1. Оцініть важкість і тип дихальних розладів (ДР) у цієї дитини?

2. Якою буде тактика подальшої допомоги цій дитині?

3. Складіть план лікувальних заходів

 

5.3.2. Перелік навчальних практичних завдань, які потрібно виконати на практичному занятті

1. Визначити ступінь важкості ДР в новонародженого за клінічними ознаками і результатами додаткового обстеження

2. Забезпечити проведення оксигенотерапії з використанням вільного потоку кисню з допомогою носових канюль, кисневого намету і лицевої маски.

5.4. Відповіді

5.4.1. Тестові завдання

1-В; 2-E; 3-B; 4-А; 5-С; 6-В; 7-D; 8-D; 9-A; 10-C.

5.4.2. Ситуаційні завдання

Задача 1

1. Важкість ДР за шкалою Довнеса – 7 балів, що визначає наявність важких дихальних розладів.

2. Так. Враховуючи відсутність значного ціанозу і наявність стогону на видиху і ретракцій, можна думати про легеневий тип ДР.

3. Повний загальний аналіз крові, рентгенографія органів грудної клітки, газовий склад крові, культура крові, вміст глюкози в крові.

Задача 2

1. Важкі дихальні розлади легеневого типу.

2. Негайне призначення кисневої терапії (СРАР – якщо можливо), можливого моніторингу (пульсоксиметрія) і переведення у палату (відділення) інтенсивної терапії (ІТ). За відсутності відділення ІТ в акушерському стаціонарі – готувати до переводу в обласне (міське) відділення ІТ новонароджених.

3. План лікувальних заходів

• Режим інкубатора або відкритої системи інтенсивної терапії (стіл з можливістю серво-контролю температури тіла дитини) з термонейтральним середовищем.

• Вимірювання температури і вмісту глюкози у крові відразу після переводу у палату/відділення. Невідкладна корекція гіпотермії і гіпоглікемії за наявності.

• Забір крові на стерильність. Фіксація периферичної вени. Інфузія [10% глюкози + 10% кальцію глюконат – 200 мг/кг] з розрахунку 60 мл/кг.

• СРАР 6 см Н2О з FiO2, щоб забезпечити SpO2 90-94%. Якщо потрібна FiO2 > 60%, збільшити тиск до 7-8 см Н2О.

• Антибіотики – напівсинтетичний пеніцилін + аміноглікозид, внутрішньовенно.

• Спостереження за станом ЖФ, оцінка важкості ДР через годину.

 

ХВОРОБИ ОРГАНІВ ДИХАННЯ У НОВОНАРОДЖЕНИХ

Мета заняття – навчитися діагностувати і складати план лікування найпоширеніших захворювань легень у новонароджених неінфекційної й інфекційної етіології.

2. НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Студент повинен знати:

– етіологію і патогенез найпоширеніших захворювань легень у новонароджених (респіраторний дистрес-синдром (РДС), пневмонія, транзиторне тахіпное новонароджених (ТТН), синдром аспірації меконію (САМ), бронхолегенева дисплазія (БЛД) тощо);

– принципи диференціальної діагностики захворювань легень у новонароджених дітей;

– допоміжні методи діагностики;

– специфічні лікувальні заходи.

Студент повинен уміти:

– діагностувати найпоширеніші захворювання легень у новонароджених за клінічними даними;

– скласти план додаткового обстеження й оцінити одержані результати;

– провести диференціальну діагностику захворювань легень у новонароджених;

– скласти план лікування немовляти з певним захворюванням легень.

3. МІЖПРЕДМЕТНА ІНТЕГРАЦІЯ

Дисципліни Знати Уміти
Фармакологія Клінічну фармакологію антибактеріальних препаратів, діуретиків, адреноміметиків, інгібіторів ФДЕ Використовувати ці знання, призначаючи лікування
Акушерство і гінекологія Методи визначення зрілості легень плода Оцінювати зрілість легень плода, визначати відповідну акушерську тактику

4. МАТЕРІАЛИ ДОАУДИТОРНОЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

4.1. Респіраторний дистрес-синдром

Респіраторний дистрес-синдром (РДС) переважно розвивається у недоношених новонароджених. Це захворювання діагностується приблизно у 15 % усіх дітей з малою масою при народженні.

Захворюваність зростає зі зменшенням гестаційного віку, сягаючи 60-80 % серед немовлят, які народились при терміні вагітності менше 28 тиж. РДС може траплятись також і у доношених дітей, які страждали внутрішньоутробно або під час пологів, однак, це не є типовим.

Розвиток захворювання супроводжується зменшенням податливості і ФЗЄЛ, виникненням ателектазів, підвищенням проникності альвеолярних капілярів і формуванням гіалінових мембрани.