2 Див.: Попов В., Гетьман А. Правові проблеми використання і охорони рослинного світу // Право України. — 2000. — № 1. — С 51.

Дата: 2025-06-02; Просмотры: 12

Оценка:

0.00 из 5.00 — оценок

Скачиваний: 0

Скачать

218

¹ Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 22-23. - Ст. 198. ^! Там само. - 1998. - № 50-51. - Ст. 310. > Там само. - 2003. - № 28. - Ст. 212. ' Там само. - 1995. - № 14. - Ст. 91. ^! Там само. - 1991. - № 41. - Ст. 546.

219

ща, необхідним ланцюгом у мережі екологічних систем, який ак­тивно впливає на функціонування природних угруповань, структу­ру і природну родючість грунтів і якість навколишнього природно­го середовища в цілому. Поняття "рослинний світ" за своїм тлума­ченням є природничо-науковим. В галузі природних рослинних ре­сурсів Україна займає особливе положення. Це визначається на­самперед багатством і різноманітністю її флори. За ресурсами при­родної флори територія України поділена на три зони — Полісся, Лісостеп і Степ та два регіони — Українські Карпати і Гірський Крим. Зазначені зони та регіони відрізняються специфічним видо­вим складом рослинних ресурсів та експлуатаційними запасами рослинної сировини, а отже, неоднаковими перспективами в ре­сурсному відношенні¹.

Рослинний світ є джерелом духовного та естетичного збагачен­ня та виховання людей. Окремі види об'єктів рослинного світу ста­новлять велику цінність у зв'язку з можливістю часткового або ос­таточного зникнення. Важлива особливість рослинного світу поля­гає в тому, що він є відтворюваним природним ресурсом. Еконо­мічне значення рослинного світу полягає в тому, що він є основ­ним джерелом технічної і лікарської сировини, кормових, харчових та інших продуктів, що використовуються для задоволення різних потреб галузей народного господарства та населення. Приблизно 65% флори України мають практичну цінність, налічується понад 800 видів, що використовуються традиційною та народною меди­циною; понад 200 вітамінних рослин; 150 видів дикорослих плодо­вих, ягідних, горіхових, салатних та інших харчових рослин; близь­ко 100 видів дубильних, 150 красильних; понад 1 тис. видів кормо­вих, понад 150 — медоносних².

В юридичному розумінні рослинний світ як природний об'єкт — це сукупність усіх видів рослин, а також грибів та ут­ворених ними угруповань на території держави, що включає те­риторії земної суші і водного простору, а також континенталь­ного шельфу і виключної (морської) економічної зони. Це виз­начення є юридичним, оскільки воно відображає ряд суттєвих ознак правового характеру і дозволяє ідентифікувати рослинний світ як самостійний об'єкт права власності, використання, уп­равління, охорони та інших правовідносин. При цьому законо­давець виділяє дикорослі рослини, до яких належать рослини, що природно зростають на певній території, і природні рослин­ні угруповання, які становлять сукупність видів рослин, що зростають в межах певних ділянок та перебувають у тісній взає­модії як між собою, так і з довкіллям. З цього випливає, що до рослинного світу належать лише дикорослі рослини, екологічно пов'язані з навколишнім природним середовищем.

Правове регулювання відносин у сфері використання і відтворен­ня рослинного світу, який існує у вільному природному стані, здій­снюється Законом "Про рослинний світ" Конституцією, ЛК, Зако­ном "Про охорону навколишнього природного середовища", Зако­ном України від 16 червня 1992 р. "Про природно-заповідний фонд України"¹ та іншими нормативно-правовими актами

Законодавство про рослинний світ виділяє об'єкти рослинного світу і природні рослинні ресурси. Об'єктами рослинного світу є дикорослі та інші несільськогосподарського призначення судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби на всіх стадіях розвитку та утворені ними природні угруповання. До природних рослинних ресурсів належать об'єкти рослинного світу, що використовуються або можуть бути використані населенням, для потреб виробництва та інших потреб.

Однією з особливостей рослинного світу є його біологічна різ­номанітність. Біологічна різноманітність рослинних ресурсів — це співіснування різних проявів життя на певній території, оцінене за кількістю варіантів, їх взаємною відмінністю та кількісним співвід­ношенням².

Розмежування об'єктів рослинного світу і природних рослин­них ресурсів має важливе значення для регулювання використан­ня дикорослих і інших несільськогосподарського призначення су­динних рослин, мохоподібних, водоростей, лишайників, а також грибів, їх угруповань і місцезростань. Зазначене розмежування ві­дображене в законодавчих вимогах до використання об'єктів рос­линного світу. Так, ст. 5 Закону "Про рослинний світ" до основ­них вимог щодо охорони, використання і відтворення рослинного світу відносить: збереження природної просторової, видової, попу­ляційної та ценотичної різноманітності об'єктів рослинного світу; збереження умов місцезростання дикорослих рослин і природних рослинних угруповань; науково обгрунтоване, невиснажливе ви­користання природних рослинних ресурсів; вжиття заходів щодо запобігання негативному впливу господарської діяльності на рос­линний світ; охорону об'єктів рослинного світу від пожеж, захист від шкідників і хвороб; вжиття заходів щодо відтворення об'єктів рослинного світу; регулювання поширення та чисельності дико­рослих рослин і використання їх запасів з урахуванням інтересів охорони здоров'я населення.

