальна септицемія». Своєчасна діагностика й ефективне лікування дозволяють запобігти формуванню класичних гематогенних піємічних вогнищ, таких, як абсцеси у легенях і печінці, менінгіт, остеомієліт тощо. Водночас, незважаючи на те, що менінгіти й остеомієліти справді можуть ускладнювати перебіг септичного процесу і бути його частиною, ці захворювання часто розглядаються окремо як вогнищеві (системні) клінічні форми бактеріальних інфекцій.

4.3.15. Менінгіти у новонароджених

· Частота - 0,1-0,5 на 1000 народжених живими

· 80% усіх випадків гнійних менінгітів припадає на недоношених дітей

· Смертність від гнійних менінгітів коливається від 7 до 40%

· Серйозні ускладнення відмічають у 20-50% дітей, які перенесли менінгіт (гідроцефалія, сліпота, глухота, спастичні парези, епілепсія, затримка психомоторного розвитку)

· Ранні менінгіти, менінгоенцефаліти розвиваються в перші 72 год життя дитини, пізні - з 4-5 дня життя.

· Епідеміологічні особливості виникнення цього захворювання відповідають описаним для сепсису. Важливо звернути увагу на те, що етіологічна структура менінгітів у новонароджених відрізняється від такої у старших немовлят і дітей.