Спеціальне використання природних ресурсів здійснюється за дозволом юридичними або фізичними особами для задоволення їх
223
виробничих та наукових потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів або продуктів їх переробки. Спеціальне використання природних ресурсів загальнодержавного значення здійснюється за дозволом, що видається в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення здійснюється за дозволом, що видається в порядку, який визначається Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування. Не потребують дозволу на спеціальне використання природних рослинних ресурсів: власники земельних ділянок, на яких знаходяться об'єкти рослинного світу, крім тих, що занесені до Червоної та Зеленої книг України; користувачі (в тому числі орендарі) земельних ділянок, які їм надано за цільовим призначенням, за винятком використання ними дикорослих судинних рослин, мохоподібних, водоростей, лишайників, а також грибів, види яких занесені до Червоної книги України, та природних рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України.
Форма дозволу на спеціальне використання природних рослинних ресурсів встановлюється Кабінетом Міністрів України. Видача дозволів на спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється у межах лімітів їх використання. Ліміти спеціального використання природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення встановлюються на підставі науково обгрунтованих нормативів спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі використання природних ресурсів. Спеціальне використання природних рослинних ресурсів є платним. Розмір збору за спеціальне використання природних рослинних ресурсів визначається з урахуванням природних запасів, поширення, цінності, можливості відтворення, продуктивності цих ресурсів.
Від збору за спеціальне використання природних рослинних ресурсів звільняються: науково-дослідні установи, навчальні та освітні заклади, що проводять наукові дослідження об'єктів рослинного світу з метою їх невиснажливого використання та відтворення, за винятком використання ними дикорослих судинних рослин, мохоподібних, водоростей, лишайників, а також грибів, види яких занесені до Червоної книги України, та природних рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України; власники земельних ділянок; користувачі (в тому числі орендарі) земельних ділянок, за винятком використання ними дикорослих судинних рослин, мохоподібних, водоростей, лишайників, а також грибів, види яких занесені до Червоної книги України, та природних рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, для задоволення природними рослинними ресурсами власних потреб без права їх реалізації.
Порядок визначення збору та нормативи плати за спеціальне використання природних рослинних ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України. Законодавством України визначається
224
мета використання природних рослинних ресурсів. Так, за умови додержання встановлених вимог використання природних рослинних ресурсів може здійснюватись з природоохоронною, реакційною, оздоровчою, культурно-освітньою, виховною метою.
Зазначені види використання природних рослинних ресурсів здійснюються в порядку загального використання. Крім того, використання природних рослинних ресурсів може здійснюватись з науково-дослідною і господарською метою для таких цілей: забезпечення потреб населення та виробництва у технічній, лікарській, пряно-ароматичній, харчовій сировині з дикорослих рослин; випасання худоби та забезпечення інших потреб тваринництва; потреб бджільництва; потреб мисливського та рибного господарства. За умови додержання вимог законодавства можуть здійснюватись такі види спеціального використання природних рослинних ресурсів: збирання лікарських рослин; заготівля деревини під час рубок головного користування; заготівля живиці; заготівля кори, лубу, деревної зелені, деревних соків тощо; збирання квітів, ягід, плодів, горіхів, насіння, грибів, лісової підстилки, очерету тощо; заготівля сіна; випасання худоби.
Законодавством про рослинний світ встановлено, що заготівля деревини під час рубок головного користування, живиці на земельних ділянках лісового фонду здійснюється в порядку, що встановлюється ЛК. Інші види спеціального користування рослинними ресурсами на земельних ділянках лісового фонду здійснюються в порядку, встановленому законом "Про рослинний світ", Л К та іншими нормативними актами. Для проведення науково-дослідних робіт, пов'язаних з використанням природних рослинних ресурсів, у встановленому земельним законодавством порядку можуть визначатись спеціальні земельні ділянки, на яких зростають об'єкти рослинного світу. Промислове збирання технічної, лікарської, пряно-ароматичної, харчової сировини з дикорослих рослин проводиться з урахуванням принципів невиснаження природних рослинних ресурсів, збереження сприятливих умов для життя диких тварин та охорони довкілля.
Важливим резервом зміцнення економіки підприємств та підвищення добробуту народу є раціональне використання рослинних ресурсів, зокрема недеревинної продукції лісів (гриби, ягоди, плоди, лікарські, технічні та інші рослини). У разі комплексного використання рослинні ресурси дають великі прибутки. Закупівля лікарської та технічної сировини з дикорослих рослин у юридичних або фізичних осіб здійснюється за умови наявності у них дозволів на спеціальне використання природних рослинних ресурсів. Для медичних потреб використовуються приблизно ПО видів рослин. Тільки 40% потреби в лікарській сировині рослинного походження задовольняється за рахунок культивованих рослин, решта 60% — за рахунок дикорослих. Головним джерелом заготівель дикорослих лікарських рослин є земельні угіддя, що збереглися природно, а також ділянки культивування рослин. Площа земель, на яких
225
можуть зростати дикорослі лікарські рослини, обмежена — орієнтовно 18—20 млн га1.
