4. 3. Геморагічний синдром в новонароджених
4.3.1. Система гемостазу в новонароджених
Існує декілька особливостей гемостазу новонароджених дітей. В перші дні життя на систему гемостазу впливають особливості внутрішньоутробного розвитку і характер пологів. По мірі дозрівання ферментативних систем і вдосконалення нейрогуморальних регуляторних механізмів забезпечується рівновага системи гемостазу.
Гемостаз поділяється на судинно-тромбоцитарний (первинний) та коагуляційний (вторинний).
Центральним компонентом первинного гемостазу є тромбоцит. Участь тромбоцитів у гемостазі визначається такими їх функціями:
1) ангіотрофічною – здатністю підтримувати нормальну структуру і функцію мікросудин, їх витривалість до шкідливих впливів та непроникність щодо еритроцитів;
2) здатністю підтримувати спазм ушкоджених судин шляхом секреції вазоактивних речовин – адреналіну, норадреналіну, серотоніну, тромбоксану;
3) здатністю закривати просвіт ушкоджених судин шляхом утворення первинного тромбоцитарного тромбу внаслідок адгезії до субендотелію та агрегації між собою, а також можливості утворення, накопичення та секреції речовин, що стимулюють ці процеси;
4) участю у процесі зсідання крові.
Система гемостазу в новонароджених характеризується такими особливостями:
1) кількість тромбоцитів в крові доношених новонароджених не відрізняється від показників старших дітей і дорослих, складаючи 150-400 х 109/л;
2) резистентність капілярів у здорових доношених дітей є нормальною, тоді як у недоношених та при деяких патологічних станах можливе її зниження, що пов’язане з гіпоксемією, гіперкапнією, ацидозом, порушеннями гемостазу тощо;
3) первинна та вторинна агрегація тромбоцитів у новонароджених нормальна або незначно знижена; субмікроскопічна будова тромбоцитарних гранул не має відмінностей в дорослих та новонароджених;
4) ретракція кров’яного згустку в дітей перших днів життя помірно порушена, а тривалість кровотечі відповідає нормі;
5) протягом раннього неонатального періоду спостерігається зниження 4-х вітамін К-залежних (II, VII, IX, X) та деяких інших факторів зсідання крові, а також фізіологічних антикоагулянтів (AT III, протеїн С тощо), компонентів фібринолізу і калікреїн-кінінової системи (плазміноген, прекалікреїн, високомолекулярний кініноген [ВМК]).
У недоношених дітей має місце більш значний дефіцит і прокоагулянтів, і антикоагулянтів.
Таблиця 15