Середні річні витрати гарячої та холодної води

Дата: 2025-04-30; Просмотры: 5

Оценка:

0.00 из 5.00 — оценок

Скачиваний: 0

Скачать

Середні річні витрати холодної G_річ.^с та гарячої G_річ.^h води визначаються за формулами, дм³ /рік:

для гарячої води: (3.7)

= = 8863323 дм³ /рік

для холодної води: +В (3.8)

= + 17,06 = 13290509 дм³ /рік

де: 1,3 – коефіцієнт максимальної нерівномірності споживання води;

t – тривалість дії водорозбірних пристроїв та обладнання протягом доби, год;

t – кількість робочих днів підприємства протягом року, днів.

В – витрати води на поливання території, м³, що визначаються за формулою

(3.9)

B = = 17,06 м³

де: В_к – норма витрат води одним краном за годину, В_к = 1,08 м³;

S_д – площа території, яка поливається, м²;

τ – тривалість роботи поливального крану протягом доби, τ = 2-3 год.;

Т_п – період поливання території протягом року, Т_п = 187 діб;

710 – площа, яку обслуговує один кран, м².

Визначення річних витрат тепла на гаряче водопостачання

Річні витрати тепла на гаряче водопостачання підприємств визначаються за формулою, ГДж:

Q_річ. = G^h_річ ·c·(t₂ - t₁) 10^-6, ГДж; (3.10)

G^h_річ. = 8863323 · 4,19 ·( 70 – 5) · 10^-6 = 2413,92 ГДж

де: G^h_річ – річні витрати води в системі гарячого водопостачання, дм³;

c – теплоємність води, кДж/кг (с = 4,19 кДж/кг);

t₂ – температура гарячої води в системі (t₂ = 70 ^оС);

t₁ – температура холодної води в системі (t₁ = 5 °С).

3.3.3. Каналізація

Об’єкти підприємств харчування обладнуються зовнішньою та внутрішньою системами каналізації. Внутрішня система каналізації включатиме побутову і виробничу системи відповідно до вимог ДБН В.2.5-64:2012 "Внутрішній водопровід та каналізація".

Розрахункові витрати стічних вод

Розрахункові витрати стічних вод можуть бути визначені за формулою, м³/рік: G_ст. = (0,85÷0,95)·G_розр. (3.11)

G_ст. = (0,85÷0,95) · 22153832 = 17723065 м³/рік

де: G_розр. – річні витрати холодної та гарячої води, м³/рік,

G_розр.= G^h_.річ.+ G ^c_річ.= 13290509 + 8863323 = 22153832 м³/рік.

4. ЕЛЕКТРИЧНИЙ РОЗДІЛ

4.1 Визначення споживання електроенергії

За даними табл. 4.1(таблицю складаємо з літературних джерел [3])визначаються витрати електроенергії за рік за формулою:

N_рік = N_доб · n_рік + N_{хол.обл.} · 365

де: N_рік - витрати електроенергії підприємства за рік, кВт·год ;

N_доб - добві витрати електроенергії без холодильного обладнання, кВт·год;

n_рік - кількість робочих днів за рік;

N_{хол.обл.} - добова витрата електроенергії на холодильне обладнання, кВт·год.

Таблиця 4.1

Витрати електроенергії на виробничі цілі

Продовження табл. 4.1

Отже N_рік = 162, 6 · 365 + 21,74 = 59370,74 кВт·год

На освітлення N_рік = 220· 365 = 80300 кВт·год

4.2 Вибір елементів електрообладнання

Вибір потужності трансформаційної підстанції

На підставі даних табл. 4.1 підбираємо трансформатори типу ТМ-160/10 в кількості – 4 шт., потужністю 160 кВт .

Вибір автоматичних вимикачів і силових шаф

Для визначення типу автоматичних вимикачів необхідно визначити величину струму споживачів окремих силових щитів, згідно виразів:

І_{розч.тепл.} ³ 1,1 І_р = 50³ 22

І_{розч.електр.} ³ 1,2 [К І_пуск + ] = 50 ³ 45

де: І_{розч.тепл.} – розрахунковий струм споживачів, ( І_{розч.тепл} = 50);

І_{розч.електр.} – номінальний струм електромагнітного розчеплювача, (І_{розч.електр} = 20);

І_р – розрахунковий струм споживачів, (І_р = 20);

К – коефіцієнт кратності (К = 4 ¸ 8);

І_пуск – найбільший пусковий струм споживача в даній групі, (І_пуск = = 50);

– сумарний розрахунковий струм даної групи споживачів без найбільшого з них, ( = 20).

За значенням струму розчеплення вибирають тип автоматичного розчеплювача (додаток 8) [3].

З розрахункового струму всіх споживачів окремих силових щитів вибирають типи шаф з необхідної кількості робочих груп (додаток 9) [3].