Вказані вимоги необхідно враховувати під час розробки проек­тів законодавчих актів, загальнодержавних, міждержавних, регіо­нальних програм та вжиття заходів з охорони, використання і від­творення рослинного світу. Отже, рослинний світ — це самостій­ний і відновлюваний природний ресурс і складова навколишнього природного середовища; об'єкт природи, що виконує санітарно-гі-

¹ Див.: Рослинні ресурси України, їх визначення та раціональне використання. —
К., 1973. - С 4.

² Див.: Яремчук І. Г. Економіка природокористування. — К., 2000. — С 372.

220

¹ Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 34. — Ст. 502. ¹ Див.: Ситник К. М., Вассер С. П. Актуальні проблеми збереження біологічної різ­номанітності та її вивченість // Український ботанічний журнал. — 1992. — № 6. — С 5.

221

гієнічні, оздоровчі, рекреаційні, виховні, науково-пізнавальні та ін­ші функції і впливає на навколишнє природне середовище.

§ 3. Види природних рослинних ресурсів

Рослинні ресурси виконують численні функції: економічну, екологічну, соціальну. Об'єкти рослинного світу, що використову­ються або можуть бути використані населенням, для потреб вироб­ництва та інших потреб народного господарства, вважаються при­родними рослинними ресурсами. Природні рослинні ресурси за своєю екологічною, господарською, науковою, оздоровчою, рекре­аційною цінністю та іншими ознаками поділяються на дві групи. До першої групи належать природні рослинні ресурси загальнодер­жавного значення, а до другої — місцевого значення.

Стаття 4 Закону "Про рослинний світ" до природних рослин­них ресурсів загальнодержавного значення відносить: по-перше, об'єкти рослинного світу у межах: внутрішніх морських вод та те­риторіального моря, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України; поверхневих вод (озер, во­досховищ, річок, каналів), що розташовані і використовуються на території більш ніж однієї області, а також їх приток усіх поряд­ків; природних та біосферних заповідників, національних природ­них парків, а також заказників, пам'яток природи, ботанічних са­дів, дендрологічних парків, зоологічних парків, парків — пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення; по-друге, лісові ресурси державного значення; по-третє, рідкісні і та­кі, що перебувають під загрозою зникнення, судинні рослини, мо­хоподібні, водорості, лишайники, а також гриби, види яких зане­сені до Червоної книги України; по-четверте, рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, та типові природні рослин­ні угруповання, занесені до Зеленої книги України. Крім того, до природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення зако­нодавством України можуть бути віднесені й інші об'єкти рослин­ного світу.

До природних рослинних ресурсів місцевого значення законо­давством України віднесено такі об'єкти рослинного світу: дико­рослі та інші несільськогосподарського призначення судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби, не віднесені до природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення. З вищезазначеного випливає, що види природних рос­линних ресурсів місцевого значення визначаються шляхом їх виключення зі складу природних рослинних ресурсів загально­державного значення. Поділ природних рослинних ресурсів на рослинні ресурси загальнодержавного і місцевого значення має велике значення, оскільки на підставі такого поділу встановлю­ються різні правові режими використання об'єктів рослинного світу України.

222

§ 4. Правові форми та види використання природних рослинних ресурсів

Право використання рослинних ресурсів в юридичній літера­турі розглядається як один з найважливіших інститутів флорис­тичного права, який включає сукупність правових норм, що встановлюють умови і порядок багатоцільового раціонального і безпечного використання, відтворення і охорони рослинного світу. Право використання рослинних ресурсів — це також суб'єктивне право, тобто гарантована законом можливість кон­кретних суб'єктів здійснювати використання рослинного світу з метою задоволення численних потреб. Використання природних рослинних ресурсів — це система науково обґрунтованих заходів щодо обліку, експлуатації і відтворення запасів рослинного сві­ту України. Раціональне використання природних рослинних ресурсів — важливий фактор збереження і відтворення рослин­них багатств.

Використання природних рослинних ресурсів в Україні здій­снюється в двох основних формах: у порядку загального та спеці­ального використання. У порядку загального використання природ­них ресурсів громадяни можуть збирати лікарську і технічну сиро­вину, квіти, ягоди, плоди, гриби та інші харчові продукти для за­доволення власних потреб, а також використовувати ці ресурси в рекреаційних, оздоровчих, культурно-освітніх та виховних цілях. Загальне використання природних ресурсів здійснюється громадя­нами з додержанням правил, що затверджуються Мінприроди, без надання їм відповідних дозволів.

Загальне використання природних ресурсів може бути обмеже­не у ряді випадків, зокрема у разі їх виснаження, різкого зменшен­ня популяційної та ценотичної різноманітності тощо. Рішення про таке обмеження можуть приймати Уряд Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самов­рядування, а також спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі використання природних ресурсів, інші спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади від­повідно до їх компетенції.

Законодавством встановлюється заборона на збирання у поряд­ку загального використання дикорослих рослин, віднесених до пе­реліку наркотиковмісних, їх плодів, насіння, післяжнивних залиш­ків, відходів сировини тощо. Забороняється також торгівля лікар­ськими і декоративними видами рослин та їх частинами (корені, стебла, плоди тощо), зібраними в порядку загального використан­ня природних рослинних ресурсів. Загальне використання природ­них рослинних ресурсів на всій території України здійснюється бе­зоплатно.