Львівський національний медичний університет
імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО
КАФЕДРА ПЕДІАТРІЇ
ПЕДІАТРІЯ
МОДУЛЬ 2. НЕОНАТОЛОГІЯ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 9
ІНФЕКЦІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ НОВОНАРОДЖЕНИХ
Навчально-методичний посібник
Львів - 2014
УДК: 616.1 + 616- 002.77Ї -053.2 (075)
ПЕДІАТРІЯ. МОДУЛЬ 2. НЕОНАТОЛОГІЯ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 9. ІНФЕКЦІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ НОВОНАРОДЖЕНИХ
/за ред. проф. Д.О.Добрянського, проф. С.Л.Няньковського – Львів, 2010.
Автори: проф. Д.О.Добрянський, ас. Ю.Б.Кузьмінов.
Затверджено Цикловою методичною комісією з педіатричних дисциплін Львівського національного методичного університету імені Данила Галицького. Протокол №__ від ___ ___________ 2014 р.
Рецензенти:
Гнатейко О.З. – професор, зав. кафедри пропедевтики дитячих хвороб Львівського національного методичного університету імені Данила Галицького
Юрцева А.П. – завідувач кафедри пропедевтики дитячих хвороб Івано-Франківського державного медичного університету
1. АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМИ
Бактеріальні інфекції новонароджених посідають важливе місце в структурах неонатальної захворюваності та смертності.
Загалом інфекційні захворювання є провідною причиною смерті новонароджених у світі (» 38 % у структурі), і абсолютна більшість з них спричинюється бактеріями. Якщо випадки смерті від правця і діареї трапляються майже виключно у найменш розвинутих регіонах світу, то від бактеріальних сепсису і пневмонії немовлята помирають у всіх країнах.
Близько 2 % плодів можуть бути інфіковані внутрішньоутробно, а протягом першого місяця життя інфекційні захворювання виявляються у майже 10 % немовлят.
Широке застосування методів інтенсивної терапії для виходжування новонароджених дітей високого ризику і, насамперед, недоношених, визначає високу частоту неонатальних госпітальних інфекцій, яка у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених може перевищувати 25 %. Нозокоміальна бактеріємія (септицемія) є найпоширенішим внутрішньолікарняним захворюванням у розвинених країнах світу.
Висока частота інфекційної патології зумовлена анатомо-фізіологічними особливостями «бар’єрних» тканин і, насамперед, шкіри, а також наявністю специфічних вхідних воріт інфекції (імунологічно незрілі травний канал і дихальна система, судини, пупкова ранка).
Іншою унікальною епідеміологічною особливістю інфекцій у новонароджених є можливість їх материнського походження, тобто, передачі від матері різними шляхами і в різні періоди вагітності, пологів або ж після народження.
Потенційні збудники інфекцій плода і новонародженого, які колонізують материнський організм, не обов’язково спричинюючи клінічно явне захворювання у матері, можуть суттєво впливати на перинатальні наслідки, не лише підвищуючи ймовірність виникнення відповідних захворювань, але і визначаючи вищий ризик невиношування, затримки внутрішньоутробного розвитку плода, формування природжених аномалій розвитку тощо.
Межа між локалізованими і генералізованими формами бактеріальних інфекцій у новонароджених дітей значною мірою умовна, оскільки в деяких випадках спостерігається швидкий перехід місцевого запального процесу в генералізовану інфекцію.
Серед усіх новонароджених дітей, недоношені немовлята та діти з малою масою при народженні є найбільш чутливими до інфекцій. Саме у цій групі новонароджених інфекційні захворювання є найпоширенішими.
Інфекції у новонароджених можуть спричинюватись, не лише бактеріями, але й іншими мікроорганізмами і вірусами. Саме ці збудники частіше інфікують плід внутрішньоутробно або під час пологів, визначаючи розвиток внутрішньоутробних (природжених) або перинатальних інфекцій.
ОСНОВНІ НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ МОДУЛЮ
1. Визначати етіологічні, патогенетичні фактори і чинники ризику інфекційних захворювань плода і новонародженого.
2. Класифікувати й аналізувати типову клінічну картину інфекційних захворювань у плода і новонародженого: внутрішньоутробна, перинатальна, локальна і генералізована інфекція.
3. Визначати особливості інфекційних захворювань плода і новонародженого (внутрішньоутробна, перинатальна, локальна і генералізована інфекція) і ставити попередній клінічний діагноз.
4. Складати план обстеження новонародженого з підозрою на інфекцію й аналізувати типові дані лабораторних та інструментальних обстежень.
5. Демонструвати володіння принципами лікування, реабілітації і профілактики інфекційних захворювань плода і новонародженого (внутрішньоутробної інфекції, локальної та генералізованої інфекції).
6. Ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при гострій дихальній недостатності, гострій нирковій недостатності, судомному синдромі, некротичному ентероколіті, синдромі дисемінованого внутрішньосудинного зсідання при перинатальних інфекційних захворюваннях у новонароджених.
7. Проводити диференціальну діагностику інфекційних захворювань у новонароджених і ставити попередній діагноз.