Народні прикмети передбачення погоди
Падає лапатий сніг – на потепління.
Собака качається по землі – на сніг.
Якщо після морозів небо вкривається хмарами – буде снігопад.
Шибки у вікнах пітніють – буде потепління.
Якщо свійські гуси або качки стають на одну ногу, а голову ховають під крило – буде холодно.
Якщо галки та ворони сідають на верхівках гілок – на ясну погоду. А сідають на нижні гілки (в крону) – на вітер.
Якщо дерева вкриті інеєм – на потепління.
Закружляли в повітрі лапаті сніжинки – буде відлига.
Якщо вранці з’являються темні хмари – чекай дощу завтра або вдень.
Якщо Сонце сідає в хмари – погода погіршиться.
Якщо вранці трава вкрита рясно росою – дощу не сподівайся.
Якщо роси мало або зовсім відсутня – вдень чекай дощу.
Ввечері тепліше, ніж вранці – чекай негоди.
Дим стелиться по землі – на негоду.
Зима без снігу – літо без хліба.
Горобці ховаються під стріху – на мороз.
Сніг налипає на дерева – чекай тепла.
Пізній листопад – на сувору і довгу зиму.
Тихо і задушливо влітку – на грозу.
Дим піднімається вгору стовпом – на ясну погоду.
З берези тече багато соку – на дощове літо.
Кульбаба рясно вкрили всю долину – на ясну догідливу днину.
Якщо ліс без дощу шумить – чекай дощу.
Перисті хмари – на вітер.
Купчасті хмари – на дощ.
Будяк коле боляче – сонячна погода утримається, а якщо коле слабо – ждіть дощу.
Рипить під ногами сніг, далеко чути голоси – на мороз.
Якщо горобці пурхають під стріху чи дах із пір’їною або соломою у дзьобі – незабаром ударять морози.
Осінній туман – на дощ.
Вранці не вийшли квіти із води латаття білого – після обіду буде дощ.
Перед дощем закриваються квітки кульбаби.
Кілька днів на небі білі хмари – на похолодання, темні – на дощ.
Павутиння стелиться по рослинах – до тепла.
День починається туманом – потепліє.
У саду чи лузі дуже запахли квіти – без дощу не обійдеться.
Якщо закриваються квіти кульбаби – буде дощ.
Сильний вітер під час дощу – до хорошої погоди.
Горобці купаються в поросі – буде дощ.
Комарі та мошкара в’ються стовпчиком – буде гарна погода.
Коники сюркочуть дотемна – на спеку.
Рання роса – на гарну погоду.
Жаби гучно квакають – бути дощу.
Грудень холодний та сніжний – хліб буде буйний ти пишний.
Січень без снігу – осінь без хліба.
Як у січні тріщать морози, влітку від хліба тріщатимуть вози.
Тоді просо засівається, як глухий дуб розвивається.
Березень спочатку хмарний, всередині болотний – сніп буде намолотний.
Як марець ясний, то май щасний.
Коли в березні орють, а квітень студений, травень буде красний, теплий і зелений.
Як у травні дощ надворі, то восени будуть повні комори.
Птахи з-за моря вертають – плуги з полем розмовляють.
Мокрий квітень, сухий май – для картоплі буде рай.
Як сухий і теплий май – скупий буде урожай.
Опеньки з’явились – літо скінчилось.
Додаток Д
Загадки
Дихають, ростуть, а ходити не можуть. (Рослини)
Зелена, а не луг, біла, а не сніг, Кучерява, та без волосся. (Береза)
Весною веселить, літом холодить,
Восени годує, зимою гріє. (Дерево)
Серед літа – метелиця:
Пух летить і стелиться. (Тополя)
Для пилки й рубки,
Для чобіт і шубки,
У кошик свинарці,
На стіл – для заварки. (Дуб)
Весною росте, літом цвіте
Восени осипається,
Зимою відсипається;
А квітки – на медок,
Лікує від грипу, кашлю і хрипу. (Липа)
Зимою і літом – одним цвітом. (Ялина, сосна)
Червоний колір має, а винний смак,
Кам’яне серце, а чому це так. (Вишня)
Весною біле, літом зелене,
Восени жовте, зимою добре. (Груша).
У вінку зеленолистім,
У червоному намисті
Вдивляється у воду
На свою хорошу вроду. (Калина)
Що воно за дивна птиця?
Світла денного боїться.
Дзьоб крючком, великі очі,
І не спиться їй щоночі. (Сова)
Додаток Е
Народні ігри
Мак (гра-хоровод)
За допомогою лічилки діти вибирають з-поміж себе Мака. Потім, взявшись за руки, роблять коло. В середину кола сідає Мак та імітує рухами співаний текст. Діти співають:
Ой на горі льон, при долині мак.
Мак, маки, маківочки, мої любі паняночки!
Станьте ви так, як на горі мак.
Проспівавши раз, запитують у Маку:
Козачок, козачок, чи виорав на мачок?
Мак відповідає:
Виорав!
Козачок, козачок, чи посіяв мачок?
Посіяв!
Козачок, козачок, чи посходив мачок?
Посходив!