Ттипи силових щитів заносимо до табл.4.2.

Таблиця 4.2

Зведена таблиця групової електричної мережі

Продовження табл. 4.2

4.3 Схема електрозабезпечення підприємства

Схема електрозабезпечення підприємства наведена у додатку В.

5. ОХОРОНА ПРАЦІ

5.1 Можливі небезпека і шкідливості на підприємстві

Залежно від виробничих обставин в процесі праці організм людини сприймає комплекс чинників, що можуть позитивно або негативно впливати на стан її здоров‘я та рівень працездатності.

Залежно від інтенсивності та часу дії ці чинники можуть бути небезпечними або шкідливими.

Організм людини може пристосуватися до виробничих умов лише тоді, коли шкідливі або небезпечні чинники не досить активні і їх рівень знаходиться в межах гранично допустимих нормативних значень. Якщо ж шкідливі і небезпечні чинники виробничого середовища досить активні, тоді організм людини не в змозі до них пристосуватися і його нормальне функціонування порушується, а стан здоров’я погіршується внаслідок чого виникають виробничі травми або професійні захворювання.

Найбільш характерними специфічними наслідками впливу шкідливих й небезпечних чинників є виробничі травми і професійні захворювання.

Між виробничими небезпечними й шкідливими чинниками досить важко провести відповідну межу. Один і той же виробничий чинник за природою своєї дії може одночасно належати до різних класифікаційних груп. Наприклад, виробничий пил залежно від походження та інших характеристик може спричинити легеневий фіброз або травмування очей або інших ділянок тіла; іонізуюча радіація може викликати променеву хворобу або спричинити променеве смертельне ураження («смерть під променем»); шум може бути причиною професійного невриту або слухової травми і т. ін.

Відповідна форма організації праці та результати наукових розробок з питань гігієни та виробничої санітарії усувають дію деяких шкідливих небезпечних чинників, знімають негативні наслідки перевантажень як фізичного так й психофізіологічного характеру і створюють умови для тривалого довголіття та високого рівня працездатності.

При правильній організації праці, дотриманні технологічної і трудової дисципліни процес виробничої діяльності відбувається без випадків травматизму, професійних захворювань та аварій, а при відхиленні від затвердженої технології робіт, порушенні режимів експлуатації обладнання, техніки безпеки та виробничої санітарії можуть виникати ситуації, що спричиняють травмування або професійні захворювання.

5.2 Генеральний план підприємства

При створенні підприємства розробляється генеральний план, який являє собою графічне відображення його території з усіма будівлями, спорудами, комунікаціями, транспортними шляхами та сполученнями, що прив’язані до території будівництва підприємства.

Генеральний план будівництва кафе наведений у додатку А.

5.3 Заходи з безпечної життєдіяльності і виробничої санітарії

Оскільки головним у діяльності з охорони праці є профілактика травматизму, заходів щодо поліпшення умов праці й побуту працюючих дозволяють не тільки знизити виробничий травматизм, професійну й загальну захворюваність, а й сприяють підвищенню продуктивності якості праці.

Завданнями виробничої санітарії для кафе дитячого:

- усунення із виробничої сфери шкідливих виробничих факторів, що можуть несприятливо впливають на здоров'я працюючих;

- розробка заходів щодо санітарно-технічної охорони праці, гігієни і здорового режиму праці і відпочинку працюючих;

- проведення лікувально-профілактичних заходів для попередження професійних захворювань;

- розробка нових засобів колективного індивідуального захисту, які зменшують вплив шкідливих виробничих факторів на людину;

- розробка нормативно-технічної документації, у якій встановлюються вимоги виробничої санітарії, спрямованої на поліпшення умов праці працюючих.

Рішення цих завдань забезпечує створення здорових і безпечних умов праці, поліпшення і збереження загального рівня здоров'я працюючих.

5.4 Вимоги безпеки праці при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт

Під час навантаження і розвантаження необхідно правильно розподіляти вантаж на транспортних засобах.

Вантаж рівномірно укладають по всій площі, щоб він не виступав через борти машини і був надійно закріпленим. Поштучні вантажі, що виступають вище бортів кузова мають ув’язуватися міцними мотузками. Забороняється з’єднувати їх металевим дротом або стальними канатами. Висота вантажу має не перевищувати допустиму висоту переїздів під мостами, шляхо- і трубопроводами, і не може бути більше 3,8 м від поверхні дороги до найвищої точки вантажу.

При навантажуванні навалом сипучих і мало сипучих матеріалів стежать, щоб вантаж не піднімався над бортами кузова (стандартними і нарощеними) і був розміщений рівномірно по всій площі.

Задні колеса машини під час навантаження загальмовують, а на передніх закріплюють додаткові вантажі. Штучний вантаж (бочки, ящики, піддони та ін.) укладають щільно, без проміжків, щоб при гальмуванні під час руху він не переміщався по кузову, оскільки це може порушувати стійкість транспортного засобу.