Законодавством України встановлено заборону на реалізацію лікарської та технічної сировини дикорослих рослин юридичними або фізичними особами, які не мають дозволу на спеціальне використання природних рослинних ресурсів. Посилений вплив на рослинний світ антропогенних факторів, особливо в густона-селених промислових районах України і навколо великих міст, а також зростання обсягів заготівель багатьох видів рослинної сировини, особливо лікарської, викликає необхідність розробки науково обгрунтованої системи заходів із заготівлі, відтворення і збагачення окремих видів рослин залежно від особливостей зон, регіонів і районів, господарського використання масивів тощо.
Використання природних рослинних ресурсів для випасання худоби та забезпечення інших потреб тваринництва здійснюється на земельних ділянках, що визначаються у порядку, встановленому земельним законодавством. Використання природних рослинних ресурсів для випасання худоби та забезпечення інших потреб тваринництва забороняється, якщо це може призвести до деградації земель, зайнятих об'єктами рослинного світу, або перешкоджає їх своєчасному природному відтворенню.
Використання природних рослинних ресурсів для потреб бджільництва здійснюється безоплатно і без отримання дозволу на спеціальне використання природних рослинних ресурсів шляхом розміщення пасік на відповідних земельних ділянках за погодженням з власником, користувачем (у тому числі орендарем) такої ділянки. Використання природних рослинних ресурсів для потреб мисливського і рибного господарства здійснюється з урахуванням вимог Закону "Про рослинний світ", а також земельного, водного законодавства та нормативно-правових актів з питань ведення мисливського і рибного господарства.
Використання природних рослинний ресурсів, які знаходяться на земельних ділянках, що зазнали радіоактивного забруднення, здійснюється в порядку, встановленому Законом України від 27 лютого 1991 р. "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи"2, Законом "Про рослинний світ" та іншими нормативно-правовими актами. Невиснажливе використання природних фіторесурсів дикорослих корисних видів рослин флори України передбачає застосування таких режимів експлуатації, за яких протягом 2—5 вегетаційних періодів (для видів, сировиною яких є підземні органи — до 10 років) повністю відновлюються початкові ресурсні потенції ценопопуляційного виду. Нехтування такими режимами експлуатації неминуче призводить до дигресивних процесів у це-
нопопуляціях, виснаження природних фіторесурсів цінних видів рослин1.
З метою охорони здоров'я населення, запобігання захворюванню тварин та заподіянню збитків рослинному світу, господарюючим суб'єктам можуть здійснюватися заходи, спрямовані на регулювання поширення і чисельності окремих видів дикорослих рослин (отруйних, наркотиковмісних, карантинних тощо). Ці заходи не повинні завдавати шкоди іншим об'єктам рослинного і тваринного світу.
Перелік дикорослих видів рослин, поширення і чисельність яких підлягають регулюванню, а також порядок застосування відповідних заходів щодо регулювання їх поширення і чисельності визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища за погодженням із відповідними центральними органами виконавчої влади. Раціональне використання рослинних ресурсів, зокрема недеревинної продукції лісів (гриби, ягоди, плоди, лікарські, технічні та інші рослини) є важливим резервом зміцнення економіки підприємств та підвищення добробуту народу, за умови комплексного використання рослинні ресурси можуть стати джерелом великих прибутків. На сьогодні в Україні за участю підприємств, установ і організацій здійснюються заходи щодо науково обґрунтованого, невиснажливого використання рослинного світу.
§ 5. Правове регулювання відтворення природних рослинних ресурсів
Відтворення природних рослинних ресурсів здійснюється власниками та користувачами (в тому числі орендарями) земельних ділянок, на яких знаходяться об'єкти рослинного світу. Відтворення природних рослинних ресурсів забезпечується: сприянням природному відновленню рослинного покриву; штучним відновленням природних рослинних ресурсів; запобіганням небажаним змінам природних рослинних угруповань та негативному впливу на них господарської діяльності; зупиненням (тимчасово) господарської діяльності з метою створення умов для відновлення деградованих природних рослинних угрупувань.
Обсяги робіт з відтворення природних рослинних ресурсів і способи їх проведення визначаються проектами, що затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі використання природних ресурсів.
Роботи, пов'язані з відтворенням природних рослинних ресурсів, здійснюються способами, що забезпечують їх відтворення в найкоротші терміни, не суперечать чинному законодавству і не
1 Див.: Яремчук І. Г. Економіка природокористування. — К., 2000. — С 372.