Козачок, козачок, чи нора полоть мачок?
Пора!
Козачок, козачок, чи цвіте вже мачок?
Цвіте!
Козачок, козачок, чи поспів мачок?
Поспів!
Козачок, козачок, чи пора трусить мачок?
Пора!
Після цього діти по-двоє повертаються обличчям один до одного, піднімають руки і б’ють один одного правою долонькою об праву, а потім лівою долонькою об ліву і т.д. Одночасно діти слідкують за Маком, який намагається тихенько вислизнути з кола. Хто його наздожене і зловить, той стає Мак, і гра продовжується.
Маківниці (гра-хоровод)
Діти утворюють коло (якщо дітей багато, то утворюють два кола, які під час гри рухаються в різні сторони), два-три гравці стають в середині кола і виконують ті ж рухи, що і всі діти, тобто імітують: посів маку «висівають» з пучки в рядочок, «полють» сапкою, «в’яжуть» (перев’язують один одної пояском чи стрічкою), «тереблять» (кулачком однієї руки постукують по долоньці другої, потім навпаки). Діти беруться за руки і перші два рядочки кожного куплету співають, рухаючись по колу, а два останні рядки повторюють двічі і супроводжують відповідними рухами, стоячи на місці.
По горі льон, льон,
По долині мак, мак,
Любі наші маківниці,
Сіяти би так, так.
По горі льон, льон,
По долині мак, мак,
Любі наші маківниці,
Полоти би так, так.
По горі льон, льон,
По долині мак, мак,
Любі наші маківниці,
А жати би так, так.
По горі льон, льон,
По долині мак, мак,
Любі наші маківниці,
Теребити б так, так.
По останніх словах ведучий вигукує: «Ой, розсипався! « Діти, що були в середині великого кола, тікають і біжать до ведучого, а інші їх доганяють. Кого впіймають – забирають у своє коло, і гра продовжується. Виграє той, хто залишився в середині великого кола сам.
Примітка:
1. Ловити гравців можна лише за межами великого кола.
2. Гравця, що підбіг до ведучого і торкнувся його рукою, вже не ловлять.
Льон
Діти стають поруч один одного, а коли їх багато (десять і більше), то стають у два ряди обличчям один до одного на Відстані 2–3 метри. Запитання до матері співають, стоячи рівно, а, співаючи приспів, рухами показують, як виконувати те, про що йдеться в тексті. Якщо діти стоять у два ряди, то вони поводять себе так, ніби показують один одному, як саме треба виконувати дану роботу.
Скажи ж мені, моя мати,
Як той льон брати?
Приспів: От так, от і так!
От і ось як, от і так!
При долині, при лужку,
При крутому бережку
Льон, мати, льон!
Льон, мати, льон!
Діти насипають насіння льону у фартушки.
Скажи ж мені, моя мати,
Як той льон сіяти?
Приспів.
Набирають у жменьку насіння з фартушка і «сіють», описуючи рукою перед собою півколо, повільно роблять два кроки вперед і назад.
Скажи ж мені, моя мати,
Як той льон вибирати?
Приспів,
Нахиляються вперед, «виривають» з коренем льон і кладуть поруч.
Скажи ж мені, моя мати,
Як той льон молотити?
Приспів.
Присідають і «палицею» б’ють по купці льону.
Скажи ж мені, моя мати,
Як той льон мочити?
Приспів.
Беруть у руки льон і «опускають у воду».
Скажи ж мені, моя мати,
Як той льон витягати?
Приспів.
Витягають льон «з води».
Скажи ж мені, моя маги,
Як той льон посушити?
Приспів.
Схиляються вперед і стелять – розрівнюють льон «на березі».
Скажи ж мені, моя мати,
Як той льон потерти?
Приспів.
Імітують процес руйнування твердої частини соломи і льону на терниці.
Скажи ж мені, моя мати,
Як той льон брати?
Приспів.
Імітують рухи ноги і рук при роботі з прялкою, кужелем і веретеном.
Скажи ж мені, моя мати,
Як той льон поткати?
Приспів.
Імітують роботу на домашньому ткацькому верстаті.
Скажи ж мені, моя мати,
Як той льон поносити?
Діти струнко випрямляються. Дівчатка стають навшпиньки, руками беруться за спіднички; хлопчики беруть руки в боки – всі, співаючи приспів, довільно повертаються то вліво, то вправо, демонструють нове гарне вбрання.
Грушка
Гра супроводжується хороводом. Одна дівчинка встає в центрі кола і відтворює рухи, про які йдеться в пісні:
Ой вийду я за вороточка, –
Свою грушку посаджу, посаджу.
Ой вийду я за вороточка, –
Свою грушку піділлю, піділлю.
Ой вийду я за вороточка, –
Моя грушка вже росте, вже росте.
Ой вийду я за вороточка, –
Моя грушка вже цвіте, вже цвіте.
Ой вийду я за вороточка, –
Моя грушка відцвіла, відцвіла.
Ой вийду я за вороточка, –
Моя грушка вже паліє, паліє.
Ой вийду я за вороточка, –
Свою грушку потрясу, потрясу.