Навантажувати та розвантажувати вантажі необхідно відповідно до вимог ГОСТ 12.3.009-76 * під керівництвом відповідальної особи. Працівники, які постійно зайняті на вантажно-розвантажувальних роботах, забезпечуються необхідними засобами безпеки та проходять обов’язкові медичні огляди.

Вантажно-розвантажувальні роботи здійснюватимуться під керівництвом відповідальної особи, призначеної в установленому порядку. Така особа перевіряє (до початку роботи і в процесі її виконання) справність підіймально-транспортних машин та механізмів, такелажного та іншого інвентарю, інструктує працівників, пояснює послідовність виконання операцій, стежить, щоб у зоні проведення робіт не було сторонніх осіб тощо. У разі виникнення небезпечних ситуацій особа, що відповідає за здійснення вантажно-розвантажувальних робіт вживає запобіжні заходи, а якщо необхідно - припиняє роботу до усунення небезпеки.

5.5 Електробезпечність

Згідно з ПУЕ в електроустановках використовують такі системи заходів:

- захисне заземлення;

- замулення;

- ізоляція струмопровідних частин;

- захисне вимикання;

- малі напруги;

- недоступність до неізольованих провідників та ін..

Для кафе дитячого підбираємо заземлюючі пристрої з опором не більше за 4 Ом як штучні так і природні.

Також будуть використовуватись додаткові засоби захисту, а саме:

гумові килимки та ізолюючі підставки.

Основними причинами електротравматизму на виробництві є: випадкове

доторкання до неізольованих струмопровідних частин електроустаткування;

використання несправних ручних електроінструментів; застосування

нестандартних або несправних переносних світильників напругою 220 чи 127

В; робота без надійних захисних засобів та запобіжних пристосувань;

доторкання до незаземлених корпусів електроустаткування, що опинилися під напругою внаслідок пошкодження ізоляції; недотримання правил улаштування, технічної експлуатації та правил техніки безпеки прексплуатації електроустановок та ін.

5.6 Протипожежні заходи

Розробка системи попередження пожежі відповідатиме вимогам нормативно-технічної документації відповідно до конкретного виробничого процесу, залежно від пожежної небезпечності речовин та матеріалів, що використовуються, їх агрегатного стану, виду технологічного устаткування та норм технологічного регламенту.

Найбільш радикальними вимогами в системі попередження пожеж є заходи щодо обмеження утворення горючого середовища та його мінімізації, а також заміна горючих речовин і матеріалів, задіяних у технологічних процесах на важкогорючі або негорючі.

Статистика і практика свідчать про те, що повністю виключити ймовірність виникнення пожеж неможливо, тому необхідно гарантувати зменшення їх негативного прояву за рахунок досконало розробленої системи їх попередження.

Пожежна профілактика передбачає оцінку пожежної і вибухово-виробничої небезпеки та здійснення різних способів і засобів захисту.

Для запобігання пожежі на підприємстві будуть зроблені: герметизація виробничого устаткування, заміна горючих речовин, які застосовуються в технологічних процесах на негорючі, обмеження обсягів речовин, які застосовуються і зберігаються на підприємстві; контроль над концентрацією речовин в повітрі в приміщеннях і технологічному обладнанні; застосування робочої та аварійної вентиляції; відвід займистою середовища в спеціальні пристрої та безпечні місця; застосування інгібуючих і флегматізірующіх домішок; вибір безпечних швидкісних режимів руху середовища.

В закладі будуть наявні вогнегасники і буде встановлена сигналізація. Також будуть встановлені автоматичні прилади для гасіння пожежі.

6. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРИЙНЯТИХ РІШЕНЬ

6.1 Розрахунок товарообороту, його складу та валового прибутку

Одним з основних показників, що характеризує результати господарської діяльності закладу ресторанного господарства, є товарооборот. Для розрахунку товарообороту і валового доходу використовуються показники витрат сировини на приготування кулінарної продукції, у т. ч. напівфабрикатів, які реалізуються оптом та в роздріб, кількість закупних товарів, які визначені при технологічних розрахунках (сировинна відомість).

Розрахунок середньодобового товарообороту і валового прибутку зводимо до табл. 6.1.

Таблиця 6. 1

Розрахунок товарообороту і валового прибутку закладу за день

Продовження табл. 6.1

Продовження табл. 6.1

Товарооборот за рік визначаємо шляхом множення денних вартісних показників реалізації на кількість днів роботи закладу протягом року.

У кафе дитячому передбачається 64 місця, які функціонують весь рік (365 днів). Кількість днів роботи закладу за рік складе: (64 х 365) : 64 = 365 дні.

Складаємо зведену таблицю валового (всього) товарообороту, його складу, валового доходу. Розрахунки зводимо до табл. 6.2.

Таблиця 6. 2